Масовані удари Росії по Україні створюють ризики не лише для енергетики чи транспорту, а й для фармацевтичної галузі. Пошкодження виробничих, складських і логістичних об’єктів потенційно може впливати на постачання окремих препаратів. Редакція Преса України розібралася, чи є підстави українцям побоюватися дефіциту ліків в Україні та різкого стрибка цін.
Водночас ситуація значно складніша, ніж може здатися після повідомлень про чергову атаку. В Україні функціонує система державних резервів, лікарні формують власні запаси, а фармацевтичні компанії поступово переводять продукцію на розподілену модель зберігання.
Чи справді Україні загрожує дефіцит ліків
Підстав говорити про те, що після ударів РФ усі українські аптеки залишаться без медикаментів, наразі немає. Однак це не означає, що окремих перебоїв бути не може.
Найбільш вразливими можуть виявитися препарати, які виробляються одним або кількома підприємствами, мають складну логістику або залежать від імпортної сировини.
У лютому 2026 року МОЗ уже повідомляло про ситуації, коли пошкодження виробничих потужностей впливало на постачання окремих препаратів. Водночас інші виробники та імпортні постачальники допомагали компенсувати нестачу.
«Наразі виробництво відновлюється», — повідомляло МОЗ щодо одного з препаратів, виробничі потужності якого зазнали пошкоджень через російські атаки.
Тобто проблема може виникнути з конкретним препаратом, але це ще не означає загальнонаціонального дефіциту всієї фармацевтичної продукції.
В Україні справді існують державні запаси медикаментів
Це важливий момент, який часто губиться в інформаційному потоці.
Українське законодавство прямо передбачає наявність державного матеріального резерву, до якого входять, зокрема, лікарські засоби та медичні вироби. Він призначений для використання у мирний час та в особливий період, а також для реагування на надзвичайні ситуації.
Окремо законодавство передбачає створення загальнодержавних запасів медикаментів на випадок катастроф, епідемій та інших надзвичайних ситуацій. Також власні запаси лікарських засобів мають створювати регіональні органи влади.
Тому твердження про те, що в Україні «немає запасів на випадок масштабної кризи», не відповідає реальній системі державного планування.
Де саме зберігаються державні запаси ліків
Інформація про конкретні місця зберігання стратегічних запасів під час війни не повинна поширюватися у відкритому доступі.
Це логічно: якщо оприлюднити точні адреси складів, обсяги продукції та перелік препаратів, такі дані можуть створити додаткові ризики для критично важливої інфраструктури.
Закон водночас передбачає можливість відповідального зберігання державного матеріального резерву не лише безпосередньо державними установами, а й іншими суб’єктами господарювання.
Отже, говорити про одну величезну «державну аптеку» десь на одному секретному складі неправильно.
Чому запаси розподіляють між різними локаціями
Російські удари протягом повномасштабної війни показали, наскільки небезпечно зберігати критичні ресурси в одному місці.
Саме тому уряд у серпні 2026 року спростив правила зберігання лікарських засобів під час воєнного стану. Фармацевтичним компаніям дозволили оперативніше використовувати додаткові складські приміщення та розміщувати запаси у різних місцях.
Причина такого рішення прямо пов’язана із загрозою російських атак на виробничі, складські та логістичні об’єкти.
«Зберігання великих запасів ліків в одному місці підвищує ризик перебоїв із їх постачанням до аптек і пацієнтів», — пояснювали у МОЗ.
Розподілений запас — це своєрідна страховка: втрата одного складу не повинна автоматично означати втрату всього запасу.
Чи є резерви безпосередньо у лікарнях
Так. Лікарні також мають формувати запаси медикаментів для забезпечення пацієнтів.
МОЗ раніше наголошувало, що в медичних закладах створюються резерви необхідних препаратів для лікування людей. Система закупівель також передбачає моніторинг залишків, щоб не допустити падіння запасів нижче встановленого мінімального рівня.
У 2026 році МОЗ окремо вимагало проводити щоквартальний моніторинг забезпечення та організовувати поставки так, щоб підтримувати незнижувальний залишок лікарських засобів.
Які фактори можуть спричинити тимчасовий дефіцит
Навіть за наявності державних резервів повністю виключити перебої неможливо.
На доступність конкретного препарату можуть впливати:
- пошкодження фармацевтичного підприємства;
- зупинка або скорочення виробництва;
- пошкодження складу;
- проблеми з електропостачанням;
- перебої в транспортній логістиці;
- затримка імпортних поставок;
- дефіцит сировини або упаковки;
- різке збільшення попиту;
- залежність від одного виробника.
Особливо чутливими є препарати, для яких існує небагато альтернатив.
Чи можуть зникнути популярні ліки з аптек
Короткострокова відсутність конкретної торгової марки цілком можлива. Але відсутність одного бренду не завжди означає відсутність діючої речовини.
У багатьох випадках на ринку є генеричні препарати інших виробників. Саме наявність кількох постачальників дозволяє фармацевтичному ринку швидше компенсувати втрати.
МОЗ у 2023 році спростовувало повідомлення про нібито масштабний дефіцит медикаментів та наголошувало, що українські пацієнти мають доступ до оригінальних і генеричних препаратів.
Тому перед панічною закупівлею ліків варто спочатку перевірити наявність аналога з тією самою діючою речовиною.

Чи варто зараз купувати ліки «про запас»
Запас найбільш необхідних препаратів на розумний період — нормальна практика, особливо якщо людина регулярно приймає ліки за призначенням лікаря.
А ось скуповувати десятки упаковок «на всяк випадок» — сумнівна стратегія.
Це може створити штучний ажіотаж, через який в окремих аптеках тимчасово зникнуть популярні препарати. Крім того, медикаменти мають терміни придатності, а деякі потребують спеціальних умов зберігання.
Оптимальніше мати невеликий запас необхідних препаратів і регулярно перевіряти можливість їх отримання через аптечні мережі або державні програми.
Чи зростуть ціни на ліки після ударів РФ
Ризик подорожчання існує, але прямого зв’язку «удар — завтра всі ліки подорожчають» немає.
На кінцеву ціну впливають курс гривні, собівартість виробництва, ціна сировини, логістика, витрати на електроенергію, імпортна складова та державне регулювання.
При пошкодженні конкретного виробництва собівартість певного препарату справді може зрости. Проте якщо на ринку є альтернативні постачальники, це може стримувати різке підвищення.
Що може відбуватися з цінами найближчим часом
Український фармацевтичний ринок уже працює в умовах державного регулювання цін. У 2026 році МОЗ продовжує вести Національний каталог цін та декларувати граничні оптово-відпускні ціни на лікарські засоби.
Тому можливість безконтрольно підняти вартість соціально важливих препаратів має певні обмеження.
| Фактор | Можливий вплив на ціну |
|---|---|
| Пошкодження виробництва | Може підвищити собівартість |
| Дефіцит конкретного препарату | Може створити тимчасовий ціновий тиск |
| Зростання курсу валют | Збільшує вартість імпортної складової |
| Дорожча логістика | Може збільшити кінцеву ціну |
| Кілька виробників препарату | Стримує різке подорожчання |
| Державне регулювання | Обмежує можливості необґрунтованого підвищення цін |
| Державні та лікарняні резерви | Допомагають компенсувати перебої |
Чи можуть аптеки підняти ціни через ажіотаж
Короткострокові коливання можливі, особливо якщо населення масово почне скуповувати одну й ту саму категорію препаратів.
Однак держава поступово посилює контроль за цінами на лікарські засоби. МОЗ у 2026 році продовжує оновлювати відповідні переліки та Національний каталог цін.
Раніше фармацевтичний ринок також домовлявся про зниження вартості найбільш затребуваних препаратів. Як змінювалися ціни на українські ліки та які препарати мали подешевшати — ми розповідали про це окремо.
Чи достатньо Україні власних запасів
Відповісти однією цифрою на це питання неможливо, оскільки йдеться не про один склад і не про один тип резерву.
Є державний матеріальний резерв, лікарняні запаси, регіональні резерви, запаси фармацевтичних компаній та комерційні залишки в аптечних мережах.
Крім того, система закупівель передбачає регулярне планування потреб та контроль залишків. Держава використовує й електронні інструменти для управління запасами лікарських засобів та медичних виробів.
Що робити українцям, якщо потрібного препарату немає
Якщо в найближчій аптеці закінчився конкретний препарат, не варто одразу робити висновок про загальнонаціональний дефіцит.
Можна:
- перевірити кілька аптек;
- уточнити наявність препарату в іншому районі або місті;
- запитати фармацевта про аналог за діючою речовиною;
- звернутися до лікаря, якщо потрібна заміна препарату;
- перевірити можливість отримання ліків за державною програмою;
- не купувати препарат із рук або на неперевірених сайтах.
Особливо важливо не змінювати призначені лікарем препарати самостійно.
Державні програми можуть зменшити фінансове навантаження
Для частини пацієнтів важливо пам’ятати не лише про комерційні ціни в аптеках.
Держава продовжує закуповувати медикаменти для пацієнтів із важкими та рідкісними захворюваннями, а окремі препарати можна отримувати за програмами реімбурсації.
Зокрема, пацієнтам, які користуються програмою «Доступні ліки», варто заздалегідь перевіряти, чи можна отримати необхідний препарат безоплатно або з доплатою. Де отримати ліки безкоштовно або з доплатою та як працює програма — читайте в нашому попередньому матеріалі.

Що показує ситуація з медичною інфраструктурою
Ризики для фармацевтичної системи залишаються реальними. Станом на 1 вересня 2026 року в Україні було підтверджено пошкодження або знищення 2687 об’єктів, що входять до складу 854 закладів охорони здоров’я. Повністю зруйновано 340 об’єктів у складі 127 закладів.
Ці цифри демонструють масштаб проблеми, але водночас пояснюють, чому система постачання медикаментів змінюється.
Україна переходить до більш розподіленої моделі зберігання, посилює контроль залишків та намагається не концентрувати критичні запаси в одному місці.
То чи буде дефіцит ліків після нових ударів
На сьогодні правильніше говорити не про неминучий загальний дефіцит, а про ризик локальних і тимчасових перебоїв із конкретними препаратами.
Найбільше значення матимуть масштаби пошкодження виробничих та складських об’єктів, можливість швидко переорієнтувати логістику та наявність альтернативних виробників.
Українська система постачання медикаментів уже кілька років працює в умовах війни, тому один пошкоджений об’єкт не означає автоматичного зникнення препарату з усієї країни.
Чи варто чекати різкого стрибка цін
Масового одномоментного подорожчання всіх медикаментів очікувати підстав немає.
Водночас окремі препарати можуть тимчасово дорожчати, якщо виникнуть проблеми з виробництвом, імпортом або логістикою. Додатковий вплив матимуть курс гривні та загальні витрати фармацевтичного бізнесу.
Державне регулювання цін та наявність кількох виробників для багатьох діючих речовин є факторами, які можуть стримувати різкі стрибки.
Читайте також: Українські ліки стануть доступнішими: з 1 березня ціни знизять на 30%
Вам варто також прочитати: Які пільги та можливості допомагають отримувати ліки безкоштовно або з доплатою

