Михайло Федоров після звільнення з посади міністра оборони детально розповів, як сам оцінює причини кадрового рішення. В останньому великому інтерв’ю він наголосив, що офіційно йому говорили про конфлікт із Генеральним штабом, однак сам ексміністр вважає, що ситуація була значно складнішою.
Як пише Преса України, кадрові зміни у військово-політичному керівництві стали однією з головних тем липня. Тепер Михайло Федоров відставка отримала нове пояснення безпосередньо від колишнього очільника оборонного відомства.
Що Федоров назвав причиною своєї відставки
За словами Федорова, приблизно з квітня він почав помічати посилення тиску навколо своєї команди та роботи Міноборони. Ексміністр пов’язує це з перебудовою внутрішніх процесів, передусім у сфері оборонних закупівель і тендерів.
«Причина, яка пов’язана із закупівлями, з тендерами», — пояснив Федоров.
Він стверджує, що зміна правил зачепила інтереси багатьох людей і компаній, пов’язаних із оборонним ринком. Саме тому причина відставки Федорова, за його власною версією, виходить далеко за межі персонального конфлікту з військовим керівництвом.
Федоров фактично говорить про спротив системним змінам, а не про одну сварку між двома посадовцями.
Чому закупівлі стали настільки важливими
Федоров пояснив, що його команда намагалася активніше запускати тендери, змінювати управління міністерством та інакше підбирати людей на ключові посади. За його словами, він навіть попереджав президента Володимира Зеленського, що після таких рішень проти нього може посилитися інформаційний та інший тиск.
Ексміністр навів і практичний приклад. Якщо держава відмовляється від певного виду боєприпасів на користь ефективнішого озброєння, окрема компанія може втратити контракт на десятки мільйонів доларів, а це здатне створити політичний спротив.
Саме тому реформа оборонних закупівель була не просто технічним питанням. Вона могла безпосередньо впливати на великі фінансові інтереси.
Про попередні кадрові рішення Федорова в оборонному відомстві можна прочитати в матеріалі про нові призначення в Міноборони та завдання Мстислава Баніка і Юрія Мироненка.
Чи справді все сталося через Сирського
Раніше Федоров і Сирський опинилися в центрі публічного конфлікту, а Зеленський говорив про проблеми у взаємодії між міністром, головнокомандувачем та військовою вертикаллю. Сам Федоров тепер уточнив: особистої ворожнечі, за його словами, не було.
Він назвав суперечності світоглядними, інституційними та культурними. Команда Федорова хотіла швидше проводити реформи, активніше давати можливості новому поколінню командирів і перебудовувати підходи до ведення війни.
При цьому Федоров запевняє, що Міноборони не блокувало рішень Генерального штабу навіть тоді, коли цивільне керівництво мало інший погляд на окремі питання.
Після відставки Сирського новим головнокомандувачем став Михайло Драпатий. Детальніше про його кар’єру та підходи можна прочитати в матеріалі «Хто такий Михайло Драпатий: від прориву в Маріуполі до посади Головнокомандувача ЗСУ».
Як Федоров дізнався про звільнення
Ще одна важлива деталь останнього інтерв’ю стосується того, як саме Федоров дізнався про кадрове рішення. За його словами, приблизно за пів години або годину до засідання фракції Зеленський повідомив, що на посаду міністра оборони планують подати кандидатуру Ігоря Клименка.
Офіційним поясненням під час розмови був конфлікт із Генеральним штабом. Однак на запитання журналістів, чи могла зміна всього уряду стати способом провести саме його звільнення, Федоров відповів, що це «схоже на це».
| Питання | Що сказав Федоров |
|---|---|
| Офіційна причина звільнення | Конфлікт із Генеральним штабом |
| Власна версія Федорова | Тиск через закупівлі, тендери та перебудову Міноборони |
| Конфлікт із Сирським | Не особистий, а світоглядний та інституційний |
| Чи сварився із Зеленським | Каже, що фінальної сварки не було |
| Чи готовий повернутися | Так, на посаду міністра оборони |
Таким чином, відповідь на запит чому звільнили Федорова залежить від того, яку позицію брати за основу. Президентська аргументація стосувалася проблем у взаємодії з Генштабом, тоді як сам Федоров головним фактором вважає опір реформуванню системи.
Чому Федоров не хоче іншої посади
Після відставки Федорову запропонували кілька варіантів продовження роботи у владній команді. Він відмовився, наголосивши, що не хоче посади, яка не дозволятиме безпосередньо впливати на реалізацію його плану війни.
Зокрема, ексміністр пояснив, чому його не влаштовує посада віцепрем’єра без власного міністерства. На його думку, такий посадовець не може самостійно сформувати команду та має обмежені інструменти для реалізації системних реформ.
Федоров назвав кілька напрямів, для яких йому потрібні реальні повноваження:
- продовження трансформації армії;
- зміна правил оборонних закупівель;
- розвиток технологій та безпілотних систем;
- цифровізація поля бою;
- реалізація асиметричних операцій;
- посилення антикорупційних механізмів.
Його позиція полягає в тому, що сама назва посади не має значення, якщо разом із нею немає інструментів для досягнення результату.
Чи готовий Федоров знову очолити Міноборони
В останньому інтерв’ю відповідь була однозначною. На запитання, чи погодиться він знову очолити оборонне відомство, якщо відповідна пропозиція надійде від Зеленського, Федоров відповів: «100%».
Водночас Федоров повернення в Міноборони не називає боротьбою за власне працевлаштування. Він наголошує, що знає, чим займатися поза урядом, але для реалізації всієї військової стратегії йому потрібна функціональна посада.
«Мені не потрібна будь-яка посада», — заявив Федоров.
При цьому він не вважає ситуацію остаточно закритою. Федоров повідомив, що фінальної розмови із Зеленським ще не було, вони не посварилися, а комунікація продовжується.
Що буде з планом Федорова після відставки
Колишній міністр заявив, що залишатиметься в Україні та продовжить займатися оборонними технологіями незалежно від того, чи повернеться до уряду. За його словами, парламент може позбавити його посади, але не може забрати бачення подальшої роботи.
Його концепція передбачає розвиток малої ППО, технологічну перевагу над Росією, цифровізацію бойових процесів та боротьбу з корупцією. Федоров також допускає, що поза міністерством може зосередитися на окремій технології або напрямі, здатному суттєво змінити ситуацію на полі бою.
Окремим прикладом технологічного розвитку українського ОПК стала перша вітчизняна керована авіабомба, про яку раніше повідомляло Міноборони. Детальніше — у матеріалі про українську високоточну авіабомбу та її можливості.
Отже, нинішня позиція Федоров Міноборони зводиться до конкретного принципу: або реальні інструменти для реалізації військової стратегії, або робота над нею поза урядом. При цьому можливість повернення ексміністр не відкидає, а його діалог із президентом, за словами самого Федорова, ще не завершений.
Вам варто також прочитати: що відомо про нового головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого та його головні завдання.