Біля Південноукраїнська на Миколаївщині археологи Національної академії наук до 16 жовтня працюють у межах урочища Гард на правому березі Південного Бугу. За один сезон тут зійшлися три історії: стоянка давніх мисливців і рибалок, коло каміння з похованням, яке переїде до музею, і малюнки, вибиті на скелях острова.
Розкопки зняли журналісти Суспільного Миколаїв — на фото й у відео видно і сам розкоп, і те, як науковці добираються до скель. Археологиня Алла Главенчук назвала знахідки на острові «великою археологічною удачею».
Що на кадрах
- Розкоп на схилі. Прямокутна яма з рівними стінками, зверху — суха осіння трава й кущі. На дні та на уступі лежить кругляк: каміння ще не прибрали, його фіксують там, де знайшли.
- Каміння, складене купою. Поруч із неглибокою ямою, де видно коріння, — гора вийнятого каміння. На землі лежать інструменти: кельма із зеленою ручкою, через розкоп натягнута жовта мірна стрічка.
- Дорога до місця робіт. Група в куртках і з рюкзаками йде вервечкою через високу руду траву, в руках — дерев’яні палиці, низьке сонце світить у кадр.
- Скелі крупним планом. Сіра й вохриста поверхня каменю з лишайником і тріщинами. Петрогліфи на таких знімках неозброєним оком майже не видно — саме про це й кажуть науковці.
Що знайшли на поселенні Гард-1
Основна ділянка — поселення Гард-1. Науковців цікавлять матеріали буго-дністровської культури. Кандидат історичних наук Сергій Теліженко пояснює: тодішні люди були кочівниками, полювали, рибалили, збирали, але вже мали керамічний посуд — імовірно, для рибної юшки.
| Знахідка | Що це означає |
|---|---|
| Скребачки й пластини з ретушшю | Робочі кам’яні знаряддя |
| Кілька «трапецій» | Наконечники стріл трапецієподібної форми |
| Кремінь і кераміка | Сліди побуту на стоянці |
| Зуби вирезуба, кістки тварин | Що їли: риба з Бугу та здобич мисливців |
Сам Теліженко оцінює результати сезону стримано — як «досить скромні». Експедиція зробила прирізку на південь від торішнього розкопу. Тут близько 40 років працювала експедиція миколаївського дослідника Миколи Товкайла, і зараз археологи добирають ділянки, до яких він не дійшов. Відкритий культурний шар швидко руйнується, тож його треба докопувати до кінця, пояснює археолог Мартін Гусак.
Чому кромлех переїде до музею?
У 2023 році на цій же території знайшли поховальну конструкцію, яку археологи пов’язують з усатівською культурою — це приблизно 3 тисячі років до нашої ери. Її умовно називають кромлехом: коло каміння, в центрі поховання, накрите кладкою з дрібнішого каменю.
Кромлех обміряли, склали план, тепер камені розбирають і нумерують. Після завершення робіт пам’ятку відтворять біля Південноукраїнського історичного музею за схемою і фото. Там уже стоїть менгір — давня кам’яна брила, тож біля музею з’явиться невеликий «кам’яний» ансамбль.
Що вибито на скелях острова?
Друга група працює на острові: туди переправляються човном, далі йдуть пішки через струмок і скелі. Петрогліфи помітили місцеві краєзнавці Василь Селявін і Олександр Шива. За словами Главенчук, серед зображень — риба, баран, дельфін і частково зруйнована голова тварини, яку знайшли буквально за два дні до зйомки.
Поруч трапилася ще й галька, схожа формою на людську фігуру, з нанесеними лініями. Частину ліній на скелях ще перевіряють: вони можуть бути природними. Визначити вік петрогліфів за виглядом неможливо — точну дату дають лише знаряддя, знайдені поряд у землі.
Що далі
Польовий сезон триває до 16 жовтня, далі — опис і детальне дослідження знахідок. Скільки це займе, науковці наперед не кажуть. Нагадаємо, нещодавно про ще одну знахідку археологів ми писали в матеріалі про вежу Свинюських у Луцьку, а нові кадри з природи України — у тексті про табун коней Пржевальського.
Фото / відео: розкоп на поселенні Гард-1 біля Південноукраїнська. Автор — Надія Ковтан, Суспільне Миколаїв, suspilne.media.