Збігнєв Богуцький — польський політик, юрист і посадовець, який нині очолює Канцелярію президента Польщі. Його ім’я опинилося в центрі уваги після появи в базі українського сайту «Миротворець», що викликало нову хвилю дискусій про історичну пам’ять, Волинську трагедію та межі політичних заяв про українські території. Про це повідомляє Преса України, пояснюючи, чому ця історія важлива не лише для дипломатів, а й для ширшого українського суспільства.
Богуцький народився 26 січня 1980 року, має юридичну освіту, працював адвокатом, був воєводою Західнопоморського воєводства, депутатом Сейму та представником партії «Право і справедливість». На офіційному сайті президента Польщі зазначено, що він є керівником Канцелярії президента Республіки Польща, членом політичного комітету PiS і очільником регіональної структури партії у Щецині.
Ця історія стала резонансною не через саму появу прізвища в базі, а через політичний контекст, у якому прозвучали слова польського посадовця.
Чому його внесли до бази «Миротворець»
Приводом для скандалу стали висловлювання Богуцького у польському Сеймі під час обговорення теми Волинської трагедії. За повідомленнями українських ЗМІ, говорячи про західні області України, він використав формулювання Східна Малопольща, яке в Україні сприймають як політично чутливе та таке, що може ставити під сумнів сучасні кордони держави. Саме після цього його внесли до бази «Миротворець», де назвали «антиукраїнським пропагандистом».
У досьє, за даними медіа, серед причин вказували посягання на суверенітет і територіальну цілісність України, маніпулювання суспільно значущою інформацією та розпалювання ворожнечі між українцями й поляками. Важливо розуміти, що Богуцький Миротворець — це не формальна державна санкція, а публічна поява політика в базі приватної ініціативи. Водночас для українського інформаційного простору така поява має сильний репутаційний ефект.
«Я не є ворогом України. Я є ворогом бандеризму, історичної брехні та путінської Росії», — заявив Богуцький у відповідь на внесення до бази.
Що означає термін «Східна Малопольща»
Термін «Східна Малопольща» історично використовувався в польському політичному та адміністративному дискурсі щодо частини західноукраїнських земель, які в міжвоєнний період входили до складу Другої Речі Посполитої. Українська реакція на таке формулювання пояснюється тим, що воно може звучати як натяк на історичну належність цих територій Польщі. Саме тому в сучасному українському контексті така лексика часто сприймається як небезпечна або ревізіоністська.
Особливо гостро це звучить під час повномасштабної війни, коли питання кордонів, суверенітету й територіальної цілісності для України є не теоретичним, а життєво важливим. Якщо польський високопосадовець використовує історичну назву замість сучасної географічної чи державної, це неминуче викликає підозру щодо політичного підтексту. На цьому тлі тема українсько-польські відносини знову стала вразливою для маніпуляцій, особливо напередодні дат, пов’язаних із Волинською трагедією.
Більше про напруження навколо історичної пам’яті можна прочитати в матеріалі Польща готує кроки до річниці Волинської трагедії: що це означає для України.
Діяльність Богуцького в польській політиці
До роботи в президентській канцелярії Богуцький пройшов кілька важливих етапів політичної та адміністративної кар’єри. Він був воєводою Західнопоморського воєводства у 2020–2023 роках, а згодом був обраний до Сейму десятого скликання. В офіційній біографії також зазначено, що він координував роботу регіональної адміністрації під час криз, зокрема пандемії COVID-19, напливу українських біженців після вторгнення Росії та екологічної кризи на Одрі.
Окремо варто згадати його законодавчі ініціативи. На сайті президента Польщі вказано, що Богуцький ініціював або підтримував законопроєкти, пов’язані з темою Волинської трагедії, криміналізацією «брехні про Волинь», а також обмеженням виплат 800+ для громадян України за певними критеріями проживання, роботи й навчання дітей у Польщі.
Саме поєднання високої посади, історичної теми та чутливої лексики зробило заяву Богуцького політично вибуховою.
Таблиця: що відомо про Богуцького
| Параметр | Що відомо | Чому це важливо |
|---|---|---|
| Повне ім’я | Збігнєв Богуцький | Саме під цим іменем він фігурує у повідомленнях про «Миротворець» |
| Посада | Голова Канцелярії президента Польщі | Це робить його заяви політично вагомими |
| Партійна належність | Пов’язаний із PiS | Пояснює його місце в польському правоконсервативному полі |
| Попередня посада | Воєвода Західнопоморського воєводства | Під час цієї роботи він контактував із темою українських біженців |
| Причина скандалу | Формулювання про «Східну Малопольщу» | В Україні це сприйняли як загрозливий історико-політичний натяк |
| Реакція | Заявив, що підтримує Україну, але критикує ОУН і УПА | Позиція поєднує підтримку України у війні з різкою історичною критикою |
Які заяви викликали найбільший резонанс
Найгостріше в Україні сприйняли не сам факт обговорення Волинської трагедії, а спосіб, у який польський посадовець говорив про українські землі. Формулювання про «Східну Малопольщу» вийшло за межі суто історичної дискусії та було прочитане як політичний сигнал. Саме тут виник головний конфлікт: Польща наполягає на власній пам’яті про Волинь, а Україна не готова приймати риторику, яка може ставити під сумнів її територіальну цілісність.
Важливо також, що тема Волинська трагедія в польській політиці залишається надзвичайно чутливою. Для польського суспільства це питання пам’яті про загиблих, а для України — складна історична площина, де є тема УПА, боротьби за незалежність, радянських репресій і сучасної російської війни. Через це будь-яке різке формулювання легко перетворюється на політичну кризу.
У цьому контексті варто згадати й інший матеріал про польсько-українське напруження: чому президент Польщі хоче позбавити Зеленського ордена «Білого орла».
Як Богуцький відреагував на внесення до бази
Після появи в базі «Миротворець» Богуцький заявив, що це не змінить його позиції щодо історичних питань. Він наголосив, що підтримував і надалі підтримуватиме українців, які потерпають від російської агресії. Водночас польський посадовець заявив, що не погоджується з вшануванням діячів ОУН та УПА як героїв, і назвав їх відповідальними за Волинську трагедію.
За його словами, під час роботи воєводою він координував допомогу українським біженцям і особисто доставляв гуманітарну допомогу в Україну після початку повномасштабного вторгнення Росії. Так Богуцький намагався розділити дві площини: підтримку України у війні проти РФ і неприйняття окремих елементів української історичної політики. Саме це стало центральним аргументом у його публічній відповіді.
«Підтримка України у війні та суперечка про історичну пам’ять не завжди збігаються в одній політичній площині, але саме тут виникає найбільше ризиків для дипломатії».
Чому скандал небезпечний для України та Польщі
Історичні конфлікти між Україною та Польщею майже завжди стають зручним матеріалом для зовнішніх маніпуляцій. Центр протидії дезінформації попереджав, що російські спецслужби готували інформаційну провокацію з фальсифікованими матеріалами про Волинську трагедію для підриву відносин між Києвом і Варшавою. Саме тому кожен новий скандал навколо історичної пам’яті варто оцінювати не лише як внутрішню суперечку, а й як потенційний елемент інформаційної війни.
Для України головний ризик полягає в тому, що польська внутрішня політика може почати впливати на підтримку Києва в ЄС і НАТО. Для Польщі ризик інший: надмірна політизація історії може послабити образ країни як одного з ключових союзників України в протистоянні Росії. Тому обидві сторони мають бути зацікавлені не в емоційній ескалації, а в контрольованому політичному діалозі.
У ширшому контексті це також пов’язано з європейським курсом України. Більше про новий етап переговорів із ЄС можна прочитати в матеріалі Вступ України до ЄС переходить у нову фазу.
Що потрібно розуміти про «Миротворець»
«Миротворець» не є державним органом України чи офіційною урядовою базою. Це приватна ініціатива, створена у 2014 році, яка багато років викликає суперечки через публікацію персональних даних і власну систему оцінки дій різних осіб. Українські та міжнародні правозахисники раніше критикували ресурс, зокрема через питання приватності та презумпції невинуватості.
Тому внесення людини до цієї бази не означає автоматичного кримінального статусу або рішення українського суду. Водночас у медійному полі це часто сприймається як дуже сильний сигнал, особливо якщо йдеться про іноземного політика високого рівня. У випадку Богуцького це стало ще й маркером глибшого конфлікту навколо історичної пам’яті.
Що означає ця історія для України та Польщі
Скандал навколо Богуцького показує, наскільки тонкою залишається межа між історичною дискусією та політичною заявою про сучасні кордони. Польща має право говорити про пам’ять жертв Волинської трагедії, але українська сторона не може ігнорувати формулювання, які виглядають як ревізія територіальної приналежності західних областей. Саме тому історія з базою «Миротворець» стала не лише персональним конфліктом навколо одного посадовця, а симптомом ширшої напруги.
Для Києва важливо реагувати твердо, але без зайвої емоційності, щоб не давати Росії додаткових аргументів для розколу союзників. Для Варшави важливо розуміти, що будь-які історичні терміни щодо українських земель у 2026 році звучать уже не як академічна довідка, а як політична заява. Якщо обидві країни зможуть утримати діалог, ця ситуація може стати приводом для більш чесної розмови про минуле, а не для нової кризи у відносинах.
Читайте також: Польща готує кроки до річниці Волинської трагедії: що це означає для України.