Коротко:
- Під ділянкою для житлової забудови в Орбур-Вірі біля Кольмара археологи Inrap відкрили 16 поховань другої половини V століття: 14 людських і 2 кінські.
- Двох чоловіків поховали з мечем, скрамасаксом, щитом і списом-ангоном, а оздоби зброї й одягу зроблені із золота та срібла з гранатами.
- На кістках щонайменше двох людей видно ймовірні сліди ударів клинком, які так і не загоїлися.
Французький Національний інститут превентивних археологічних досліджень (Inrap) 6 листопада оприлюднив результати розкопок в ельзаському містечку Орбур-Вір (Horbourg-Wihr, департамент Верхній Рейн). На ділянці, де планують будувати житло, знайшли невеликий цвинтар часів, коли Західна Римська імперія доживала останні десятиліття, а франкська держава Меровінгів ще тільки складалася. Для Ельзасу це рідкісна знахідка: пам’яток, які показують появу германців у регіоні саме в цей період, дуже мало.
Звіт і фотогалерею з розкопок в Ельзасі опублікувала пресслужба Inrap. Роботи провели за приписом держави, науковий контроль здійснювала регіональна археологічна служба DRAC Гранд-Ест, керівниця розкопок — Лор Сорнен-Петі (Laure Sornin-Petit).
Що на кадрах: кінь в упряжі, мечі й гранати
Відео з розкопок Inrap не публікував, зате виклав майже два десятки знімків із поля й лабораторії. По черзі вони складаються в історію знахідки:
- Кінь у могилі. Двоє археологів у помаранчевих жилетах, нахилившись, розчищають скелет коня, що лежить на боці. Довкола ями — пилосос, відро, щітки, мірна рейка. Цей кадр ми взяли на обкладинку.
- Ряди могил. На загальному плані видно прямокутні ями, вирізані в бурому ґрунті. Inrap пише, що вони підлаштовані під зріст похованих, і лише одна дитяча могила має іншу форму.
- Дві «багаті» чоловічі могили. Скелети лежать витягнуто, поруч зі слідами речей. Підпис пояснює: так ховали вождів германського походження або федератів, тобто союзників, яких Рим наймав до свого війська.
- Золото крупним планом. Накладка з піхов скрамасакса — золото з гранатом у перегородчастій інкрустації. Окремий знімок — срібні оздоби ногавиць, теж із гранатами.
- Меч перед вийманням. Клинок розчищають просто в могилі, а вже в лабораторії металів Inrap меч і залишки дерев’яних піхов просвітили томографом — це зробили лабораторії Géoressources та Інституту Жана Ламура (Університет Лотарингії — CNRS).
Хто лежить у 16 могилах
| Група поховань | Скільки | Що поклали |
|---|---|---|
| Дорослі або старші підлітки | 11 | Речі різного багатства |
| Діти | 3 | — |
| Коні | 2 | Елементи упряжі |
| «Воїнські» чоловічі | 2 з 11 | Меч у дерев’яних піхвах, скрамасакс, щит, ангон; оздоби із золота та срібла з гранатами |
| З жіночими речами | 2 з 11 | Пари позолочених срібних фібул, срібні фібули у формі птахів, намиста зі скляних бусин, пряжки, кістяний гребінь |
Скрамасакс — це довгий однолезовий бойовий ніж, ангон — спис із довгим залізним наконечником, яким пробивали щити. Такий набір зброї археологи знаходять у похованнях германської військової знаті V–VI століть. Межі цвинтаря, схоже, вже знайдено. Виняток — західний край ділянки: там трапилися перевідкладені уламки людських кісток, тож могили, ймовірно, тягнуться далі на захід.
Не лише про золото: кістки розповідають про бої
Найнесподіваніше в цій історії не прикраси. Уже під час польових робіт дослідники помітили на кістках сліди хвороб і травм. Щонайменше у двох людей були переломи, які ніхто не вправив; один із них закінчився анкілозом коліна, тобто нога фактично перестала згинатися. Inrap пише про погане здоров’я цієї спільноти й дуже примітивну медицину.
Ще у двох похованих на кістках є пошкодження, які дослідники пов’язують з ударами холодною зброєю. Ознак загоєння немає зовсім, отже, смерть настала невдовзі після поранень. Для такої малої групи поховань це виняткова знахідка. Висновок Inrap обережний, але промовистий: мечі й списи в могилах, найпевніше, були не лише символом статусу. Остаточно це має підтвердити антропологічне дослідження.
Окремо археологи звертають увагу на коней. Їх поховали посеред цвинтаря разом з упряжжю, і, за поясненням Inrap, це відгомін давніх звичаїв степових народів, які перейняла знать Центральної та Східної Європи. V століття — доба гунської держави, що контролювала й степи Північного Причорномор’я, тож ельзаська знахідка пов’язана і з історією наших теренів. Як українські археологи показують свої розкопки на фото й з повітря, можна побачити на прикладі трипільських поселень, знятих із дрона, і кромлеха та петрогліфів на Гарді.
Римське містечко під цвинтарем
Могили викопали в шарах значно старшого поселення. Ділянка лежить у самому серці галло-римського вікусу — невеликого містечка поблизу лімесу, укріпленого кордону імперії на Рейні. Культурні шари тут сягають понад 1,5 метра.
Люди почали освоювати це місце близько середини I століття нашої ери: спершу копали ями й рови у перезволоженому ґрунті. У II–III століттях квартал забудували будинками з легких матеріалів на кам’яних фундаментах, їх розмістили вздовж вулиць, що тягнулися з північного сходу на південний захід. Археологи знайшли вогнища, колодязі й великі ями. У IV столітті квартал накрив темний мул, і місцем користувалися лише зрідка, аж поки в другій половині V століття тут не з’явилися могили.
Що далі
- Антропологи вивчать усі скелети і мають підтвердити або спростувати версію про загибель від зброї.
- Метал з могил реставрують і досліджують у лабораторії Inrap, частину предметів уже просканували томографом.
- Окреме завдання — з’ясувати, чи працювали в римському кварталі ремісники.
Терміни публікації повних результатів Inrap не назвав. Самі розкопки превентивні, тобто їх провели перед будівництвом, яке замовив приватний забудовник.
Фото: розкопки поховання коня в Орбур-Вірі (Верхній Рейн), 2026. F. Chenal / Inrap, inrap.fr.