Україна вкотре підтвердила готовність до повного, негайного та безумовного припинення бойових дій, однак у Москві поки не дали аналогічної згоди. 23 вересня 2026 року 51 країна підтримала спільну заяву на полях Генеральної Асамблеї ООН, у якій Росію закликали погодитися на такий самий крок і перейти до змістовних переговорів. За розвитком дипломатичних подій та іншими важливими міжнародними новинами також стежить Преса України.
Однак припинення вогню Україна Росія поки залишається радше предметом дипломатичних пропозицій, ніж реальною домовленістю. Кремль заявив, що не бачить умов для переходу до повноцінного мирного переговорного процесу, хоча формально продовжує говорити про готовність до діалогу.
Що саме запропонувала Україна
У спільній заяві, оприлюдненій 23 вересня, зазначається, що Україна ще з березня 2025 року погоджується на повне, негайне та безумовне припинення вогню. Підписанти документа закликали Росію зробити те саме, наголосивши, що така пауза необхідна для реального дипломатичного процесу.
Документ стосується не тільки бойових дій. У ньому міститься вимога повернути в Україну незаконно затриманих, примусово переміщених і депортованих цивільних, зокрема дітей, а також порушується питання безпеки судноплавства та експорту продовольства через Чорне море.
Фактично Київ намагається зафіксувати просту послідовність: спочатку припинення вогню, після цього — переговори про ширше політичне врегулювання.
Водночас президент Володимир Зеленський після переговорів із Дональдом Трампом заявив, що Україна готова розглядати й більш вузький формат — взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Умова Києва полягає в тому, щоб аналогічне зобов’язання виконувала Росія.
Як відреагував Кремль на пропозицію про перемир’я
Позиція Москви 23 вересня була значно стриманішою. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що наразі російська сторона не бачить «передумов» для переходу до мирного переговорного треку, хоча одночасно стверджує, що залишається відкритою до переговорів.
«Наразі немає передумов для переходу до мирного переговорного треку», — заявив Дмитро Пєсков.
Ще показовішою стала реакція на ідею енергетичного перемир’я. На запитання, чи вважає Кремль заклики Трампа і Зеленського до такого режиму переважно риторикою, Пєсков відповів ствердно.
Таким чином, реакція Кремля на припинення вогню поки не означає згоди Москви на українську пропозицію. Водночас це не закриває каналів спілкування Росії зі США, які продовжують обговорювати можливі проміжні домовленості.
На Пресі України раніше детально розбирали п’ять вимог Москви до України та те, як вони змінилися після переговорів зі США. Ці умови залишаються важливим контекстом для розуміння того, чому сторони по-різному бачать сам механізм завершення війни.
Чим відрізняється повне перемир’я від енергетичного
У нинішній дипломатичній дискусії одночасно звучать одразу кілька моделей припинення ударів. Через це поняття «перемир’я» часто використовується для різних за масштабом пропозицій.
| Формат | Що передбачає | Поточний стан |
|---|---|---|
| Повне припинення вогню | Зупинку бойових дій без додаткових умов | Україна підтверджує згоду, Росія публічно не погодилася |
| Енергетичне перемир’я | Взаємну відмову від ударів по енергетичних об’єктах | Обговорюється Україною, США та Росією |
| Чорноморська домовленість | Безпеку судноплавства, зернового експорту та портової інфраструктури | Перебуває на стадії дипломатичного обговорення |
| Мирна угода | Політичне врегулювання ширшого кола питань | Узгодженого документа немає |
Показовим є досвід локальних домовленостей. Наприклад, раніше Україна та Росія погоджували технічне локальне припинення вогню біля Запорізької АЕС для проведення робіт на енергетичній інфраструктурі — про цей механізм докладно писала Преса України.
Однак локальна пауза і повне припинення вогню — принципово різні речі. Перша стосується окремої території або типу цілей, тоді як друга означає значно ширшу зупинку бойових операцій.
Що сказали США після переговорів із Росією
Новим елементом ситуації стала зустріч державного секретаря США Марко Рубіо з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Нью-Йорку. Після неї Рубіо повідомив, що обидві сторони виявляли інтерес до певного обмеженого режиму припинення ударів, який міг би охоплювати енергетику та зернові поставки.
Американський держсекретар при цьому визнав, що така домовленість сама по собі не завершить війну. За його словами, Вашингтон готовий сприяти її підготовці, якщо сторони зможуть узгодити конкретні правила.
Це означає, що мирні переговори Україна Росія можуть розвиватися не тільки навколо питання повного припинення бойових дій. Дипломати паралельно перевіряють можливість домовитися щодо окремих сфер, де наслідки війни особливо відчутні для цивільного населення і міжнародної торгівлі.
Саме часткова домовленість може стати тестом того, чи здатні сторони взагалі дотримуватися узгодженого режиму припинення ударів.
Однак міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров на засіданні Ради Безпеки ООН заявив, що Москва не має наміру зупиняти бойові дії на час потенційних переговорів. Це ще раз показує різницю між дипломатичними контактами та фактичним припиненням війни.
Чому домовитися про енергетичне перемир’я складно
Енергетична тема має різне значення для Києва і Москви. Для України йдеться насамперед про електростанції, мережі, опалення та іншу критичну інфраструктуру, особливо напередодні холодного сезону. Для Росії важливими є нафтопереробні заводи, нафтові об’єкти та інша інфраструктура, яка впливає на експорт і доходи.
Саме тому навіть енергетичне перемир’я Україна Росія потребує дуже точних правил. Сторонам доведеться домовитися не лише про загальний принцип, а й про перелік об’єктів, порядок фіксації порушень та механізм перевірки.
Для працездатної угоди потрібно буде визначити:
- які об’єкти вважаються енергетичною інфраструктурою;
- які удари становитимуть офіційне порушення домовленості;
- хто незалежно перевірятиме повідомлення сторін;
- що відбуватиметься після першого зафіксованого порушення;
- чи поширюватиметься домовленість на морську логістику та експорт енергоресурсів.
«Будь-яка угода потребуватиме чітких правил і незалежної перевірки», — говорить старша аналітикиня European Policy Centre Аманда Пол, коментуючи перспективи енергетичного перемир’я.
Дослідник King’s College London Крістофер Пул також звертає увагу на тиск, який сама війна створює для обох держав.
«Перемир’я радше стане результатом тиску самої війни на обидві сторони», — говорить Крістофер Пул.
Чи готовий Путін до особистої зустрічі
Окремою темою залишаються переговори на найвищому рівні. Зеленський публічно заявляв про готовність до тристороннього формату за участю Дональда Трампа та Володимира Путіна. Кремль водночас повторює іншу позицію.
Пєсков повідомив, що Путін готовий до окремої зустрічі з Трампом, якщо обидва президенти вважатимуть її необхідною. Щодо зустрічі із Зеленським Москва продовжує наполягати на власних попередніх умовах і на проведенні її в Москві, тоді як українська сторона виступала за нейтральний майданчик.
Кремль також заявляє, що проведенню саміту має передувати робота експертів. Пєсков назвав зустріч без попередньої підготовки потенційною «втратою часу».
Цей контекст важливий для розуміння запиту переговори Зеленського і Путіна. Сам факт того, що обидві сторони говорять про дипломатію, ще не означає, що узгоджені місце, дата, порядок денний або базові умови зустрічі.
Про попередні дипломатичні домовленості Москви та Вашингтона, які російська сторона називає «духом Анкориджа», Преса України розповідала в окремому матеріалі.
Що може відбутися далі
Станом на 24 вересня дипломатична ситуація має одразу кілька паралельних напрямків. Вони не є гарантією угоди, але саме навколо них зараз ведуться публічні переговори.
По-перше, США можуть продовжити консультації щодо обмеженого режиму припинення ударів по енергетиці. Марко Рубіо вже підтвердив готовність Вашингтона допомагати сторонам у підготовці такої домовленості.
По-друге, окремо обговорюється безпека Чорного моря та зернових перевезень. Зеленський заявляв про готовність України до морського перемир’я на основі пропозицій міжнародних партнерів, тоді як публічної остаточної відповіді Москви на цей формат немає.
По-третє, на порядку денному залишається перемир’я в Україні 2026 у ширшому форматі. Спільна заява 51 країни посилює дипломатичний тиск на Москву, але сама по собі не створює юридично обов’язкового режиму припинення бойових дій.
І нарешті, Київ раніше повідомляв про підготовку до можливого нового переговорного раунду восени, зокрема в жовтні. Станом на 24 вересня публічно підтвердженої домовленості про проведення повноцінного тристороннього саміту немає.
Що варто відстежувати найближчими тижнями
Найважливішим сигналом стане не чергова заява про готовність до переговорів, а поява конкретного документа із чіткими умовами. Для реального режиму тиші необхідно визначити дату початку, перелік заборонених дій, механізм контролю та відповідальність за порушення.
Окремо варто стежити за тим, чи зміниться позиція Росії щодо припинення вогню після контактів із Вашингтоном. Станом на 23–24 вересня Москва одночасно заявляє про відкритість до дипломатії та відмовляється припиняти бойові дії під час переговорів.
Аналітики американського Institute for the Study of War оцінюють заяви російського керівництва як фактичне відхилення запропонованого обмеженого енергетичного перемир’я. Це оцінка аналітичного центру, тоді як офіційна російська позиція формулюється як готовність до переговорів за прийнятних для Москви умов.
Водночас дипломатичний процес не зупинився. США продовжують контакти і з Києвом, і з Москвою, а питання енергетики та Чорного моря залишаються потенційними напрямками для обмежених домовленостей.
Читайте також: П’ять ультиматумів Москви Україні: чи змінив Путін вимоги після зустрічі з Віткоффом і Кушнером