Під завалами каплиці Святої Трійці в Бережанському замку на Тернопільщині реставратори знайшли 13 елементів оздоблення XVII століття, пов’язаних зі скульптором Йоганном Пфістером. Частину цих робіт роками вважали втраченими. Тепер вони стоять на постаментах у залі самого замку, і подивитися на них можна не лише наживо, а й на відео з відкриття виставки.
Про знахідки повідомив Державний історико-архітектурний заповідник у Бережанах. Деталі про окремі предмети директорка заповідника Ірина Мигович розповіла Укрінформу.
Що саме дістали з-під завалів?
Загальна кількість — 13 елементів з мармуру, алебастру й стюку. Окремо заповідник виділяє кілька речей:
| Знахідка | Що про неї відомо |
|---|---|
| Мармурова чаша для хрещення | Незавершена: роботу зупинила смерть Пфістера 1642 року |
| Різьблені елементи «трикутний діамант» і «діамантовий руст» | Різьблений декор каплиці |
| Вироби з «чорного мармуру» | Насправді це щільний дембницький вапняк з-під Кракова — у XVII столітті знак розкоші |
| Залізні анкери | Оригінальні кріплення, які майстер заливав у камінь рідким свинцем |
Анкери, мабуть, найменш ефектні на вигляд, але для реставраторів вони цінні: показують, як 400 років тому з’єднували камінь і метал.
Що на кадрах
Офіційний YouTube-канал «Бережанський Замок» 9 жовтня виклав майже 27-хвилинний запис екскурсії, яку на відкритті провів професор Олег Рибчинський.
- Зала під склепінням. Побілена цегла, світлі дерев’яні постаменти — на кожному по одному уламку, поруч стенд із фото та поясненням.
- Кругла кам’яна чаша. Найбільший предмет у кадрі стоїть просто на підлозі посеред зали, всередині лежить етикетка. Відвідувачі обступають її колом.
- Стелажі вздовж стін. На металевих полицях — десятки білих кам’яних фрагментів, підписаних табличками; на записі з відкриття над ними видно частину кам’яної арки.
- Професор і камінь. Рибчинський з мікрофоном підходить до різьбленого блока на постаменті й показує на нього рукою; слухачі стоять півколом.
- Банер у кутку. На ньому назва проєкту — «Реставраційна майстерня Pfister RestSculptures».
Хто працював і як рятували фрагменти
Польову майстерню очолив доктор архітектури, професор Львівської політехніки Олег Рибчинський, разом з ним працював професор Варшавської академії мистецтв Януш Смага. До проєкту долучилися студенти-реставратори та польський інститут «Полоніка», гроші дав Український культурний фонд.
Роботи на місці тривали два тижні. Кожен фрагмент фотографували й описували, потім очищали, знесолювали, досліджували й зміцнювали пошкоджені ділянки — без цього камінь, що десятиліттями лежав під завалами, продовжував би руйнуватися.
Чому Пфістер такий важливий для Бережан
Замок на острові на Золотій Липі звели в 1530–1540-х роках для роду Сенявських. Його церкву Святої Трійці згодом перетворили на родинну усипальницю, і саме для неї Пфістер працював з 1615 по 1642 рік. Після руйнувань, зокрема під час Першої світової, багато робіт майстра пошкодили або втратили, тож кожен знайдений уламок — шматок пазла, якого бракувало.
Тернопільщина цієї осені взагалі щедра на новини для тих, хто стежить за спадщиною: нещодавно ми розповідали, що дрони показали над трипільськими поселеннями біля печери Вертеба.
Що далі і як потрапити на виставку
Виставка «Кам’яна симфонія Йоганна Пфістера» працює в Бережанському замку; візит заповідник просить погоджувати телефоном — номери вказані в його дописі. Дату завершення експозиції поки не оголошували. У межах проєкту також готують двомовний аудіогід і відео для сенсорного термінала про історію каплиці та спадщину Пфістера.
Фото / відео: кадр з екскурсії професора Олега Рибчинського на відкритті виставки «Кам’яна симфонія Йоганна Пфістера». Джерело — офіційний канал Державного історико-архітектурного заповідника в Бережанах, youtube.com.