Вбивство двох братів на Київщині стало однією з найбільш резонансних кримінальних справ липня 2026 року. Йдеться про Максима та Романа Мосейчуків із села Калинівка Білоцерківського району, які зникли після озброєного нападу на їхній будинок. Як повідомляє Преса України, правоохоронці відновили маршрут автомобілів, знайшли тіла чоловіків у Полтавській області та затримали десятьох фігурантів, серед яких військовослужбовці й колишній командир 155-ї окремої механізованої бригади Станіслав Лучанов.
За версією слідства, поштовхом до злочину міг стати побутовий конфлікт, який переріс у сплановану помсту. Водночас усі названі правоохоронцями особи залишаються підозрюваними, а встановити їхню винуватість може виключно суд. Матеріали провадження свідчать, що від першої сварки до викрадення минуло лише кілька днів.
Хто такі Максим і Роман Мосейчуки
Загиблими виявилися двоє рідних братів — Максим і Роман Мосейчуки. Вони проживали разом із матір’ю в Калинівці, а їхній батько Сергій Мосейчук загинув на війні в липні 2023 року. Після завершення пошукових заходів братів поховали поруч із батьком.
Максим раніше служив у Національній гвардії та, за інформацією журналістів, брав участь в обороні Києва. Родина утримувала кількох собак і кота, яких після трагедії передали під опіку місцевих служб та волонтерів. У громаді повідомляли, що матері загиблих надають необхідну соціальну підтримку.
У повідомленнях правоохоронців чоловіків спочатку називали зниклими безвісти. Лише після виявлення тіл стало зрозуміло, що брати Мосейчуки стали жертвами насильницького злочину. Обставини їхньої загибелі встановлювала велика слідчо-оперативна група.
Із чого почався конфлікт
За даними поліції, конфлікт виник через гучну музику та їзду на мотоциклах біля домоволодіння. Жінка, яка проживала неподалік, нібито висловила претензії братам, після чого між сторонами сталася словесна суперечка. Чоловік цієї жінки, який був військовослужбовцем, вимагав від Мосейчуків вибачень.
Правоохоронці вважають, що після сварки один із майбутніх фігурантів вирішив помститися. Для реалізації задуму він міг залучити інших військовослужбовців, розподіливши між ними ролі. Слідство розглядає напад не як випадкове продовження бійки, а як заздалегідь підготовлену операцію.
У поліції не розкривають усіх деталей попередніх взаємин між родинами. Остаточний мотив, роль кожного учасника та зміст наказів, які могли передаватися виконавцям, мають бути встановлені під час розслідування.
Як відбулося викрадення
У ніч із 27 на 28 червня до будинку братів прибули озброєні чоловіки. За словами начальника поліції Київської області Андрія Рубеля, одного з потерпілих поранили в ногу, після чого обом зв’язали руки й ноги та закрили очі. Чоловіків силоміць посадили в автомобіль і вивезли за межі Київської області.
«У той злощасний день організатором була надана вказівка вбити викрадених людей», — повідомив начальник поліції Київщини Андрій Рубель.
За версією слідства, братів деякий час незаконно утримували, а 1 липня могли розстріляти. На тілі одного чоловіка правоохоронці зафіксували щонайменше 16 вогнепальних поранень, другого — щонайменше п’ять.
Основні етапи викрадення братів у Калинівці та подальшого розслідування виглядають так:
- у ніч із 27 на 28 червня озброєні чоловіки проникли до домоволодіння та вивезли братів;
- до 1 липня потерпілих, за матеріалами слідства, могли незаконно утримувати в іншому регіоні;
- 3 липня родичі звернулися до поліції із заявою про зникнення чоловіків;
- 9 липня тіла братів знайшли закопаними в лісосмузі Полтавської області;
- 13 липня поліція затримала десятого фігуранта — колишнього командира бригади.

Як поліція вийшла на фігурантів
Родичі звернулися до правоохоронців 3 липня, коли Максим і Роман перестали виходити на зв’язок. Під час огляду території поліцейські помітили пошкоджені камери відеоспостереження, сліди пострілів та інші речові докази. Ці знахідки дали підстави припустити, що чоловіки стали жертвами нападу.
Слідчі почали збирати записи з камер на дорогах, встановлювати автомобілі та аналізувати маршрути їхнього пересування. Так вдалося простежити шлях від Калинівки до іншого регіону та визначити коло людей, які могли брати участь у викраденні. Один із затриманих згодом показав місце, де були закопані тіла.
| Дата | Подія | Значення для справи |
|---|---|---|
| 27–28 червня | Напад на будинок і викрадення братів | Початок інкримінованого злочину |
| 1 липня | Імовірне вбивство потерпілих | Ключовий епізод за версією слідства |
| 3 липня | Заява родичів до поліції | Початок офіційних розшукових заходів |
| 9 липня | Виявлення тіл у Полтавській області | Отримання основних речових доказів |
| 13 липня | Затримання екскомандира бригади | Кількість затриманих зросла до десяти |
«Неприпустимо вирішувати конфлікти за допомогою бандитських методів», — заявив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко.
Він наголосив, що належність фігурантів до військової частини не повинна перешкоджати об’єктивному розслідуванню.
Хто проходить у справі
Спочатку поліція повідомила про затримання дев’ятьох військовослужбовців. Серед них журналісти називали командира батальйону Олексія Долголенка з позивним «Грек», якого підозрюють у безпосередній причетності до вбивства. Також у матеріалах фігурують головний сержант та ще семеро військовослужбовців, яким слідство визначає різні ролі в нападі й перевезенні потерпілих.
Більшості перших затриманих суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Водночас рішення про запобіжний захід не є вироком і не означає автоматичного визнання людини винною. Різницю між підозрою, арештом і судовим рішенням можна побачити також у матеріалі про запобіжні заходи суддям Верховного Суду.
Десятим фігурантом став Станіслав Лучанов, який із лютого 2026 року командував 155-ю окремою механізованою бригадою. До цього він обіймав посаду начальника штабу 425-го окремого штурмового полку «Скеля». Поліція підозрює його в організації викрадення та подвійного вбивства.
Екскомбрига затримали 13 липня в Подільському районі Києва, коли він перебував разом із дружиною та, за даними слідства, прямував до адвоката. Правоохоронці стверджують, що перед затриманням чоловік змінював місця проживання, телефони й автомобілі та обмежував коло контактів. Поліція також вживала заходів, щоб не допустити його можливого виїзду за кордон.

Які статті інкримінують підозрюваним
Восьмом військовослужбовцям повідомили про підозру в незаконному позбавленні волі або викраденні людини, вчиненому організованою групою та з тяжкими наслідками. Частина третя статті 146 Кримінального кодексу України передбачає за такий злочин до десяти років позбавлення волі. Ще одного фігуранта підозрюють в умисному вбивстві двох осіб.
Колишньому командиру 155 бригада інкримінують організацію викрадення та умисного вбивства. У підозрі зазначені пункти 1, 3, 9 і 12 частини другої статті 115 Кримінального кодексу: вбивство двох або більше осіб, викрадених людей, з метою приховати інше кримінальне правопорушення або полегшити його вчинення, а також за попередньою змовою групою осіб. Санкція передбачає від десяти до п’ятнадцяти років ув’язнення або довічне позбавлення волі.
Найсуворіше можливе покарання стосується не самого факту служби підозрюваних у війську, а сукупності обставин, які інкримінує слідство. Остаточна правова кваліфікація може змінюватися після проведення експертиз, допитів і перевірки показань.
Що відбувається зі справою зараз
Правоохоронці продовжують встановлювати послідовність подій, джерело зброї та точну роль кожного з підозрюваних у вбивстві братів. Слідству також необхідно з’ясувати, хто саме віддав наказ про вбивство, хто стріляв у потерпілих і чи знали всі учасники про кінцевий задум організаторів.
Окремо перевіряється можливість участі інших осіб, які могли допомагати перевозити братів, приховувати сліди або надавати транспорт. Оперативне командування «Північ» повідомляло про відсторонення фігурантів від службових обов’язків і співпрацю зі слідством. Досудове розслідування триває, тому кількість підозр та їхня кваліфікація ще можуть змінитися.
Резонансна справа також повернула суспільну увагу до контролю за обігом зброї та відповідальності за її незаконне використання.
Раніше ми розповідали, чи можуть легалізувати зброю в Україні та які ризики бачить Національна поліція.

