Служба безпеки України 2 вересня 2026 року повідомила нові деталі резонансної спецоперації СБУ, пов’язаної із запобіганням замаху на одного з лідерів російського опозиційного політичного національного руху. За версією української спецслужби, організатором підготовки нападу була Федеральна служба безпеки РФ. Російський опозиційний діяч прибув до України з нагоди Дня Незалежності, однак його ім’я в офіційному повідомленні не називається.
Як повідомляє Преса України, історія отримала продовження після того, як під час слідчих дій співробітники СБУ зіткнулися зі збройним спротивом. Саме цей епізод став причиною повідомлень про стрілянину в Києві, які вранці почали активно поширюватися у ЗМІ та соціальних мережах. Водночас офіційна версія СБУ суттєво точніша: у відомстві говорять не про конфлікт між двома спецслужбами, а про напад на оперативно-слідчу групу.
Станом на середину дня 2 вересня слідство ще не оприлюднило повної схеми підготовки теракту, імен можливих організаторів і остаточного процесуального статусу всіх затриманих.
Як почалася операція проти теракту ФСБ
Вранці 2 вересня СБУ заявила, що спільно з Головним управлінням розвідки Міністерства оборони вдалося попередити теракт ФСБ в Україні. За даними спецслужби, метою російської сторони був один із лідерів російського опозиційного політичного національного руху, який приїхав до України на святкування Дня Незалежності. Першочергове повідомлення було коротким: правоохоронці зазначили лише, що проводяться оперативно-слідчі дії.
Надалі СБУ пояснила, що в межах досудового розслідування її співробітники збирали та фіксували докази. Це передбачало проведення невідкладних процесуальних дій, зокрема обшуку за однією з адрес. Саме під час цього обшуку ситуація перейшла у збройну фазу.
«Під час обшуку за однією з адрес група осіб здійснила збройний напад на оперативно-слідчу групу СБУ», — повідомили у Службі безпеки.
Хронологія подій 1–2 вересня
Резонанс навколо справи виник ще до офіційного повідомлення СБУ про зірваний теракт. 1 вересня Російський добровольчий корпус заявив про зникнення свого заступника командира з бойової роботи Степана Каплунова. Представники РДК стверджували, що військового кілька днів тому забрали невідомі біля його будинку, а адвокати звернулися до правоохоронних органів. ДБР підтвердило отримання відповідної заяви, однак це саме по собі не підтверджує зв’язок Каплунова зі справою про теракт.
| Час або дата | Що сталося | Статус інформації |
|---|---|---|
| Кінець серпня | До України прибув лідер російського опозиційного руху, проти якого, за даними СБУ, ФСБ готувала теракт | Офіційні дані СБУ |
| 1 вересня | РДК заявив про зникнення Степана Каплунова | Заява РДК |
| 1 вересня | Адвокати Каплунова звернулися до ДБР | Підтверджено ДБР |
| Ранок 2 вересня | СБУ повідомила про зірваний теракт | Офіційно |
| 2 вересня | Під час обшуку група осіб, за версією СБУ, чинила збройний спротив | Офіційно |
| 2 вересня | До операції залучили ЦСО «Альфа», було застосовано зброю | Офіційно |
| 2 вересня | Нападників затримали, серед них є поранені | Офіційно |
| 2 вересня | Встановлено належність затриманих до одного з підрозділів Сил оборони | Офіційно |
Українська правда паралельно повідомляла з посиланням на власні джерела про поранених представників ГУР та називала подію протистоянням між СБУ і ГУР. Однак Служба безпеки такого формулювання не використовувала. Тому на цьому етапі правильніше розділяти офіційно встановлені факти та повідомлення джерел у медіа.
Як обшук переріс у збройний інцидент
За інформацією СБУ, група людей не лише чинила фізичний спротив оперативникам. Вони також заблокували автомобілями проїзд правоохоронців, намагаючись перешкодити проведенню процесуальних дій. Після цього ситуацію оцінили як таку, що потребувала залучення спеціального підрозділу.
Основні відомі на цей момент обставини виглядають так:
- співробітники СБУ прибули для проведення слідчих дій у справі про підготовку теракту;
- під час обшуку їм, за заявою СБУ, почала протидіяти група озброєних людей;
- автомобілями було заблоковано можливість проїзду правоохоронців;
- для припинення спротиву викликали спецпризначенців;
- під час протистояння застосовувалася зброя;
- серед осіб, які чинили спротив, є поранені;
- учасників інциденту затримали, у них вилучили зброю та документи.
Офіційних даних про точну кількість затриманих СБУ у своєму повідомленні не навела. Так само спецслужба не уточнила характер поранень та кількість постраждалих. У медіа з’являлися конкретні цифри, але їх не варто подавати як остаточно встановлені слідством.
Навіщо до операції залучили «Альфу» СБУ
Для припинення збройного спротиву був залучений ЦСО «Альфа» СБУ. Це спеціальний підрозділ Служби безпеки, призначений, зокрема, для виконання складних антитерористичних та спеціальних операцій. Офіційний ресурс підрозділу зазначає, що Центр спеціальних операцій «А» створили ще у 1994 році, а після початку повномасштабної війни його бійці виконують також бойові завдання.
«Для припинення нападу та забезпечення безпеки учасників процесуальних дій було залучено спецпідрозділ Центру спеціальних операцій “Альфа” СБУ», — пояснили у відомстві.
Під час припинення спротиву правоохоронці застосували зброю. Раніше Преса України розповідала про Центр спеціальних операцій «Альфа» та його завдання, зокрема про участь підрозділу в антитерористичних і бойових операціях.
Хто опинився серед затриманих
Найбільш резонансною частиною заяви СБУ стала інформація про статус затриманих. Під час першочергових слідчих дій було встановлено, що вони належать до одного з підрозділів Сил оборони України. Назву цього підрозділу СБУ офіційно не вказала.
Ця деталь пояснює, чому в медіа ситуація одразу почала обговорюватися в контексті СБУ та ГУР. Однак належність затриманих до певного підрозділу Сил оборони ще не означає встановлення вини всієї структури чи її командування. Слідство має окремо визначити дії та роль кожної людини.
У затриманих вилучили зброю та документи. Що саме це була за зброя, скільки її було і чи застосовувалася вона безпосередньо проти співробітників СБУ, у відкритій частині офіційного повідомлення не деталізується.
Чи йдеться про Степана Каплунова
Окремі українські медіа пов’язали події зі Степаном Каплуновим — заступником командира Російського добровольчого корпусу з бойової роботи. Причиною стала заява РДК від 1 вересня про його нібито викрадення, а також повідомлення адвоката Каплунова про події біля житла військового. Українська правда писала, що після прибуття правоохоронців туди приїхали побратими Каплунова, а згодом пролунали постріли.
Водночас СБУ офіційно не заявляла, що саме Каплунов був тим російським опозиціонером, проти якого ФСБ нібито готувала теракт. Деякі ЗМІ називають його ціллю замаху, але до появи прямого підтвердження від СБУ або ГУР це залишається медійною версією. Саме тому ім’я Каплунова не варто виносити в заголовок як остаточно встановлений факт.
ДБР, зі свого боку, підтвердило лише отримання заяви від адвокатів військовослужбовця щодо його зникнення. Слідчі Бюро вивчали матеріали для визначення подальшої правової процедури.
Яка відповідальність може загрожувати учасникам
За процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора розпочато досудове розслідування за фактом погрози та посягання на життя працівника правоохоронного органу. При цьому СБУ окремо підкреслює, що остаточна правова кваліфікація ще визначається. Це важлива юридична деталь, оскільки конкретні статті залежатимуть від встановлених слідством дій та умислу кожного учасника.
Практика Касаційного кримінального суду розмежовує погрозу правоохоронцю і безпосередній замах на його життя. Зокрема, постріл у напрямку правоохоронця за певних обставин може свідчити вже про реалізацію умислу на вбивство, а не лише про погрозу.
Раніше Преса України писала про вибух біля метро «Бориспільська» та значення правильної правової кваліфікації таких інцидентів. Як і в нинішній справі, остаточна стаття Кримінального кодексу визначається після збору доказів, експертиз та встановлення мотивів.
Що ще має встановити слідство
Слідчим тепер необхідно відновити повну послідовність дій кожного учасника інциденту. Окремо має бути встановлено, хто саме застосовував зброю, хто блокував автомобілі СБУ, які накази отримували присутні та що передувало їхній появі на місці обшуку. Не менш важливим залишається основне провадження щодо ймовірного плану ФСБ.
Публічно поки не розкрито, яким способом російська спецслужба планувала здійснити замах, хто мав стати виконавцем та які докази дозволили українським спецслужбам зірвати атаку. Також немає офіційної інформації про можливі підозри фігурантам саме у справі про підготовку теракту. СБУ повідомляє, що слідчі дії продовжуються.
Таким чином, головною невідомою залишається не лише особа запланованої жертви, а й зв’язок між первинною справою про теракт ФСБ та людьми, які чинили збройний спротив під час обшуку.
Раніше ми розповідали: СБУ зірвала спробу теракту у Дніпрі та затримала російську агентку.
Читайте також: Вибух біля метро «Бориспільська» у Києві: що сталося та чому справу передали СБУ.