NASA оприлюднило перший науковий звіт за місячним обльотом Artemis II, і найдивніше в ньому — те, чого немає на жодному фото. Екіпаж очима побачив п’ять спалахів від падіння каменів на Місяць, позначив їх стилусом на планшеті, а науковці перед публікацією відкинули версії з відблисками корабля і космічними променями. Для майбутньої місячної бази це не дрібниця: так рахують, як часто поверхню б’ють метеороїди.
Звіт і матеріали агентство виклало 7 жовтня на сторінці NASA Science; того ж дня науковці презентували результати на брифінгу, про який докладно писав Space.com.
| Цифра | Що означає |
|---|---|
| 996 | нових знімків, викладених разом зі звітом (за даними брифінгу) |
| 814 ГБ | обсяг спостережень у відкритому доступі |
| 521 хв | аудіо екіпажу, якого раніше не чули публічно |
| 5 | спалахів від ударів об поверхню Місяця |
| ≈74 тис. км | відстань від Orion до Місяця, з якої побачили спалахи |
| ≈6 545 км | найменша висота над поверхнею під час обльоту 6 квітня |
| 54 хв | тривалість повного сонячного затемнення з борту корабля |
| ≈7 год | загальний час, який астронавти провели біля ілюмінаторів |
Що на кадрах: темний Місяць і кольорові позначки
Найкраще читається анотований знімок спалахів. Диск Місяця майже чорний — це затемнення, — довкола розсипані зірки. Поверх фото від руки підписано, хто що бачив: Джеремі Хансен — червоним, Рід Вайзмен — синім, Віктор «Айк» Ґловер — зеленим. Спалахи пронумеровано від #1 до #5, два з них обведено з приміткою, що це, ймовірно, один і той самий удар. У кутку — мітка часу: 7 квітня 2026 року, 01:04.
- Відео NASA Science поєднує аудіо екіпажу з моменту, коли Orion був за Місяцем без зв’язку, і реакцію наукової групи в Центрі управління.
- На кадрі з Центру управління — пульт з табличкою SCIENCE, науковиця стоїть біля моніторів, за сусідніми пультами працюють колеги.
- Найемоційніший звук запису — реакція Вайзмена: «Чувак, не може бути!»
- Фото на обкладинці — термінатор, межа місячного дня і ночі: кратери в косому світлі відкидають довгі тіні.
Кольори Місяця: не лише сірий
Астронавти описали сім відтінків: сірий, чорний, коричневий, бежевий, білий, зелений і синій. Для геологів це підказки. За поясненням NASA, сині тони вказують на багаті на титан вулканічні породи, коричневі — на різний вміст заліза, зелені — на вулканічне або ударне скло. На плато Аристарх екіпаж бачив зеленкуваті й жовтуваті ділянки; науковиця Аріель Дойч пов’язує їх із різними періодами вулканізму.
Біля термінатора світло падає під тим самим низьким кутом, що й на південному полюсі Місяця, куди NASA націлює наступні висадки. Кратер Карно поблизу цієї межі має близько 129 км у поперечнику. Під час затемнення Хансен ще й позначив промінь сонячної корони, який, за його словами, пульсував.
Що далі
Повний звіт, операційний звіт і посібник для користувачів даних уже доступні на сайті NASA. Знімки екіпажу звіряють із картами зонда LRO: для басейну Східного моря перепад висот у даних сягає від −8,71 до 9,43 км. Нагадаємо, як стартувала місія і хто був у екіпажі — Artemis 2: перша жінка в місячній місії і рекордний політ. Наступний крок програми — Artemis III.
Фото / відео: термінатор Місяця, знімок екіпажу Artemis II. NASA, суспільне надбання, science.nasa.gov; відео — NASA Science, youtube.com.