Москва знову говорить про можливість мирного врегулювання війни, однак одночасно дає зрозуміти, що відмовлятися від своїх ключових умов не збирається. Після переговорів російського керівництва зі Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером дипломатична активність помітно посилилася, але принципового зближення позицій не відбулося. Навпаки, останні сигнали з Кремля свідчать, що ультиматуми Москви Українізалишаються центральною перешкодою для можливого компромісу.
Як зазначає Преса України, у нинішній ситуації важливо розрізняти сам факт переговорів і реальну готовність сторін змінювати свої позиції. Кремль публічно використовує мирну риторику, але умови Росії для мируфактично передбачають значні територіальні та політичні поступки з боку Києва. Після зустрічі з американською делегацією ці вимоги не зникли.
Які п’ять вимог Москва ставить Україні
Ще 14 червня 2024 року Володимир Путін сформулював набір умов, які російська влада продовжує використовувати як основу своєї позиції. На початку вересня 2026 року речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що принципового перегляду цього підходу не відбулося. Окремі формулювання змінюються, але вимоги Путіна до України залишаються дуже близькими до початкового ультиматуму.
| Вимога Москви | Що вона означає для України |
|---|---|
| Виведення українських військ | Москва хоче, щоб ЗСУ залишили всю територію Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей у їхніх адміністративних межах, включно з районами, які Росія не контролює |
| Відмова від НАТО | Україна має відмовитися від перспективи вступу до Альянсу та погодитися на нейтральний статус |
| Визнання окупованих територій | Кремль наполягає на юридичному закріпленні російського контролю над Кримом та захопленими українськими регіонами |
| Скасування санкцій | Москва хоче зняття західних економічних обмежень, запроваджених проти РФ |
| Без’ядерний статус | Росія наполягає на збереженні Україною статусу держави без ядерної зброї |
У ширшій російській формулі також регулярно звучать вимоги так званої «демілітаризації» та «денацифікації», зміст яких Кремль трактує максимально широко. ISW вважає такі умови частиною максималістських цілей Росії, а не ознакою готовності до взаємних поступок.
Що сталося на зустрічі Путіна з Віткоффом і Кушнером
Переговори Путіна з Віткоффом і Кушнером відбулися в Москві 5 вересня і тривали понад три години. Помічник президента РФ Юрій Ушаков назвав їх корисними та конструктивними, однак конкретної угоди за підсумками зустрічі не оголосили. Reuters повідомляє, що американські представники представили низку ідей щодо врегулювання, але суттєвого прориву не сталося.
Американські представники після московського етапу заявили, що почули «нові ідеї» і розраховують на відновлення тристороннього переговорного формату. Саме процесуальна частина є головною зміною: Вашингтон намагається знову посадити Україну та Росію за стіл переговорів за американського посередництва. Детальніше про попередню російську риторику щодо переговорів ми писали в матеріалі про останні заяви Путіна щодо України.
Чи змінилися вимоги Кремля після переговорів
Якщо оцінювати саме зміст російської позиції, ознак пом’якшення поки немає. Bloomberg із посиланням на джерела, близькі до Кремля, повідомляв, що Москва, навпаки, робить свої умови жорсткішими, оскільки вважає, що має військову перевагу. Однією з ключових вимог залишається передача Росії решти Донецької області, яку вона не змогла захопити військовим шляхом.
ISW після зустрічі також дійшов висновку, що Путін не продемонстрував готовності до значущих компромісів. Аналітики звернули увагу на повторення Кремлем тези про необхідність усунути так звані «першопричини» війни, під якими Москва традиційно розуміє власний широкий набір політичних і територіальних вимог. Тому активізація дипломатії поки не означає зміни російської стратегії.
Ситуацію можна звести до кількох ключових змін:
- американський канал переговорів з Москвою та Києвом знову став активнішим;
- США говорять про нові ідеї та можливе відновлення тристоронніх контактів;
- Кремль не відмовився від територіальних претензій і вимоги щодо НАТО;
- публічних ознак готовності Росії до взаємних поступок після зустрічі немає;
- головним предметом подальших суперечок залишаються території та гарантії безпеки України.
Чому Донбас залишається головною точкою конфлікту
Найбільш проблемним питанням у мирних переговорах Україна Росія залишається Донбас. За даними Reuters, близьке до Кремля джерело заявило, що шансів домовитися про лінію фронту до захоплення Росією решти Донецької області фактично немає. Водночас ISW ставить під сумнів здатність російських військ виконати таке завдання в заявлені Кремлем строки.
Українська позиція полягає в тому, що передача територій, які Росія навіть не контролює, не може бути умовою миру. Раніше цей підхід уже проявлявся під час неформальних контактів Москви й Києва, про що йшлося в матеріалі про позицію Зеленського щодо Донбасу. Саме територіальна проблема робить швидке врегулювання особливо складним.
Що говорять експерти про новий етап переговорів
Старший політолог RAND Corporation Семюел Чарап вважає сам факт американського дипломатичного втручання своєчасним через ризик подальшої ескалації. «Нинішня ескалація швидко набирає обертів, і сторони, ймовірно, продовжать підвищувати ставки», — говорить Чарап про необхідність активних контактів. Водночас його оцінка стосується важливості переговорного каналу, а не появи вже готового мирного компромісу.
Посол ЄС у США Йовіта Нелюпшене звернула увагу на інший аспект американської дипломатії. «Дипломатія справді працює, і спершу треба намагатися говорити з нашими союзниками», — говорить дипломат, коментуючи рішення американської делегації спочатку відвідати Москву. Вона також наголосила, що Москва не відмовилася від своїх військових цілей.
Що змінилося після візиту американської делегації
Після Москви Віткофф і Кушнер прибули до Києва, де провели переговори з Володимиром Зеленським. Український президент назвав розмову змістовною і підтвердив готовність до тристороннього формату, причому серед основних тем були територіальні питання, гарантії безпеки та економічна підтримка України. Отже, переговори США і Росії щодо України отримали продовження, але поки не завершилися політичною угодою.
Головна зміна після зустрічей полягає не в умовах Кремля, а в появі шансів на новий переговорний раунд.
Росія продовжує вимагати територіальних та геополітичних поступок, Україна наполягає на гарантіях безпеки й не погоджується віддавати неокуповані території. Показовим залишається і попередній контекст так званого «духу Анкориджа», який Москва також намагалася використати як основу для власної моделі врегулювання.
Читайте також: чому Залужний не вірить у вступ України до НАТО і що це означає для безпеки країни.