У Києві правоохоронці викрили чоловіка, який, за даними слідства, видавав себе за працівника Служби безпеки України та заволодів значною сумою грошей народної артистки України, пише uapress.info. Історія стала резонансною не лише через суму збитків, а й через спосіб психологічного тиску, який, за версією слідства, застосовували шахраї.
Потерпілій нібито повідомили про «підозру у державній зраді» та переконували, що її заощадження мають пройти спеціальну перевірку. У різних повідомленнях медіа фігурує формулювання про суму понад 137 тисяч доларів, адже йдеться про 128 тисяч доларів готівкою та ще 400 тисяч гривень переказами. Офіційно поліція Києва повідомила про понад шість мільйонів гривень збитків.
За матеріалами слідства, псевдоспівробітник СБУ спершу зателефонував жінці та представився співробітником спецслужби. Він залякував її й безпідставно пов’язував із державною зрадою, а для посилення тиску надіслав у месенджер фіктивну повістку.
Далі шахрай переконав потерпілу, що її кошти нібито потрібно терміново перевірити через можливий зв’язок із державою-агресором. Після цього він призначив особисту зустріч, на якій жінка передала 128 тисяч доларів, а згодом переказала близько 400 тисяч гривень на різні рахунки. У поліції зазначили, що підозрюваного затримали, а слідчі дії тривають.
Як працювала схема з «перевіркою» грошей
Схема була побудована на страху, терміновості та імітації офіційних процедур. Шахрай, за даними правоохоронців, не просто вимагав гроші, а створював для потерпілої картину нібито реальної загрози кримінального переслідування. У справі згадуються фіктивні повістки, дзвінки, звинувачення у держзраді та так звані «обшуки» через відеозв’язок.
Саме поєднання таких елементів часто змушує людей діяти швидко, не радячись із близькими та не перевіряючи інформацію через офіційні канали. У цій історії ключовим гачком стала перевірка коштів СБУ, хоча правоохоронці окремо наголошують, що подібних «перевірок» через месенджери або приватні зустрічі не проводять.
«Не здійснюють процесуальних дій через месенджери».
Це коротке застереження поліції має особливе значення в контексті цієї справи. Офіційні процесуальні дії не проводяться через Telegram, Viber, WhatsApp або інші приватні канали зв’язку.
Якщо невідомий співрозмовник вимагає терміново передати готівку, переказати гроші або показати заощадження через відеозв’язок, це має сприйматися як ознака шахрайства. Те саме стосується фраз про «таємну перевірку», «зв’язок із Росією», «замороження активів» або «необхідність допомогти слідству».
Перевірити реальність звернення можна лише через офіційні контакти відповідної установи, зокрема офіційний сайт СБУ або поліції.
Скільки грошей втратила артистка
У повідомленнях правоохоронців і медіа йдеться про 128 тисяч доларів США та близько 400 тисяч гривень.
За версією слідства, частину грошей жінка передала під час особистої зустрічі, а іншу частину — переказала на рахунки. Надалі кошти, як повідомляли правоохоронці, могли бути спрямовані через валютний обмін на криптогаманці третіх осіб. Підозрюваний, за даними слідства, залишив собі 900 доларів як винагороду за участь у схемі.
Що відомо про підозрюваного
За даними поліції Києва, фігуранта встановили оперативники і аналітики кримінального аналізу, після чого його затримали в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.
В офіційному повідомленні поліції йдеться, що це 36-річний чоловік, якому слідчі повідомили про підозру за частиною 5 статті 190 Кримінального кодексу України. Йдеться про шахрайство в Києві, вчинене в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах. Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Водночас важливо пам’ятати, що особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в суді.
За клопотанням слідства підозрюваному обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Окремі джерела повідомляли про альтернативу застави у понад 3,3 мільйона гривень.
Також слідчі встановлюють інших можливих учасників схеми, адже рух коштів через рахунки та криптогаманці може свідчити про наявність ширшої групи. У таких випадках виконавець, який безпосередньо контактує з потерпілим, не завжди є організатором усієї схеми. Саме тому розслідування може стосуватися не лише затриманого, а й тих, хто координував дзвінки, створював фіктивні документи або отримував кінцеву вигоду.
Чому шахраї використовують образ працівника СБУ
Образ силовика працює для шахраїв як інструмент тиску. Коли людина чує слова «СБУ», «держзрада», «перевірка походження коштів» або «зв’язок із державою-агресором», вона може розгубитися і почати діяти під впливом страху. Особливо небезпечно, коли шахраї додають нібито офіційні документи, печатки, повістки та відеодзвінки, які створюють ілюзію реального процесу.
У цій справі, за даними правоохоронців, використовували саме підроблені повістки, що мало переконати потерпілу у правдивості історії. Подібні схеми часто націлені на людей старшого віку, публічних осіб або тих, хто має значні заощадження вдома.
«Заощадження мають пройти перевірку».
Ця фраза є типовим маркером маніпуляції, а не реальною правовою процедурою. Правоохоронці не призначають «таємних зустрічей» для передачі готівки, не просять переказувати гроші на сторонні рахунки і не вимагають показувати заощадження через відеозв’язок. Якщо людина отримує такий дзвінок, розмову потрібно припинити, а інформацію перевірити через офіційні канали.
На сайті Кіберполіції також радять не переходити за підозрілими посиланнями з повідомлень, перевіряти адреси сайтів і довіряти лише офіційним джерелам. У разі втрати коштів або розголошення даних варто звертатися до банку та правоохоронців.
Як не стати жертвою подібної схеми
У таких історіях вирішальне значення має пауза. Шахраї майже завжди створюють відчуття терміновості, щоб людина не мала часу подумати, подзвонити родичам або перевірити інформацію. Якщо невідомий представляється силовиком і вимагає гроші, не потрібно сперечатися або доводити свою правоту. Варто завершити розмову, самостійно знайти офіційний номер установи та повідомити про підозрілий контакт.
Особливо обережними слід бути тоді, коли мова йде про готівку, банківські рахунки, криптовалюту або нібито «тимчасове зберігання» коштів.
Основні правила безпеки:
- не передавайте готівку людям, які телефонують і представляються правоохоронцями;
- не надсилайте фото документів, карток, повісток або заощаджень у месенджерах;
- не переказуйте кошти на «перевірочні», «безпечні» або «службові» рахунки;
- перевіряйте інформацію через офіційні сайти СБУ, поліції та Кіберполіції;
- одразу повідомляйте близьких, якщо вас лякають кримінальною справою;
- фіксуйте номер телефону, нікнейм у месенджері та зміст повідомлень;
- у разі втрати грошей звертайтеся до банку та подавайте заяву до правоохоронців.
Що робити після підозрілого дзвінка
Алгоритм дій має бути простим і швидким. Не потрібно виконувати інструкції співрозмовника, навіть якщо він називає ваші персональні дані або демонструє нібито службові документи. Такі дані могли бути отримані з відкритих джерел, витоків баз або попередніх шахрайських контактів.
Важливо не переходити за посиланнями, які надсилають у чаті, і не встановлювати додатки для «перевірки телефону» або «захисту банкінгу». Якщо розмова вже відбулася, збережіть докази та зверніться до компетентних органів.
- Завершіть розмову без пояснень і не продовжуйте спілкування в месенджері.
- Самостійно знайдіть офіційні контакти установи, від імені якої вам телефонували.
- Зателефонуйте родичам або людині, якій довіряєте, і коротко поясніть ситуацію.
- Якщо ви передали банківські дані, негайно зв’яжіться з банком і заблокуйте рахунки.
- Подайте звернення до поліції або Кіберполіції, додавши скриншоти, номери й деталі дзвінка.
Раніше ми розповідали, як школяр із Кривого Рогу обдурив поштомати на 500 тисяч гривень.