В Україні пропонують запровадити обов’язковий державний облік частини приватних колекцій і посилити відповідальність за незаконний обіг археологічних предметів. Відповідний законопроєкт №15436 зареєстрували у Верховній Раді 21 липня 2026 року. Як пояснює Преса України, документ ще не став законом, тому штрафи та нова процедура конфіскації поки не діють. Станом на 23 липня проєкт опрацьовується парламентськими комітетами.
Ініціатива стосується не кожної старої монети, книги, картини чи сімейної реліквії. Основну увагу приділено археологічним предметам, позаконтекстним знахідкам і культурним цінностям, які після державної експертизи можуть включити до недержавної частини Музейного фонду України.
Ключове значення матиме не лише вік речі, а її походження, культурна цінність і законність набуття.
Чому з’явився законопроєкт про приватні колекції
Авторами документа є народні депутати Микита Потураєв, Ярослав Юрчишин та Олег Бондаренко. Вони пропонують створити єдині правила державної експертизи, реєстрації, зберігання і передачі культурних цінностей. Окремою метою називають боротьбу з нелегальними розкопками та тіньовим продажем археологічних предметів.
Проєкт уперше пропонує закріпити в законодавстві поняття «колекціонер». Ним вважатиметься фізична особа, яка законно володіє культурними цінностями, комплектує та документує колекцію, забезпечує її збереження і відповідальне використання. Водночас держава планує захищати добросовісних власників, які зможуть підтвердити походження речей або добровільно пройти процедуру легалізації.
«Культурна спадщина — це не тільки про красу. Це ще й про збереження, оцифрування та відповідальність», — говорить колекціонер Євген Дмитрук.
Кого можуть торкнутися нові правила
Запропонована реєстрація приватних колекцій насамперед стосуватиметься людей, які володіють предметами археологічного походження або речами, що можуть мати музейне значення. Під дію документа також можуть потрапити приватні музеї, антикварні продавці, покупці археологічних предметів та спадкоємці великих колекцій. Остаточний статус кожного об’єкта має визначатися під час державної експертизи.
До потенційно контрольованих категорій належать:
- археологічні предмети, знайдені в землі, воді, курганах або культурному шарі;
- давні монети, прикраси, зброя, кераміка та предмети побуту археологічного походження;
- позаконтекстні знахідки, точне місце й обставини виявлення яких не задокументовані;
- музейні колекції та окремі предмети, визнані частиною Музейного фонду;
- культурні цінності, придбані, отримані в подарунок або успадковані без документів про походження.
Сувенірні копії, сучасні репродукції або звичайні серійні речі не повинні автоматично визнаватися музейними цінностями. Із запропонованої процедури випливає, що спочатку експертам необхідно буде встановити справжність, походження, стан і культурне значення предмета. Лише після цього може вирішуватися питання про реєстрацію та спеціальні умови зберігання.
Які знахідки можуть конфіскувати
Найрезонансніша норма стосується конфіскації археологічних знахідок, які власники не зареєструють у встановлений строк. Археологічні предмети та позаконтекстні знахідки пропонують заявити до державної реєстрації до 1 січня 2029 року. Після цієї дати незадекларовані предмети можуть конфіскувати та включити до державної частини Музейного фонду України.
Ідеться саме про археологічні предмети, а не про автоматичне вилучення будь-яких старовинних речей із помешкань українців. Для застосування санкцій потрібно буде встановити, що предмет належить до відповідної категорії та не був заявлений у передбаченому порядку. Конкретну процедуру реєстрації, перевірки й конфіскації після ухвалення закону має додатково визначити Кабінет Міністрів.
Чинне законодавство вже встановлює особливий режим для археологічних знахідок і забороняє пошук предметів, пов’язаних із культурним шаром, за допомогою металодетекторів без необхідних дозволів. Тому право власності на предмет не виникає автоматично лише через те, що людина першою його знайшла.
«Особа, яка знайшла археологічну знахідку, не набуває права власності на неї», — пояснює юрист Сергій Чаплян.
Які штрафи пропонують запровадити
Розмір покарання залежатиме від виду порушення. Найбільший штраф передбачено не просто за відсутність запису в реєстрі, а за неналежне зберігання музейних предметів, якщо воно спричинило їх пошкодження або втрату. Саме за таке порушення санкція може сягнути 17 тисяч гривень.
| Порушення | Запропонований штраф | Додаткові наслідки |
|---|---|---|
| Продаж, придбання, дарування або обмін незареєстрованого археологічного предмета | від 3400 до 6800 грн | конфіскація предмета |
| Повторне порушення протягом року | від 6800 до 13 600 грн | конфіскація предмета |
| Неналежне зберігання, що спричинило пошкодження або втрату | від 2550 до 17 000 грн | можливе тимчасове передання речі музею |
| Незаявлення археологічної знахідки до 1 січня 2029 року | окремий штраф не уточнений | конфіскація на користь держави |
Отже, штрафи для колекціонерів в Україні пропонують застосовувати передусім за незаконний обіг і пошкодження цінностей. Якщо людина продасть або подарує незареєстрований археологічний предмет, його можуть вилучити незалежно від сплати штрафу. За повторне порушення протягом одного року фінансова санкція зростатиме вдвічі.
Під час оцінки таких новин важливо розрізняти зареєстрований законопроєкт і чинну норму. Подібну ситуацію редакція вже пояснювала в матеріалі про те, чи легалізують зброю в Україні та який статус має відповідний законопроєкт. До остаточного голосування положення документа можуть змінити, доповнити або відхилити.
Як можна буде легалізувати колекцію без документів
Власникам, які не мають договорів купівлі, актів приймання-передачі або інших підтверджень походження речей, пропонують надати можливість подати декларацію добросовісного володіння. Для цього людина повинна відкрито, безперервно та добросовісно володіти предметами щонайменше п’ять років. У декларації потрібно буде описати об’єкти, зазначити обставини їх отримання та додати наявні документи.
Подання декларації одночасно означатиме згоду на державну експертизу та доступ експертів до колекції. Фахівці визначатимуть походження, культурне значення й фізичний стан предметів, а також рекомендуватимуть умови їх зберігання. Після позитивного висновку цінності зможуть офіційно внести до недержавної частини Музейного фонду.
Таким чином, законопроєкт пропонує не лише каральний механізм, а й перехідний період для легалізації колекцій із неповним комплектом документів. Водночас декларація не повинна автоматично узаконювати речі, отримані внаслідок незаконних розкопок, крадіжки або іншого правопорушення. Походження предметів перевірятиметься під час експертизи.
Коли колекцію можуть передати державному музею
Окремо передбачено тимчасове передання музейних предметів до державного музею, якщо власник не забезпечує належних умов зберігання. Це не тотожне остаточній конфіскації: після усунення порушень людина зможе подати заяву про повернення майна. Якщо музей зберігатиме предмети понад один рік, власнику доведеться оплачувати відповідні послуги.
Причиною такого рішення можуть стати надмірна вологість, відсутність захисту від пожежі, пошкодження комахами, неналежна температура або ризик викрадення. Вимоги залежатимуть від типу матеріалу, адже метал, папір, тканина, дерево та кераміка потребують різних умов. Рекомендації для конкретної колекції надаватимуть експерти.
Власники зареєстрованих предметів також матимуть обмеження щодо продажу і вивезення за кордон. Передбачається, що культурні цінності недержавної частини Музейного фонду після продажу повинні постійно залишатися в Україні. Тимчасове вивезення допускатиметься для виставок, реставрації або наукових досліджень.
Що варто перевірити власникам колекцій уже зараз
Поки документ перебуває на розгляді, негайно подавати нову декларацію не потрібно, оскільки процедуру ще не затвердили. Власникам варто зібрати чеки, договори, старі фотографії, листування з продавцями, документи про спадщину та експертні висновки. Такі матеріали можуть підтвердити час і законність отримання предметів, якщо правила набудуть чинності.
Особливу увагу слід приділити незареєстрованим культурним цінностям, придбаним на онлайн-аукціонах або в приватних продавців. До угоди бажано зберігати опис лота, дані продавця, платіжні документи та інформацію про попередніх власників. Відсутність будь-яких відомостей про походження археологічного предмета створюватиме найбільші юридичні ризики.
Остаточні штрафи, строки та порядок вилучення можуть змінитися під час роботи парламентських комітетів і розгляду законопроєкту в сесійній залі. Тому орієнтуватися необхідно на фінальний текст закону після його ухвалення та офіційного опублікування. Поки що нові санкції залишаються пропозицією, а не чинною нормою.
Читайте також: як працюватиме податок на продажі через OLX та кого можуть торкнутися нові правила.