Коротко:
- До 27 листопада в Будинку митрополита на території «Софії Київської» показують поховальний комплекс середини XVII століття з Кременця.
- Головні експонати — десять золотих монет 1550–1648 років карбування з Нідерландів, Австрії та Угорщини.
- Поховання знайшли в серпні 2026 року в крипті Миколаївського собору, який держава повернула собі наприкінці 2023-го.
Десять золотих дукатів, що майже чотири століття пролежали в крипті колишнього францисканського монастиря в Кременці, тепер стоять у вітрині в центрі Києва. Виставка «Вічність, оплачена золотом… Поховальний комплекс XVII століття із Кременця» — перший публічний показ знахідки, яку археологи Тернопільщини зробили цього літа.
Урочисте відкриття відбулося 13 листопада, повідомив Укрінформ; для відвідувачів експозиція працює з 14 по 27 листопада, за даними Міністерства культури. Організатори — Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник і Національний заповідник «Софія Київська».
Що на кадрах з відкриття
Відео з виставки офіційні канали поки не опублікували, тож розповідаємо за фото, які поширив заповідник «Софія Київська».
- Вітрина з дукатами. Темно-зелене сукно, монети на прозорих підставках розставлені овалом, у центрі — ще одна прозора підставка. У склі відбиваються силуети гостей, які схиляються над вітриною, щоб роздивитися карбування.
- Мольберти з графікою. Біля них стоять промовці, а за спинами — сині стенди із зображеннями монет. Це та сама частина експозиції, яку «Софія» доповнила зі своїх фондів.
- Стенди про Кременець. На стінах — сині панелі з картами, схемами й фотографіями розкопок; біля них чоловік в оливковій куртці щось пояснює відвідувачам.
- Камера біля вітрини. На одному кадрі журналісти записують коментар, а позаду в черзі до монет чекають гості.
- Вікна з дрібними шибками. Невелика зала Будинку митрополита XVIII століття: кілька стендів і одна вітрина в центрі.
Кого поховали з золотом і чи був це скарб
Археолог Василь Ковбаса, який досліджував поховання, написав, що з 2014 року, відколи бере участь у розкопках, золото трапилося йому вперше: «я спочатку подумав, що мене розігрують», — цитує його «Погляд». За його словами, у похованні були рештки чоловіка приблизно 55–60 років, а поруч, крім монет, лежали перстень і медальйон.
| Параметр | Що відомо |
|---|---|
| Місце | Крипта Миколаївського собору (колишній францисканський монастир), Кременець |
| Коли знайшли | Серпень 2026 року |
| Монети | 10 золотих, карбування 1550–1648 років |
| Країни карбування | Нідерланди, Австрія, Угорщина |
| Похований | Чоловік близько 55–60 років (за даними археолога) |
| Інші речі | Перстень, медальйон |
| Виставка | 14–27 листопада, Київ, вул. Володимирська, 24 |
Тут найцікавіше — не блиск металу, а економіка. Як переказує УНІАН слова Ковбаси, у ті роки до Європи масово везли золото з Нового світу, і зерно фактично стало дорожчим за золото. Річ Посполита відправляла на захід продовольство, а назад отримувала монету. Тож близько 30 грамів золота в могилі — це, за оцінкою археолога, сума, за яку навіть доброго коня не купиш. Директор Кременецько-Почаївського заповідника Василь Ільчишин пояснив назву виставки схожим чином: дукати тоді ходили по всій Європі, і за масштабом обігу їх можна порівняти із сучасним євро.
Офіційна позиція організаторів обережніша: монети вважають свідченням високого соціального статусу похованої людини. Ці оцінки не суперечать одна одній: золото в могилі говорить про статус, але не обов’язково про великі статки.
Двісті людей у криптах і загадка 16 відсотків
Поховання з дукатами — лише одне з багатьох. Антропологиня Інституту археології НАН України Юлія Ушкова, яка досліджувала кістки, розповіла УНІАН, що за 2025–2026 роки в криптах собору виявили рештки близько двохсот людей. Більшість дорослих за життя їздили верхи — це видно за кістками.
Найдивніша цифра — співвідношення. Чоловіки й діти становлять приблизно по 40% знайдених решток, жінки — лише 16%. Чому так, дослідники поки не знають. Ковбаса додає, що за результатами роботи підготували наукову статтю, яка має вийти найближчим часом.
Про інший поховальний комплекс, який археологи показали цієї осені, ми розповідали в матеріалі про 16 поховань V століття з мечами й кіньми в Ельзасі.
Собор, який повернули державі
Миколаївський собор у Кременці — колишній францисканський монастир. Ільчишин на відкритті назвав його найдавнішою мурованою міською будівлею Кременця, якщо не рахувати замку: історія споруди сягає початку XVII, а за іншими даними — кінця XVI століття. У 1832 році монастир передали Російській православній церкві. Наприкінці 2023 року заповідник забрав будівлю у повне державне управління і почав системні дослідження — архітектурні, мистецтвознавчі та археологічні. Саме вони й вивели до крипт.
Перший заступник міністра культури Іван Вербицький на відкритті привітав Кременецько-Почаївський заповідник із 25-річчям і назвав виставку прикладом того, як регіональна установа може розповідати про свої пам’ятки всій країні.
Як подивитися
- Де: Будинок митрополита (XVIII ст.) на території Національного заповідника «Софія Київська», Київ, вул. Володимирська, 24.
- Коли: до 27 листопада 2026 року.
- Що ще: графічні роботи архітекторів Н. Леонович та П. Відзиваці з науково-допоміжного фонду «Софії Київської», карти й історичні зображення Кременця.
Цього тижня музеї взагалі багато показують повернене й відновлене — наприклад, 24 картини Караваєва, які після реставрації повернулися до музею у Володимирі. Кременецькі дукати пробудуть у Києві лише два тижні; куди виставка поїде далі, організатори поки не повідомляли.
Фото: вітрина з десятьма золотими дукатами на виставці «Вічність, оплачена золотом…» у Будинку митрополита. Національний заповідник «Софія Київська», ukrinform.ua.