Терміни «надзвичайна ситуація» та «надзвичайний стан» звучать схоже, через що їх нерідко вживають як синоніми. Насправді з погляду українського законодавства це принципово різні поняття. Тому питання, чим відрізняється надзвичайний стан від надзвичайної ситуації, має цілком практичне значення для кожного громадянина.
У цьому матеріалі Преса України пояснює різницю простими словами: хто та коли ухвалює відповідні рішення, чи можуть обмежувати пересування людей, вводити комендантську годину та перевіряти документи. Важливо також розуміти, що саме слово «надзвичайна» ще не означає автоматичного обмеження конституційних прав.
Найпростіше правило таке: надзвичайна ситуація характеризує небезпечну обстановку, а надзвичайний стан є спеціальним правовим режимом.
Що таке надзвичайна ситуація простими словами
За Кодексом цивільного захисту України надзвичайною ситуацією називається обстановка на певній території, підприємстві або водному об’єкті, за якої порушуються нормальні умови життєдіяльності населення. Причиною можуть бути аварія, катастрофа, пожежа, стихійне лихо, епідемія, застосування засобів ураження або інша небезпечна подія.
Тобто надзвичайна ситуація в Україні — насамперед поняття зі сфери цивільного захисту. Вона може вимагати роботи рятувальників, евакуації населення, ліквідації наслідків аварії, медичної допомоги, оповіщення людей та залучення додаткових ресурсів.
При цьому юридично точніше говорити, що надзвичайна ситуація виникає та класифікується. Окремо законодавство передбачає режими функціонування системи цивільного захисту залежно від масштабів загрози.
«У відповіді на це питання плутаються і журналісти, і звичайні громадяни, і навіть юристи», — зазначав член Асоціації правників України Артем Крикун-Труш, пояснюючи відмінності цих понять.
Наприклад, масштабна повінь, небезпечна техногенна аварія або велика пожежа можуть мати ознаки надзвичайної ситуації. Для кращого розуміння природних ризиків можна також прочитати матеріал про те, чому в Україні частішають паводки та посухи.
Що таке надзвичайний стан і хто його вводить
Надзвичайний стан в Україні — це вже особливий правовий режим. Його можуть тимчасово запровадити на всій території держави або в окремих місцевостях, якщо виникла реальна загроза безпеці громадян чи конституційному ладу і усунути її звичайними механізмами неможливо.
Надзвичайний стан вводиться указом Президента України. Після цього Верховна Рада повинна затвердити президентський указ протягом двох днів із моменту звернення глави держави.
Якщо йдеться про особливо тяжку надзвичайну ситуацію техногенного або природного характеру, відповідні пропозиції Президенту подає Кабінет Міністрів. За інших передбачених законом підстав пропозиції щодо введення режиму подає Рада національної безпеки і оборони.
На всій території України надзвичайний стан може вводитися не більш ніж на 30 діб. В окремих місцевостях максимальний початковий строк становить 60 діб, а за необхідності режим може бути продовжений Президентом, але не більш як на 30 діб.
«Надзвичайний стан оголошується у разі наявності реальної загрози безпеці громадян або конституційному ладові», — роз’яснювала фахівчиня системи безоплатної правової допомоги Юлія Зацаринна.
Сам факт великої аварії чи стихійного лиха ще не означає, що в країні автоматично настав надзвичайний стан.
Надзвичайний стан і надзвичайна ситуація: різниця в таблиці
Найзручніше побачити різницю між цими поняттями за кількома ключовими критеріями. Особливо важливо звернути увагу на правові наслідки для населення.
| Критерій | Надзвичайна ситуація | Надзвичайний стан |
|---|---|---|
| Що це | Небезпечна обстановка, яка порушує нормальні умови життя | Особливий тимчасовий правовий режим |
| Основна мета | Захист населення, рятувальні роботи та ліквідація наслідків | Усунення загрози за допомогою додаткових повноважень держави |
| Процедура | Реагування та класифікація здійснюються в системі цивільного захисту | Указ Президента з подальшим затвердженням Верховною Радою |
| Обмеження конституційних прав | Сам статус надзвичайної ситуації їх автоматично не запроваджує | Окремі права можуть тимчасово обмежуватися в установлених законом межах |
| Комендантська година | Не виникає автоматично через факт надзвичайної ситуації | Може застосовуватися за передбачених законом підстав |
| Строк | Залежить від розвитку небезпечної події та ліквідації наслідків | До 30 діб по Україні або до 60 діб в окремій місцевості з можливим продовженням |
Інакше кажучи, пожежа, паводок чи техногенна аварія можуть спричинити надзвичайну ситуацію, але для появи спеціального правового режиму потрібна окрема процедура. Президентський указ про надзвичайний стан повинен, зокрема, визначати територію його дії, строк та конкретні обмеження.
Коли в Україні можуть запровадити надзвичайний стан
Закон не дозволяє вводити такий режим просто через складну політичну чи соціальну обстановку. Має існувати реальна загроза, яку неможливо усунути іншими способами.
Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану» передбачає такі основні підстави:
- особливо тяжкі надзвичайні ситуації техногенного або природного характеру, зокрема катастрофи, великі пожежі, стихійні лиха чи пандемії, які створюють загрозу значній частині населення;
- масові терористичні акти, що супроводжуються загибеллю людей або руйнуванням особливо важливих об’єктів;
- міжнаціональні або міжконфесійні конфлікти, блокування чи захоплення особливо важливих об’єктів або окремих місцевостей;
- масові заворушення, які супроводжуються насильством над громадянами та обмежують їхні права і свободи;
- спроби захоплення державної влади або насильницької зміни конституційного ладу;
- масовий перехід державного кордону з території суміжних держав;
- необхідність відновити конституційний правопорядок і діяльність органів державної влади.
Для низки підстав, пов’язаних із масовими заворушеннями, тероризмом або загрозою конституційному ладу, закон передбачає попереднє звернення Президента до відповідних осіб чи організацій із вимогою припинити протиправні дії. Виняток можливий, якщо ситуація потребує невідкладних заходів.
Які обмеження можуть діяти під час надзвичайного стану
Найважливіше правило полягає в тому, що всі можливі обмеження під час надзвичайного стану не вводяться одним пакетом автоматично. Президентський указ має визначити, які саме заходи застосовуються, на якій території та протягом якого строку.
До загальних заходів закон відносить особливий режим в’їзду та виїзду, а також обмеження свободи пересування територією, де введено надзвичайний стан. Може обмежуватися рух транспортних засобів і проводитися їх огляд, посилюватися охорона громадського порядку та особливо важливих об’єктів.
Також закон дозволяє встановлювати заборону на проведення певних масових заходів, забороняти страйки та здійснювати примусове відчуження або вилучення майна у передбаченому законом порядку. Конкретний набір заходів залежить від причини запровадження режиму.
Якщо надзвичайний стан пов’язаний із великою техногенною або природною катастрофою, можливі тимчасова чи безповоротна евакуація населення, карантин, спеціальний порядок розподілу продуктів та предметів першої необхідності. Закон також передбачає додаткові організаційні заходи для підприємств і проведення аварійно-рятувальних робіт.
За обставин, пов’язаних із масовими заворушеннями, терористичними загрозами або спробою насильницької зміни конституційного ладу, перелік може бути ширшим. Серед можливих заходів — комендантська година, перевірка документів, особистий огляд, огляд речей, транспортних засобів, багажу, вантажів, службових приміщень і житла у визначених законом випадках.
Можливі також тимчасові обмеження або заборона продажу зброї, отруйних і сильнодіючих речовин та алкоголю, а в окремих випадках — тимчасове вилучення зареєстрованої зброї. Закон передбачає й певні заходи щодо інформаційних матеріалів, телерадіомовлення та використання засобів зв’язку за наявності відповідних правових підстав.
На Пресі України можна окремо прочитати правила комендантської години у 2026 році. Також корисним у цьому контексті є матеріал про те, що відомо про цивільну зброю в Україні у 2026 році.
Комендантська година не є автоматичною ознакою будь-якого надзвичайного стану — можливість її встановлення залежить від законної підстави та змісту конкретного указу.
Є й важлива зміна, через яку застарілі пам’ятки в інтернеті можуть вводити читачів в оману. У 2024 році з відповідної статті закону виключили стару норму щодо заборони військовозобов’язаним і призовникам змінювати місце проживання без відома військового обліку саме як додатковий захід надзвичайного стану.
Чи обмежуються права громадян при надзвичайній ситуації
Саме тут проходить одна з найважливіших юридичних меж. Факт виникнення надзвичайної ситуації сам собою не запускає той спеціальний механізм тимчасового обмеження конституційних прав, який передбачений для надзвичайного стану.
Водночас це не означає, що під час ліквідації катастрофи люди можуть ігнорувати законні вимоги рятувальників або встановлені правила безпеки. Наприклад, залежно від конкретної загрози можуть діяти евакуаційні, протиепідемічні, санітарні та інші спеціальні правила, але вони мають власну правову основу.
Натомість права громадян під час надзвичайного стану можуть тимчасово обмежуватися безпосередньо в рамках цього спеціального режиму. Причому указ повинен містити вичерпний перелік відповідних обмежень та зазначати строк їх дії.
Тому повідомлення «в області оголосили надзвичайну ситуацію» не слід автоматично трактувати як запровадження комендантської години, закриття населених пунктів або дозвіл правоохоронцям застосовувати всі заходи, передбачені законом про надзвичайний стан.
Яке покарання передбачене за порушення правил
Окремого універсального покарання або єдиного штрафу за порушення надзвичайного стану в законі немає. Стаття 29 Закону «Про правовий режим надзвичайного стану» встановлює загальний принцип: порушення вимог або невиконання заходів цього режиму тягне відповідальність, визначену законом.
Отже, покарання залежить від того, що саме зробила людина. Наприклад, злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського за статтею 185 КУпАП може каратися штрафом від 136 до 255 гривень, громадськими роботами від 40 до 60 годин, виправними роботами або адміністративним арештом до 15 діб. У судовій практиці ця стаття застосовується саме за наявності ознак злісної непокори законній вимозі, а не просто через перебування людини у певному місці.
Якщо встановлено карантинні або санітарно-протиепідемічні правила, за їх порушення може застосовуватися стаття 44-3 КУпАП. Вона передбачає для громадян штраф від 1000 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 17 000 до 34 000 гривень, а для посадових осіб — значно більші суми.
Окремі санкції передбачені й за невиконання законних вимог посадових осіб органів державного нагляду у сфері цивільного захисту. Для посадових осіб відповідальність за статтею 188-16 КУпАП може становити від 1700 до 3400 гривень, а за повторне порушення — від 3400 до 5100 гривень.
Якщо порушення санітарних правил призвело або завідомо могло призвести до поширення інфекційної хвороби, за наявності всіх передбачених законом ознак справа може перейти вже у площину кримінальної відповідальності за статтею 325 Кримінального кодексу України. Тому розмір та вид покарання завжди потрібно визначати не за назвою режиму, а за конкретною нормою, яку було порушено.
Людину карають не за саме перебування в зоні надзвичайного стану, а за конкретне порушення встановленої законом вимоги або заборони.
Що перевірити, якщо оголосили надзвичайний стан
Насамперед слід знайти офіційний указ Президента та інформацію про його затвердження Верховною Радою. Саме в указі мають бути зазначені територія, дата початку дії режиму, його тривалість та перелік конкретних заходів.
Особливо уважно потрібно читати саме перелік обмежень. Якщо в соціальних мережах стверджують, що «тепер заборонено виїжджати з міста» або «поліція отримала право перевіряти всіх без винятку», таку інформацію варто порівняти з текстом указу та чинним законодавством.
Офіційні правила важливі й під час звичайних заходів цивільного захисту. Наприклад, раніше ми детально писали про оновлені правила використання метро Києва як укриття.
Чому надзвичайний стан не слід плутати з воєнним станом
Ще одна поширена помилка — ототожнювати надзвичайний та воєнний стан через подібні обмеження. Це різні спеціальні правові режими, які мають різні підстави, процедури та окреме законодавче регулювання.
Наприклад, комендантська година чи обмеження руху можуть зустрічатися в різних режимах. Однак сама назва заходу не визначає його юридичну основу: потрібно дивитися, відповідно до якого закону та рішення його запроваджено.
Так само не кожна катастрофа означає надзвичайний стан і не кожне оголошення надзвичайної ситуації змінює обсяг конституційних прав населення. Для надзвичайного стану потрібне окреме рішення Президента, затверджене парламентом, із чітко визначеними строками та межами обмежень.
Раніше ми розповідали: чим режим надзвичайної ситуації в енергетиці відрізняється від надзвичайного стану.