Коротко:
- 11–18 жовтня дрони з магнітометром облетіли три трипільські поселення на Тернопільщині — над печерою Вертеба і біля села Глибочок.
- На знімках, за даними Борщівського обласного краєзнавчого музею, проступили чіткі контури залишків будинків і план поселень — без жодного розкопу.
- Ці дані ляжуть в обґрунтування для Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Над полями Поділля цього жовтня літали дрони, які не шукали ні техніки, ні людей. Вони вимірювали магнітне поле землі над поселеннями, яким понад п’ять тисяч років, і повернули картинку, на якій видно, де стояли хати трипільців. Для двох пам’яток Тернопільщини, що претендують на статус ЮНЕСКО, це перший точний план без лопати.
Про завершення робіт повідомив Борщівський обласний краєзнавчий музей, деталі наводить тернопільська Gazeta Misto і «Тернополяни». Проєкт має довгу назву — «Дослідження енеолітичного заселення карстового ландшафту: широкомасштабна магнітометрія з БпЛА на теренах Українського Поділля» — і підтримку Міжнародного товариства археологічної розвідки ISAP.
Що на кадрах
- Контури будинків. Музей описує результат стримано: «чіткі контури залишків трипільських будинків». На магнітній карті хати не видно як стіни — видно як плями іншої «яскравості» на тлі ґрунту.
- План цілого поселення. Дрон пролітає смугами, і з тисяч вимірів складається геометрія: де ряди жител, де порожні ділянки. Музей називає цей план «досить точним».
- Поле над печерою. Одне з поселень лежить просто над Вертебою — тобто люди жили нагорі й водночас ходили під землю.
- Печера зсередини. На архівному фото з Вікісховища — склепіння Вертеби: охристі й жовті натічні кірки, з яких звисають короткі бурульки сталактитів, під ними темна кам’яна підлога. Саме в цих галереях у XIX–XX століттях знаходили трипільський посуд і фігурки.
Як дрон бачить хату, якої немає
Магнітометр не фотографує, а ловить крихітні відхилення магнітного поля Землі. Обпалена глина, ями, залишки печей дають інший сигнал, ніж непорушений ґрунт поруч. Коли такі виміри зведені в карту, старі споруди проступають, наче негатив.
Головний плюс методу — розвідка без розкопок. Пам’ятку не руйнують, а отримують її план. Для об’єктів, які готують до ЮНЕСКО, це важливо: експертам потрібна документація, а не перекопане поле.
Науковці шукали відповідь на конкретне питання: як трипільці освоювали природну печеру Вертеба і карстовий ландшафт довкола в енеоліті.
Хто працював у полі
Керівницею й ініціаторкою проєкту названо докторку геологічних наук Ксенію Бондар. До команди увійшли:
- Інститут геофізики імені С. І. Субботіна НАН України;
- Інститут геофізики Польської академії наук;
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка;
- Борщівський обласний краєзнавчий музей.
Паралельно працювала польова школа з археологічної геофізики. Студенти-геофізики й археологи з Києва, Тернополя та Чернівців вчилися вимірювати, обробляти дані й читати їх разом з археологами, а потім спустилися до «Музею трипільської культури — печера Вертеба».
Вертеба і Глибочок: чому саме вони
Обидві пам’ятки ще в травні 2026-го потрапили до попереднього списку ЮНЕСКО у складі транснаціонального комплексу «Прекукутень — Аріушд — Кукутень — Трипілля». Він охоплює 15 пам’яток з восьми областей України, 36 — у Румунії і 20 — у Молдові, повідомляв «Еспресо. Захід».
| Печера Вертеба | Поселення біля Глибочка | |
|---|---|---|
| Де | біля Більче-Золотого, лівий берег Серету | біля села Глибочок, Чортківський район |
| Що відомо | гіпсова печера, підземні ходи понад 8,5 км; трипільці користувалися нею 750–800 років | відкрив на початку 1990-х Михайло Сохацький, керівник археологічної експедиції музею |
| Знахідки | у XIX ст. — понад 400 цілих посудин, понад 35 тис. фрагментів кераміки, близько 120 фігурок | план поселення тепер зняли з повітря |
| Статус | попередній список ЮНЕСКО з травня 2026 року | |
Унікальність Вертеби в тому, що іншого відомого випадку, коли трипільці століттями використовували підземні порожнини й залишили там стільки слідів, немає. У печері діє єдиний в Україні підземний музей трипільської культури.
Археологія на сайті «Пресса Украины» часто починається саме з таких «невидимих» знахідок — як 184 клинописні таблички хеттського архіву чи сліди мисливців на пінгвінів, про які ми писали в матеріалі про бриг «Еспора» й острів Естадос.
Що далі
Попередній список — ще не визнання. Як пояснювало «Еспресо. Захід», далі пам’ятки має оглянути експертна група, оцінити стан і дати рекомендації. Магнітні карти жовтня 2026-го підуть у наукове обґрунтування, облікову й технічну документацію для номінації Вертеби та Глибочка.
Дат наступних етапів музей не називав. Коли документи подадуть, плани з дрона стануть одним із головних доказів, що під полями Поділля лежать не уламки, а цілі села.
Фото: архівне фото, склепіння печери Вертеба. Автор Богдан Репетило, ліцензія CC BY-SA 3.0, commons.wikimedia.org.