Після відставки з посади міністра оборони Михайло Федоров не зник із публічного простору і не залишив оборонну тематику. Навпаки, восени 2026 року він одночасно працює над кількома проєктами у сфері defense tech, залучення інвестицій та роботизації війни. Як повідомляє Преса України, колишній урядовець ще влітку пояснював власне бачення причин виходу з Міноборони та заявляв, що хоче продовжувати працювати над технологічними рішеннями для української оборони.
Тепер запит де зараз Михайло Федоров отримав цілком конкретну відповідь. Його пресофіс раніше наголошував, що Федоров не переїжджає до Італії та планує жити й працювати в Україні, хоча паралельно він став радником італійського міністра оборони Гвідо Крозетто з питань оборонних інновацій. А 26 вересня ексміністр знову опинився в центрі уваги після презентації у Львові нового масштабного проєкту — «Армії роботів».
Фактично після державної служби Федоров намагається перенести модель швидкого запуску технологічних рішень із міністерства у приватний defense-tech сектор.
Де зараз Михайло Федоров і які посади він має
Точної фізичної локації Федорова щодня публічно не повідомляють, тому говорити, де він перебуває в конкретну хвилину, некоректно. Водночас відомо, що 26 вересня він презентував свій новий оборонний проєкт під час IT Arena 2026 у Львові. Його команда також раніше заявляла, що ексміністр залишається жити та працювати в Україні, попри міжнародну діяльність.
Ще 28 серпня Федоров повідомив, що став радником міністра оборони Італії Гвідо Крозетто з оборонних інновацій. Йдеться про консультаційну роль, пов’язану з технологіями сучасної війни, цифровізацією та розвитком європейських defense-tech проєктів. За поясненням його пресофісу, ця робота не означає переїзду до Рима.
Окремо Федоров працює радником президента Фонду «Східна Європа» зі стратегічних питань. Президент фонду Віктор Лях у вересні підтвердив, що трудовий договір із колишнім міністром уклали 17 липня, а саму роботу пов’язано, зокрема, з міжнародними партнерствами та розвитком спільних проєктів. Обставини його працевлаштування та бронювання також розглядала парламентська тимчасова слідча комісія.
| Напрям роботи | Що відомо станом на 28 вересня 2026 року | Основний фокус |
|---|---|---|
| «Армія роботів» | Проєкт представлено на IT Arena 2026 | Роботи, автономні системи, Physical AI |
| Defense-tech компанія | Про створення оголошено 1 вересня | Власні оборонні технології |
| Інвестиційний фонд | Формується з міжнародними партнерами | Інвестиції в український defense tech |
| Радник Міноборони Італії | Про роль оголошено 28 серпня | Оборонні інновації |
| Фонд «Східна Європа» | Радник президента зі стратегічних питань | Партнерства та міжнародні проєкти |
Над чим зараз працює Михайло Федоров
Головний публічний проєкт Федорова зараз — Армія роботів Федорова. Це не просто ідея створити одну модель наземного дрона, а задум сформувати цілу екосистему, де будуть інвестиційний фонд, власні технологічні компанії, R&D-напрями, співпраця з військовими та механізм швидкого масштабування перспективних розробок. Проєкт представили наприкінці вересня 2026 року.
«Наша місія залишається незмінною — виграти війну за незалежність і зберегти життя людей», — заявив Федоров, представляючи нову ініціативу.
За його словами, одним із головних напрямів має стати саме роботизація поля бою.
Задум передбачає пошук конкретної проблеми, з якою стикаються військові, створення або пошук технологічного рішення, його перевірку разом із підрозділами та подальше масштабування. Тобто команда хоче працювати не лише як інвестор, а й як своєрідна технологічна лабораторія, що з’єднує інженерів, капітал і бойовий досвід.
Раніше «Преса України» писала про причини звільнення Федорова з Міноборони та його бачення подальшої роботи. Технологічна трансформація армії залишалася одним із центральних питань і після кадрових змін.
Що таке «Армія роботів» і навіщо її створюють
За задумом Федорова, що таке Армія роботів найкраще пояснює її практична мета: поступово передавати машинам завдання, під час яких ризик для військових є найбільшим. На першому етапі йдеться не про фантастичних андроїдів, а про роботизовані системи, здатні перевозити вантажі, працювати із сенсорами, обслуговувати озброєння та діяти на небезпечних ділянках.
Цей напрям уже має реальну основу. За офіційною інформацією Міноборони, лише від початку 2026 року наземні роботизовані комплекси виконали понад 66,3 тисячі місій, зокрема логістичних та евакуаційних. До липня для Сил оборони також було законтрактовано понад 22 тисячі НРК.
Тому «Армія роботів» стартує не з нуля: українські наземні комплекси вже регулярно перевозять вантажі, евакуюють людей та працюють поблизу передової.
Експерт із військових радіотехнологій Сергій «Флеш» Бескрестнов ще навесні звертав увагу, що машини не означають повного усунення людини з бойових процесів.
«Роботи лише допомагають нам, це не може бути повною заміною людей», — говорить Сергій «Флеш» Бескрестнов.
За його словами, роботами все одно потрібно керувати, їх необхідно ремонтувати, заряджати та обслуговувати. Але вони можуть першими працювати саме там, де перебування військовослужбовця створює надмірний ризик.
Кого Федоров шукає у нову команду
Одна з причин, чому запит Михайло Федоров нова команда став актуальним наприкінці вересня, — відкритий рекрутинг до «Армії роботів». Федоров прямо запросив технологічних фахівців, розробників і команди долучатися до роботи. Особливо потрібні люди, здатні не просто програмувати окремі компоненти, а керувати повноцінними технологічними напрямами.
Зараз проєкт орієнтується на кілька категорій кандидатів і партнерів:
- CTO та Tech Lead для технологічних напрямів;
- інженерів і спеціалістів із робототехніки;
- експертів із сенсорних систем та штучного інтелекту;
- уже сформовані стартапи й defense-tech команди;
- університети, дослідників та інженерні лабораторії;
- керівників, здатних очолити окремі продуктові напрями, а також команди, яким потрібні інвестиції.
Таким чином, кого шукає Михайло Федоров — це не лише розробники програмного забезпечення. Проєкту потрібні люди на стику механіки, електроніки, зв’язку, AI, автономної навігації, сенсорики та виробництва. Саме поєднання цих компетенцій необхідне для переходу від прототипу до системи, яка реально працюватиме у складних умовах фронту.
Які роботи планують створювати для фронту
Один із найбільш амбітних напрямів — гуманоїдні або гуманоїдоподібні системи. У презентації Федоров пояснював, що спочатку такі машини можуть отримати відносно прості функції: замінити батарею, встановити сенсор або виконати іншу дію, через яку людині довелося б наближатися до небезпечної позиції.
У перспективі команда хоче інтегрувати наземних роботів із безпілотниками, системами спостереження та штучним інтелектом. Роботизована платформа повинна отримувати більше інформації про середовище, виявляти зміни та допомагати виконувати завдання при дистанційному контролі людини.
Водночас реальний фронт значно складніший за демонстраційний полігон. Серед проблем наземних систем фахівці називають зв’язок у зоні дії РЕБ, ремонт, запасні частини, обмежений запас енергії, прохідність та необхідність створювати надійну інфраструктуру обслуговування. Сергій Бескрестнов називав саме стійкий зв’язок одним із найскладніших питань для розвитку НРК.
Defense-tech компанія і партнерство з Алексом Карпом
Ще до презентації роботизованої ініціативи Федоров оголосив про створення власної оборонно-технологічної компанії. Про цей проєкт стало відомо 1 вересня після його зустрічей у США, а першим ключовим інвестором має стати генеральний директор Palantir Алекс Карп.
Детальна структура компанії та перелік її продуктів поки публічно не розкриті. У команді Федорова пояснювали, що defense-tech компанія, інвестиційний фонд та аналітичний центр — це різні проєкти, хоча вони можуть працювати в межах спільного технологічного бачення.
Це важливий нюанс для тих, хто шукає чим займається Михайло Федоров зараз. Йдеться не про один стартап, а про спробу сформувати кілька взаємопов’язаних інструментів — від фінансування перспективних команд до створення власних продуктів і тестування оборонних технологій.
На сайті «Преса України» раніше також розповідали, як українські безпілотні технології впливають на сучасні військові підходи. Саме навколо швидкого циклу «розробка — тестування — бойовий досвід — масштабування» зараз вибудовується значна частина українського defense tech.
Навіщо Федорову власний інвестиційний фонд
Ще наприкінці серпня Федоров анонсував інвестиційний фонд у сфері оборонних технологій. Серед перших пріоритетів він назвав роботизацію фронту, швидкі дрони-перехоплювачі та дешевші ракети із застосуванням штучного інтелекту.
Такий фонд має відрізнятися від звичайного венчурного інвестора. За оприлюдненими планами, структура зможе не лише вкладати гроші у вже наявні команди, але й допомагати створювати нові компанії під конкретні технологічні завдання.
Федоров шукав для цього міжнародних партнерів під час поїздки до США. Він зустрічався з технологічними компаніями, підприємцями, експертами та представниками венчурного середовища, потенційно здатними надати новим українським розробкам капітал і доступ до глобального ринку.
Чому акцент зроблено саме на роботизації
Українська армія вже накопичила значний досвід використання наземних безпілотних систем. НРК використовуються для логістики, евакуації, мінування, розмінування, розвідки та окремих бойових завдань, а кількість таких місій протягом 2026 року суттєво зростала.
Науковці Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки у дослідженні 2026 року також звернули увагу на потенціал модульних роботизованих платформ, штучного інтелекту та більш автономних систем. При цьому розвиток таких технологій потребує не лише нових машин, а й стандартизації, надійного зв’язку та нормативного врегулювання.
Тому роботизація війни в Україні для команди Федорова розглядається як продовження еволюції безпілотних технологій. Логіка полягає у тому, щоб зменшувати кількість ситуацій, коли для доставки боєприпасів, розвідки або роботи біля небезпечної позиції необхідно безпосередньо ризикувати військовим.
Які цілі поставила перед собою «Армія роботів»
Команда встановила доволі конкретні часові орієнтири, хоча їх досягнення залежатиме від технологічної готовності систем та результатів випробувань. За оприлюдненим планом, протягом шести місяців розробники хочуть отримати перший підтверджений бойовий результат із використанням гуманоїдної роботизованої системи.
Наступний орієнтир розрахований приблизно на 12 місяців. Команда декларує намір випробувати сценарій штурмової операції, де найбільш небезпечну частину роботи виконуватимуть роботизовані системи без безпосередньої участі піхоти на цьому етапі. Це заявлена ціль проєкту, а не вже досягнута можливість української армії.
Саме тому вакансії Армія роботів можуть становити інтерес для фахівців не лише з класичного IT. Якщо проєкт розвиватиметься за оголошеною моделлю, він потребуватиме команд із механіки, автономних систем, комп’ютерного зору, машинного навчання, електроніки, радіозв’язку та серійного виробництва.
Раніше ми розповідали: хто такий Євгеній Хмара та чим займається нове керівництво Міністерства оборони після кадрових змін.