На острові Естадос біля південного краю Аргентини археологи знайшли рештки дерев’яних корпусів суден і, ймовірно, тимчасовий табір людей, які у XIX столітті опинилися тут після аварії. Автори дослідження припускають, що це сліди екіпажу брига «Еспора» — його 1873 року втратив аргентинський мореплавець Луїс П’єдра Буена під час промислу пінгвінового жиру.
Результати експедиції опубліковано 15 жовтня 2026 року в журналі Antiquity (Cambridge University Press). Робота має назву «Потерпілі на краю світу» і супроводжується фотографіями знахідок, аерозйомкою з дрона та старою акварелью з військово-морського музею Аргентини.
Що сталося з «Еспорою» у 1873 році?
Острів Естадос відділений від материка протокою Ле-Мер і з XVII століття лежав на морському шляху між Атлантикою та Тихим океаном. На початку 1870-х острів передали П’єдра Буені, але постійного поселення там так і не з’явилося.
Під час кампанії з видобутку пінгвінового жиру його бриг «Еспора» загинув. Щоб вибратися, екіпаж побудував з того, що мав, невеликий катер «Луїсіто» і дійшов на ньому до чилійського Пунта-Аренаса. До того як стати «Еспорою», судно звалося Nancy: однопалубний бриг на 157 тонн, збудований у штаті Меріленд, США.
Скільки людей було на борту і скільки часу вони провели на острові, у статті не вказано.
Що на кадрах
- Нижня частина корпусу в зоні припливу (об’єкт BF010) біля входу в затоку Лакруа — поруч лежить залізний ланцюг.
- Фрагмент корпусу «на висоті палуби» (BF005) трохи вище лінії припливу. На фото видно елементи каркаса палуби: брус-клямс, бімс і кницю.
- Знахідки з табору: палубна призма — скляний «ілюмінатор», крізь який денне світло потрапляло під палубу, маленька петля стерна з кольорового металу, пляшка, скляні намистини й керамічні ґудзики з чотирма дірочками.
- Акварель Е. Біґґері (приблизно 1965 рік) з Національного військово-морського музею Аргентини: будівництво «Луїсіто», а ліворуч — місце аварії «Еспори».
Де знайшли табір і чому його пов’язують з екіпажем?
Експедиція «Aquí hay dragones» («Тут водяться дракони») працювала в січні 2026 року. Дослідники пройшли під вітрилами яхт Pampa Mía і Galileo маршрутом Сан-Хуан-де-Сальваменто — гавань Кука — затока Франклін за підтримки судна ВМС Аргентини ARA Indómita.
Табір (BF008) лежить біля підніжжя крутого пагорба, вище 12 м над рівнем моря, поруч зі струмком і приблизно за 150 м від обох корпусів. Крім намистин і ґудзиків, на поверхні знайшли листи гофрованого оцинкованого заліза. Розташування й набір предметів, пишуть автори, вказують на зв’язок табору з уламками поруч — і, можливо, з «Еспорою».
Але остаточного висновку немає. Науковці визнають, що досі «немає спільної згоди» щодо того, чи саме в затоці Лакруа затонув бриг. Описи того, як судно розбирали, суперечать одне одному, а збережена конструкція на рівні палуби погано вписується у версію про повне розбирання. Слідів імпровізованої верфі, де будували «Луїсіто», поки не знайшли. Не виключено, що уламки належать кільком різним суднам.
Хто дослідники і що далі?
Авторів шестеро: Ніколас Сіарло (Університет Кадіса та Інститут археології CONICET), Карлос Ланда, Алехандра Раїс, Себастьян Авіла (CONICET), незалежний дослідник Роберто Ульоа та Атіліо Санграндо (CADIC-CONICET). Працювали переважно без розкопок: знахідки геолокували, фотографували, вимірювали й замальовували, лише біля невеликої ділянки корпусу BF004 заклали шурфи й узяли зразки деревини.
Наступний етап — визначити розміри, призначення, дату й походження кожного корпусу і з’ясувати, як рухалися потерпілі.
Нагадаємо, нещодавно ми розповідали ще про одну археологічну знахідку — 184 клинописні таблички хеттів. А тим, кого цікавлять пінгвіни не як промисел, а як сусіди, — матеріал про те, як пінгвіни біля «Вернадського» економлять сили.
Фото: бухта Кука на острові Естадос, архівне фото. Serge Ouachée / Wikimedia Commons, ліцензія CC BY-SA 3.0, commons.wikimedia.org. Фото знахідок — N. C. Ciarlo та ін., Antiquity, 2026, cambridge.org.