Глобальне потепління веде до збільшення кількості та тривалості багаторічних посух, які вже завдають руйнівного впливу на екосистеми, сільське господарство та водні ресурси, повідомляє «Преса України» із посиланням на ABCnews.
Дослідження Швейцарського федерального інституту досліджень лісу, снігу та ландшафту спільно з Австрійським інститутом науки та технологій підкреслює масштаби цієї проблеми та її вплив на довкілля.
Що таке мегапосухи та чим вони небезпечні?
Дефіцит води та його наслідки
Мегапосухи — це тривалі періоди екстремальної посухи, що тривають понад 15 років. Наприклад, у Чилі така посуха майже виснажила запаси води та негативно вплинула на видобуток корисних копалин. Дослідження показують, що потепління клімату сприяє посиленню таких криз, особливо в уразливих регіонах.
Зростання масштабів посух
З 1980 року площі, уражені посухами, щороку збільшуються на 50 000 квадратних кілометрів, що відповідає розміру Словаччини. Це призводить до значних втрат для екосистем, сільського господарства та енергетики. Подібні зміни спостерігаються у “гарячих точках” — регіонах із найяскравішими наслідками посух, включаючи захід США, Монголію та південно-східну Австралію.
Як посухи впливають на екосистеми?
Проблеми помірних луків
Дослідження показало, що помірні луки найбільше страждають від мегапосух. Відсутність води призводить до деградації рослинності, виснаження ґрунту та зниження біорізноманіття.
Вплив на тропічні та бореальні ліси
- Тропічні ліси. Незважаючи на водні запаси, тропіки компенсують посуху лише тимчасово. Якщо дефіцит води стає екстремальним, дерева можуть загинути, що спричиняє довгострокові наслідки для екосистем.
- Бореальні ліси та тундра. У північних регіонах потепління подовжує вегетаційний сезон, але екстремальні посухи можуть завдати серйозної шкоди, яку важко компенсувати.
Як учені вивчають мегапосухи?
Міжнародна команда дослідників аналізувала дані про кількість опадів та евапотранспірацію (випаровування води з ґрунту та рослин) із 1980 по 2018 рік. Це дозволило створити детальну картину мегапосух і їхнього впливу на рослинність.
Учені розробили новий метод аналізу для відстеження змін у регіонах із густою рослинністю, включаючи тропічні ліси.
Супутникові знімки допомогли моніторити зміни в зеленому покриві рослин, а також уточнити наслідки посух для малодосліджених областей, таких як Анди та тропічні ліси.
Висновки та прогнози
Дослідження демонструють, що багаторічні посухи стануть частим явищем. Рослини в тропіках і бореальних регіонах особливо уразливі перед екстремальним дефіцитом води. Втрата рослинності в цих областях може призвести до довгострокового екологічного збитку.
Професор Франческа Пелліччіотті зазначає, що поточні стратегії пом’якшення наслідків часто розглядають посухи як короткострокові явища. Однак у майбутньому необхідно враховувати ризики мегапосух і розробляти довгострокові плани для адаптації екосистем.
Важливість глобального підходу
Цей глобальний аналіз став першим кроком до систематичного розуміння того, як мегапосухи змінюють навколишній світ. Лише усвідомлення масштабів проблеми та розробка комплексних стратегій допоможуть мінімізувати руйнівні наслідки кліматичних змін для екосистем і людства. Французи повинні економити воду чи зіткнутися з катастрофою.
Раніше дощі в Австралії допомогли приборкати масові пожежі.