На Донеччині загинув Олексій Юков — засновник і керівник пошукової групи «Плацдарм». Більшу частину свого життя він присвятив пошуку, евакуації та ідентифікації людей, які загинули під час воєн. Про втрату повідомили його дружина, представники місцевої влади, колеги та друзі.
Як повідомляє Преса України, історія Юкова нерозривно пов’язана зі Слов’янськом і Донеччиною. У публікаціях його називають пошуковцем, волонтером, громадським діячем і військовим археологом.
Для багатьох родин його робота означала можливість дізнатися правду про долю близької людини та гідно з нею попрощатися.
Як загинув Олексій Юков
Трагедія сталася 5 серпня 2026 року в Лиманській громаді Донецької області. За словами начальника Слов’янської міської військової адміністрації Вадима Ляха, автомобіль, у якому Олексій повертався після виконання завдання, підірвався на міні. На той момент пошуковцю було 40 років.
Першою про втрату повідомила дружина Олексія Євгенія Калугіна. Вона опублікувала коротке повідомлення:
«Мій чоловік загинув».
Також військовослужбовець Сергій Гнєзділов зазначав, що Юков дістав смертельне поранення під час роботи, пов’язаної з ексгумацією тіл на лінії зіткнення. Відомості з різних повідомлень доповнюють одна одну: трагедія сталася під час повернення з чергової пошукової місії.
Хто такий Олексій Юков
Запит хто такий Олексій Юков став одним із найактуальніших після повідомлення про його загибель. Він народився 9 вересня 1985 року у Слов’янську. Пошуком загиблих почав цікавитися ще підлітком, коли старший брат привів його до місць боїв поблизу села Богородичне.
Тоді майбутній пошуковець побачив у лісі людські останки та фрагменти військового спорядження. Цей досвід змінив його уявлення про війну і став початком справи, якій він віддав понад чверть століття. Детальніше про події сучасної війни можна прочитати в матеріалі про хронологію повномасштабного вторгнення РФ у 2022–2026 роках.
Основні факти, які містить біографія Олексія Юкова, зібрані в таблиці.
| Відомості | Інформація |
|---|---|
| Повне ім’я | Олексій Олександрович Юков |
| Рік і місце народження | 1985 рік, Слов’янськ |
| Вік | 40 років |
| Основна діяльність | Пошук, ексгумація та евакуація загиблих |
| Організація | Пошукова група «Плацдарм» |
| Інша діяльність | Тренер і майстер спорту з тайського боксу |
| Дата загибелі | 5 серпня 2026 року |
| Місце трагедії | Лиманська громада Донецької області |
Як пошук загиблих став справою життя
Спочатку Юков займався пошуком останків військових, полеглих під час Першої та Другої світових воєн. Після початку російської агресії у 2014 році він зосередився на сучасній війні. Саме тоді пошуковий загін «Плацдарм»почав працювати на місцях бойових дій, у прифронтових районах та на звільнених територіях.
Робота команди не обмежувалася фізичним вивезенням останків. Пошуковці намагалися встановити особу загиблого, зафіксувати речі та передати необхідні відомості державним органам. Основними напрямами їхньої діяльності були:
- пошук людей, які загинули або зникли безвісти в районах бойових дій;
- ексгумація та безпечне транспортування тіл;
- огляд особистих речей, документів і спорядження;
- допомога у встановленні особи загиблого;
- евакуація тіл цивільних та військовослужбовців;
- передавання тіл російських військових для подальшого обміну.
Олексій пояснював, що ставиться до кожного знайденого з однаковою людською повагою:
«Я забираю всіх загиблих, бо для мене це не лише тіло, а й душа людини».
Він працював там, куди через міни, обстріли та російські дрони не завжди могли дістатися навіть військові підрозділи.
Де працювала команда «Плацдарм»
Під керівництвом Юкова пошуковці працювали поблизу Іловайська, Дебальцевого, Бахмута, Кліщіївки та на інших небезпечних напрямках. Загін співпрацював із військовими, Міністерством оборони та гуманітарним проєктом ЗСУ «На щиті». Після початку повномасштабного вторгнення команда повернула з фронту близько двох тисяч загиблих військових і цивільних.
Пошукові місії часто проходили під загрозою повторних обстрілів, атак дронів і мінування. Олексій розповідав, що російські військові могли мінувати тіла, а евакуаційні автомобілі потрапляли під вогонь навіть після домовленостей про тимчасове припинення бойових дій. Водночас команда продовжувала виїзди, оскільки зволікання могло ускладнити подальшу ідентифікацію.
Робота «Плацдарму» також допомагала родинам, які роками чекали на інформацію про зниклих близьких. Практичні роз’яснення щодо соціальної підтримки таких сімей зібрані в матеріалі про пільги для родини військового у 2026 році.
Чим Олексій Юков займався поза пошуковими місіями
Запит Олексій Юков Слов’янськ пов’язаний не лише з діяльністю «Плацдарму». Він був майстром спорту з тайського боксу, працював тренером і створив спортивний клуб. Згодом Юков очолив місцеву федерацію цього виду спорту та навчав молодь.
Колеги описували його як людину з надзвичайною витримкою, здатну спокійно виконувати складну роботу в умовах постійної небезпеки. У 2024 році Юков отримав відзнаку Президента України «Золоте серце» за волонтерську діяльність. Для самого пошуковця головною винагородою залишалося повернення людини додому.
Що про Олексія Юкова говорили інші
Після повідомлення про загибель Юкова соціальні мережі наповнилися спогадами його друзів, журналістів, військових і представників місцевої влади. Начальник Святогірської МВА Володимир Рибалкін наголосив на унікальності роботи пошуковця:
«Те, що ти робив, — це мало хто може зробити».
Сергій Гнєзділов написав, що ім’я Юкова стало символом українського Донбасу та поваги до кожного полеглого. Саме цими словами люди найчастіше пояснювали, чим займався Олексій Юков і чому його смерть стала великою втратою.
«Його ім’я — це про Український Донбас та повагу до кожного загиблого», — зазначив Гнєзділов.
Журналіст Радіо Свобода Мар’ян Кушнір назвав Юкова героєм неймовірної сили. Мешканка Слов’янська Оксана Ільїна написала, що після його смерті «осиротіли не тільки живі, а й мертві». Ці слова відображають особливе місце, яке пошуковець посідав у житті прифронтової Донеччини.
Раніше ми розповідали, хто з родин загиблих Захисників може отримати виплату до Дня Незалежності України у 2026 році.