В листопаді православні віряни в Україні відзначатимуть одне з дванадцяти головних церковних свят — Введення у храм Пресвятої Богородиці, яке символізує присвяту Діви Марії Богові та початок її духовного шляху. Преса України з посиланням на 24 канал розповідає, коли дата цього великого свята, як воно з’явилося і яка є традиції та заборони.
Дата свята і календарні особливості
Введення у храм Пресвятої Богородиці у 2025 році православні віряни в Україні, які живуть за новоюліанським стилем (ПЦУ), відзначатимуть 21 листопада. Ця дата є сталою для церков, що перейшли на оновлений календар, тому святкування припадає саме на кінець осені. У 2025 році 21 листопада випадає на п’ятницю, що зручно для участі в богослужіннях і сімейних молитовних зустрічах. У народній традиції свято ще називають Третя Пречиста, підкреслюючи його зв’язок із Богородичними подіями року. Для вірян це орієнтир вступу в зимовий період, коли духовні практики поєднуються з передріздвяною підготовкою.
Історичне підґрунтя та церковне передання
За переданням, праведні батьки Діви Марії, Йоаким і Анна, довго очікували на дитину і склали Богові обітницю присвятити немовля Йому. Коли дівчинці виповнилося три роки, вони урочисто привели її до Єрусалимського храму, а попереду йшли дівчата зі свічками як знак чистоти і радості. Первосвященик Захарія, порушивши звичай, увів Марію до Святого Святих як знамення майбутнього спасіння. Цей епізод став символом того, що Бог обирає смирення і чистоту серця як свій оселяний дім. У народженні і вихованні Марії віруючі бачать підтвердження, що Божий промисел діє крізь історію і людські рішення.
Богословське значення та духовні акценти
Свято Введення у храм осмислюють як перший свідомий крок людини назустріч Богові, здійснений у постаті Діви Марії. Воно нагадує, що храм — не лише будівля, а простір серця, здатний прийняти Божу присутність. Введення підкреслює цінність послуху, коли особисті плани вкорінюються у волі Творця. У богослужбових текстах цього дня звучать мотиви радості, очищення і готовності служити, що формують внутрішню дисципліну християнина. Для сучасних сімей свято є нагодою переосмислити виховання дітей як шлях до зрілості, відповідальності та духовної свободи.
Традиції святкування в українській культурі
У церквах звершують Божественну літургію, молитовно дякують за прожитий рік і просять благословення для дітей та родин. Матері особливо моляться про дар материнства, здоров’я немовлят і мир у домі, поєднуючи церковний чин із домашніми звичаями. У багатьох громадах на Введення вперше приводять дитину до храму як знак духовного «входження» у церковну спільноту. Народні прикмети кажуть: «На Введення зима входить у силу», тож ясний день віщує холод і сніги, а мряка або вітер — відлиги. Давні звичаї побутують поряд із міськими практиками доброчинності, коли віряни підтримують потребуючих і самотніх.
Стіл і піст: що доречно у свято
Свято припадає на період Різдвяного посту, тому в харчуванні дотримуються стриманості та вдумливості. За усталеною традицією дозволяють страви з риби, овочів, зернових і фруктів, уникаючи важких м’ясних наїдків. У селах господині пекли коржі та пригощали дітей і сусідів на знак доброзичливості й згоди. Родинний стіл не має перетворюватися на гучне свято, натомість у центрі — молитва та тепле спілкування. Так формується атмосфера, у якій побут слугує продовженням молитовного дня і допомагає витримати духовний ритм.
Заборони і поради на день свята
Перед переліком доречно нагадати, що церковна традиція не зводиться до заборон, а вчить розумної міри й уваги до ближнього. У свято радять уникати суєти, гучних застіль і надмірних справ, щоби залишити простір для молитви. Домашні обов’язки не відміняються, однак важкі роботи краще відкласти, аби не руйнувати спокій дня. Взаємодопомога і милосердя важать більше за формальний перелік правил, тому доброчинність завжди доречна. Нижче — поширені застереження, які покликані підтримати молитовний настрій і зберегти мир у домі.
- не виконувати важких хатніх робіт, прибирання та прання;
- не починати нових справ і не планувати складних поїздок;
- утриматися від гучних застіль і розваг;
- не займатися городніми та садовими роботами;
- не позичати й не брати у борг гроші або речі;
- не сваритися, не пліткувати й не засуджувати ближніх;
- не укладати шлюбів та не вінчатися під час Різдвяного посту.
Духовні наголоси для сімей і громад
Церква наголошує: головне — не зовнішній обряд, а внутрішня готовність людини бути з Богом і жити в мирі з іншими. Свято стає нагодою для сповіді, примирення, вдячності й осмислення власних обітниць. Батьки можуть використати день для розмови з дітьми про сенс храму і цінність тиші, просвіти та служіння. Громади об’єднуються у справах милосердя, підтримуючи нужденних і самотніх, щоб радість свята відчули всі. Так Введення у храм перетворюється на практику щоденної віри, яка наповнює змістом і дім, і суспільне життя.
Раніше ми розповідали, коли Михайлів день у 2025 році.