Україна у 2026 році зіткнулася з тривалим періодом маловоддя. За даними Укргідрометцентру, вже з травня водність багатьох річок поступово знижувалася, а на окремих ділянках показники опустилися до історичних мінімумів. Про масштаб проблеми та те, де саме зараз найскладніша ситуація, розповідає Преса України.
За словами начальника Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталія Постриганя, Україна вже безповоротно втратила понад 10 тисяч малих річок, а процес продовжується. Йдеться про багаторічну тенденцію, яку цьогорічне маловоддя лише робить помітнішою.
Проблема полягає не лише в тому, що окремі русла стають мілкими: зникнення малих водотоків поступово змінює всю водну систему територій.
Що відбувається з річками України у 2026 році
За оперативними даними Укргідрометцентру, літо 2026 року виявилося дуже несприятливим для формування водності. У басейнах Дністра, Тиси, Західного Бугу та Прип’яті за літо випало в середньому лише близько 50–60% норми опадів, тоді як на інших територіях показник переважно становив 60–80%.
Додатковою проблемою стало слабке весняне водопілля. На багатьох річках воно було слабко вираженим, а в період сніготанення подекуди практично не було опадів.
У результаті вже влітку почалося стійке зниження водності, яке продовжилося у вересні. Держводагентство повідомляє, що на багатьох річках витрати води знижувалися до 20% і менше від місячної норми.
Де в Україні зараз найбільше бракує води
Станом на 7 вересня Укргідрометцентр фіксував особливо низькі показники на великій кількості водних об’єктів. Нижче за мінімальні за весь період спостережень рівні води спостерігалися на окремих ділянках Тиси та її приток, Дністра, Стрия, Західного Бугу, Прип’яті та інших річок.
Найбільш проблемними є:
- басейн Дністра;
- басейн Тиси;
- Західний Буг та його притоки;
- Прип’ять і частина її приток;
- окремі річки Київської області;
- річки Черкащини;
- окремі ділянки Прута та Сірету;
- українська ділянка Дунаю.
Особливо показовою є ситуація з Дністром. У серпні водність на окремих ділянках була лише 8–19% від норми, а приплив до Дністровського водосховища опускався до надзвичайно низьких значень.
Дністер опинився у зоні критичного маловоддя
Дністер є одним із найбільш показових прикладів цьогорічної проблеми. У серпні Укргідроенерго повідомляло, що приплив води до Дністровського водосховища становив лише 47 кубометрів за секунду — найнижче значення за весь період його експлуатації на той момент.
А вже 9–11 вересня було зафіксовано новий абсолютний добовий мінімум припливу — 26 кубометрів за секунду за весь період існування водосховища з 1985 року. Про це 15 вересня повідомило Держводагентство.
| Водний об’єкт | Ситуація у 2026 році | Що зафіксовано |
|---|---|---|
| Дністер | Критичне маловоддя | Окремі показники нижчі історичних мінімумів |
| Тиса та притоки | Дуже низька водність | На окремих ділянках рівні нижчі за мінімальні |
| Прип’ять | Маловоддя | Водність багатьох ділянок істотно нижча норми |
| Десна | Значне зниження | Біля Літок рівень був лише на 5 см вище історичного мінімуму |
| Дунай | Низька водність | 37–42% норми на українській ділянці |
| Рось | Критичне зниження | Витрати води опустилися нижче екологічних значень |
| Супій | Дуже низький рівень | Один із найнижчих за весь період спостережень |
Які малі річки вже пересихають
Найшвидше реагують на тривалий дефіцит опадів саме невеликі водотоки. Якщо велика річка має значний басейн і отримує воду з багатьох приток, то малий струмок або річка набагато сильніше залежать від локальних опадів, ґрунтових вод і стану заплави.
На Черкащині, зокрема, повідомлялося про пересихання окремих ділянок Серебрянки. На Супої рівень води є одним із найнижчих за весь період спостережень, а на Росі витрати води впали нижче екологічних значень.
«В Україні вже безповоротно зникло понад 10 тисяч малих річок і цей процес триває», — зазначив начальник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань.
Водночас важливо правильно розуміти цю цифру. Вона характеризує багаторічну втрату малих водотоків, а не кількість річок, які пересохли саме протягом 2026 року. Ще у 2018 році «Урядовий кур’єр» наводив аналогічну оцінку щодо понад 10 тисяч малих річок, які зникли з карти України за попередні 25 років.
Чому в Україні стало менше води
Причин цьогорічного маловоддя кілька. Укргідрометцентр серед ключових факторів називає слабке весняне водопілля, тривалий дефіцит опадів і загальне зниження водності протягом літа.
Важливу роль відіграють і високі температури. За спекотної погоди збільшується випаровування, тому навіть опади не завжди дають такий ефект для річок і ґрунтових вод, як за прохолоднішої погоди.
Є й довгострокові фактори:
- зміна кліматичних умов;
- скорочення природного стоку;
- осушення та розорювання заплав;
- замулення малих русел;
- знищення природної рослинності біля водойм;
- надмірне або нераціональне водокористування;
- тривалі періоди без достатніх опадів.
Одна сильна злива не здатна компенсувати тривалий дефіцит води: значна частина опадів може швидко стекти поверхнею, не встигнувши поповнити ґрунтові та підземні запаси.
Чому зникнення малих річок — велика проблема
Мала річка — це не просто вузька смуга води на карті. Вона є частиною цілого басейну та бере участь у підтриманні рівня ґрунтових вод, живленні більших річок і формуванні місцевих екосистем.
Коли такі водотоки пересихають, змінюються умови існування риб, земноводних, водоплавних птахів та рослин. Одночасно зменшується здатність ландшафту утримувати воду.
У довгостроковій перспективі це може означати:
- зниження рівня ґрунтових вод;
- пересихання ставків і колодязів;
- скорочення запасів води для сільського господарства;
- погіршення стану природних екосистем;
- зростання ризику посух;
- збільшення навантаження на системи водопостачання.
Що це означає для сільського господарства
Дефіцит води безпосередньо впливає на аграрний сектор. Менша кількість доступної води означає складніші умови для поливу, особливо у регіонах, де опадів недостатньо для нормального розвитку культур.
Для фермерів проблема полягає не тільки в тому, щоб знайти воду. В окремих басейнах держава вже змушена обмежувати спеціальне водокористування, щоб не допустити подальшого виснаження водних ресурсів.
Держводагентство у липні та вересні 2026 року запроваджувало тимчасові обмеження для частини водокористувачів на окремих річках. При цьому обмеження не поширюються на забір води для питних потреб.
Чи загрожує маловоддя питній воді
Безпосередньо говорити про загальнонаціональну нестачу питної води лише на підставі нинішнього стану річок було б передчасно. Системи водопостачання використовують різні джерела, а ситуація істотно відрізняється за регіонами.
Однак тривале маловоддя підвищує навантаження на водогосподарську інфраструктуру. Особливо вразливими можуть бути населені пункти, які мають обмежену кількість альтернативних джерел води.
Саме тому державні органи вже змушені балансувати між потребами населення, сільського господарства, промисловості та необхідністю зберігати екологічний стік річок.
Що відбувається з Дністровським водосховищем
Дністровське водосховище зараз фактично використовується як буфер між дуже малим природним припливом і потребами територій нижче за течією. Якщо природно надходить менше води, ніж необхідно віддати, різниця покривається накопиченим запасом.
Укргідроенерго повідомляло, що за три місяці до середини серпня рівень Дністровського водосховища знизився майже на три метри. Водночас режим роботи гідровузла коригують відповідно до гідрологічної ситуації.
«Головне завдання зараз — максимально ощадливо використовувати накопичену воду та зберегти достатній запас до початку сезону її природного відновлення», — зазначили в Укргідроенерго.
Ситуація має і транскордонне значення, адже від водності Дністра залежить водозабезпечення територій нижче за течією, зокрема Молдови. Через критично низьку водність Україна та Молдова у серпні домовлялися про скорочення скидів із Дністровського гідровузла.
Чи може ситуація покращитися восени
Восени багато залежатиме від кількості опадів. Якщо дощі будуть достатніми та регулярними, вони можуть поступово збільшити поверхневий стік і поповнити запаси в ґрунті.
Однак швидкого відновлення після тривалого дефіциту води чекати не варто. Для великих річок важливі не лише опади безпосередньо над руслом, а й стан усього водозбору.
За даними Укргідрометцентру, станом на початок вересня тенденція до подальшого зниження водності на більшості річок ще зберігалася.
Чи стане нестача води новою нормою
Фахівці дедалі частіше розглядають проблему не як один невдалий сезон, а як частину довгострокових змін. У Львівській області, наприклад, фахівці прямо звертають увагу на поєднання дефіциту опадів, спеки та збільшення випаровування як факторів водного стресу.
Це означає, що Україні доведеться не лише реагувати на окремі посушливі роки, а й адаптувати систему управління водними ресурсами.
Йдеться про відновлення малих річок, захист заплав, ощадливе водокористування, модернізацію водогосподарської інфраструктури та краще накопичення води у періоди її надлишку.
Що може зробити кожна громада
Відновлення водного балансу — завдання не лише для державних установ. На місцевому рівні значення мають стан заплав, прибережних смуг, джерел і малих приток.
Серед практичних заходів:
- не розорювати прибережні захисні смуги;
- відновлювати природну рослинність біля русел;
- не засипати джерела та малі водотоки;
- контролювати незаконний забір води;
- відновлювати заболочені території там, де це можливо;
- раціональніше використовувати воду в сільському господарстві;
- стежити за станом місцевих річок та повідомляти про незаконне втручання в їхні русла.
Мала річка, яку сьогодні вважають незначною, завтра може виявитися одним із ключових джерел води для цілого басейну.
Читайте також: Як обрати зволожувач повітря для дому: види, характеристики та ціни в Україні 2026 — матеріал допоможе розібратися, як підтримувати комфортну вологість повітря в оселі.
Вам варто також прочитати: «СвітлоДім» 2026: як забезпечити роботу водопостачання та інших систем будинку під час перебоїв — про автономне живлення критичної інфраструктури будинків.