24 картини волинського художника Володимира Караваєва повернулися з реставрації до Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького. Це більш як третина його спадщини, яку зберігає музей, і на фото видно, що саме вдалося врятувати: весняний пейзаж, захід сонця над дорогою, сільські хати за тинами.
Полотна передали музею 11 листопада, а 13 листопада подробиці оприлюднила Володимирська міська рада. Реставрували картини фахівці Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України.
Цифри реставрації
| Показник | Скільки |
|---|---|
| Картин Караваєва у фондах музею | 61 |
| Відібрали для реставрації наприкінці 2025 року | 30 |
| Повернули 11 листопада 2026 року | 24 |
| Ще в роботі у реставраторів | 6 |
| Сакральних творів, переважно ікон, раніше відреставрованих для музею | близько 50 |
| Скільки років триває співпраця музею з львівськими реставраторами | близько 20 |
Найстаріший із раніше врятованих творів — ікона «Спас Нерукотворний» XVI століття. У міській раді наголошують: Володимирський музей став першим районним закладом культури на Волині, який узявся за системну реставрацію своїх фондів.
Що на кадрах
- Пейзаж за тином. Найвиразніше фото добірки: картина без рами лежить на світлому дерев’яному столі. Молоді дерева з першим зеленим листям, за ними — біла хата з невеликими вікнами, на передньому плані — плетений тин і стежка.
- Захід над дорогою. Руки в білих рукавичках тримають полотно з помаранчевим вечірнім небом, темною смугою землі і рядом стовпів, що тягнеться до горизонту.
- Заміри. Реставраторка в білому халаті й рукавичках вимірює картину в рамі. Поруч на бузковому столі — прилад, що показує температуру і вологість, і ще кілька інструментів.
- Передача з рук у руки. На одному кадрі чоловік тримає картонну коробку, в якій везли роботи, на інших — працівники розкладають полотна на столі й розглядають їх, тримаючи за краї.
Схожу кропітку роботу ми показували й на прикладі Львова, де повернули голову скульптурі святої Єлизавети.
Хто такий Володимир Караваєв
Художник народився 5 серпня 1889 року в селі Кречів на Волині. У 1906 році закінчив прогімназію в Грубешові, нині це Польща. У 1914-му родина евакуювалася до Житомира, а після війни повернулася до родинного маєтку. З 1951 року Караваєв був штатним художником Волинського обласного товариства художників у Луцьку, його роботи показували на обласних виставках і на республіканській виставці в Києві. Помер 21 лютого 1975 року, похований у рідному Кречеві. Про це нагадує Суспільне Луцьк.
Що далі
Шість картин досі в реставраторів, дату їхнього повернення не називали. Директор музею Володимир Стемковський і реставратори обговорили постійну експозицію відновлених ікон XVI–XIX століть та інших творів образотворчого мистецтва. Одне з можливих місць для неї — вежа домініканського монастиря у Володимирі. Терміни відкриття поки не оголошені.
Як музеї по-новому представляють класику, можна побачити й у Києві: до 104-річчя Київської картинної галереї полотна стали героями музичного кліпу.
Фото: відреставровані картини Володимира Караваєва і робота реставраторів. Володимирський історичний музей імені Омеляна Дверницького / Володимирська міська рада, volodymyrrada.gov.ua.