| Показник | Раніше (дослідження В. М. Вірченка) | Жовтень 2026 року |
|---|---|---|
| Усього видів мохоподібних | 43 | 23 |
| Сфагнові мохи | 4 види | не виявлено |
| Печіночники | 4 види | — |
| Зелені мохи | 35 видів | — |
| Червонокнижний Helodium blandowii | траплявся | — |
| Види відкритих боліт | були | не виявлено |
Майже вдвічі менше видів мохів, ніж колись, — такий результат дало осіннє обстеження Романівського болота на околиці Києва. Цифра важлива не лише для ботаніків: мохи реагують на зміни повітря й води швидше за дерева, тож їхнє зникнення — ранній сигнал, що екосистема перебудовується.
Дані оприлюднив Національний природний парк «Голосіївський». Болото лежить у Святошинському районі, у гирлі річки Любки, і стало частиною парку разом зі Святошинсько-Біличанським лісовим масивом. Обстеження провели наприкінці жовтня 2026 року.
Що на кадрах
Парк виклав разом із дописом кілька фото з експедиції. На них видно:
- зелену табличку з назвою «Романівське болото» серед осінніх дерев;
- двох дослідників біля старого стовбура: жінку в блакитному дощовику з польовим записником і чоловіка в камуфляжній куртці;
- щільні подушки зеленого моху на основі дерева й на землі, де лежить опале листя;
- саме болото — суцільну високу траву, з якої стирчать голі берези. Відкритого «болотного» плеса з мохом-сфагнумом на цих кадрах немає, і це, по суті, головна ілюстрація до цифр.
Чому мохів стало менше
Причина — у воді, але не в її нестачі, а навпаки. За поясненням парку, дренажні меліоративні системи перестали працювати, а бобри додали своїх загат. Територія стала значно вологішою й майже повністю перетворилася на високотравне болото, де панує очерет.
Під густою травою світлолюбним болотним мохам місця не лишилося. Натомість на стовбурах беріз науковці двічі знайшли Dicranum tauricum — епіфітний мох, що росте на деревах і останні десятиліття активно поширюється лісами навколо Києва.
Що таке сукцесія і що далі
Фахівці парку описують те, що відбувається, як сукцесію — поступову заміну одних угруповань організмів іншими, коли змінюються умови. Простіше: болотні мохи відступають, лісові приходять.
Найбільша втрата в цьому списку — Helodium blandowii, надзвичайно рідкісний вид з Червоної книги України, який раніше тут траплявся. Цього разу його серед знахідок не названо. Подальші обстеження покажуть, чи процес триватиме, — парк продовжує вивчати мохоподібні на своїй території.
Як виглядали ці околиці десятиліття тому, можна порівняти за архівними планами: ми розповідали, де переглянути 7 тисяч старих карт і планів Київщини онлайн.
Фото: Романівське болото наприкінці жовтня 2026 року. Національний природний парк «Голосіївський», facebook.com.

