У Луцьку археологи закінчили польовий етап досліджень вежі Свинюських — однієї з восьми веж Окольного замку, яку століттями вважали втраченою. Під землею відкрили підземелля з циліндричним склепінням, цегляні сходи і двометрову галерею, що веде до колишнього монастиря бригідок. Для Старого Луцька це друга мурована вежа Окольного замку, від якої тепер можна показати не лише згадку в документах, а реальні стіни.
Дані 9 жовтня оприлюднив керівник Державного історико-культурного заповідника у Луцьку Віктор Баюк, а того ж дня розкоп показав у відеосюжеті Суспільне Луцьк. Подробиці з обмірами наводять також ZAXID.NET і «Волинь».
Коротко:
- фундамент вежі знайшли в травні, розкопки тривали близько чотирьох місяців;
- підлога підземелля лежить на глибині 5,3 м від сучасної поверхні;
- до зими руїни законсервують і накриють від опадів, далі — проєкт ревіталізації.
Що на кадрах: підземелля, сходи і люлька з білої глини
Фото Віктора Баюка знято згори, ніби з краю котловану. У центрі — цегляна арка входу до підземелля, під нею темний простір і біло-чорна мірна рейка. По боках лежать світлі вапнякові брили фундаменту, а на задньому плані видно пізнішу цеглу. Відеосюжет триває майже шість хвилин, і з нього варто запам’ятати кілька моментів:
- Галерея ліворуч. Археологи показують прохід, який, імовірно, веде до наявного підземного простору під монастирем бригідок.
- Цегла як календар. На стіні видно, де колись був провал і його домурували: первісна цегла має близько 30 см завдовжки і 7 см заввишки, пізніша — 23 см.
- Радянська труба. Склепіння пробили, коли прокладали мережі, ймовірно наприкінці 1960-х — на початку 1970-х; азбестову трубу тепер прибрали.
- Знахідки в руках. Археолог Богдан Омельчук показує горлечко керамічної пляшечки з фрагментом латинського клейма, майже цілу люльку з білої глини з орнаментом і уламок скла, що переливається — у середньовічне скло додавали свинець.
- Глядачі біля огорожі. За словами Баюка, на роботу археологів щодня приходять дивитися лучани й туристи; у сюжеті є студентка із Закарпаття, яка вперше бачить такий розкоп.
Розміри вежі Свинюських у цифрах
| Параметр | Значення |
|---|---|
| Внутрішній простір вежі | 8,55 × 5,2 м |
| Підземне приміщення | 4,8 × 2,65 м, циліндричне склепіння |
| Глибина до підлоги підземелля | 5,3 м |
| Ширина фундаменту | до 2,5 м |
| Ширина переходу до монастиря | 2 м |
| Сходи | два марші: 6 і 7 сходинок, ніша для світильника на повороті |
| Фінансування від Луцької міськради | 150 тис. грн |
Фундамент комбінований: цегла на вапняному розчині і великі вкраплення світлого вапняку. Такий камінь у Луцьку трапляється лише у найбільших укріпленнях замку та у вежі Чорторийських, а найближче його родовище — на нинішній Житомирщині. Звідси припущення Баюка: вежу будували на державному рівні, за участі князівської влади.
Чия це вежа і чому про неї забули
Уперше споруду згадано 1510 року — як «склепи муровані під вежею біля Святого Якова». Храм Святого Якова пов’язують із фундацією князя Свидригайла. Землею поруч володів писар Михайло Васильович, який узяв прізвище Свинюський від свого села Свинюхи — нині це Привітне Володимирського району. Його родина утримувала вежу, тож і назву вона дістала від неї.
Описи замку 1545 і 1552 років фіксують вежу в доброму стані. Баюк пояснює, що вона була вузлом оборони й вогневою точкою, а в підземеллях тримали порох, ядра та інше військове спорядження. У 1624 році Альбрехт-Станіслав Радзивілл передав ділянку ордену Святої Бригіди під монастир. Археологія підтверджує, що на той час вежа ще стояла: фундаменти двох споруд перев’язані між собою. Коли саме її розібрали чи зруйнувала пожежа, невідомо — це і є наступне питання для науковців.
Знахідки — кераміку та коробчасті полив’яні кахлі — датують XVI — початком XVII століття. Нагадаємо, що археологічні предмети в Україні не можна просто забрати додому: за незареєстровані знахідки пропонують штрафи до 17 тисяч гривень і конфіскацію.
Що далі з розкопом
Найближчий крок — консервація до зими: відкритий простір накриють від опадів. Після цього заповідник планує проєкт ревіталізації, щоб вежа Свинюських стала частиною туристичного маршруту Старого Луцька поруч із вежею Чорторийських, яку вже відновили й пристосували під музей. Над розкопом працювали археологи Волинської археологічної експедиції та заповідника; «Волинь» називає виконавцем польових робіт ДП «Охоронна археологічна служба України» НАН. Нові дані про те, коли зникла вежа, науковці обіцяють після обробки знахідок.
Фото / відео: підземелля вежі Свинюських після розкопок. Фото — Віктор Баюк, опубліковано zaxid.net; відео — Суспільне Луцьк, youtube.com.