Міністерство юстиції Польщі разом із Міністерством національної оборони аналізує можливість суттєвого посилення відповідальності військовослужбовців за непокору під час бойових дій. Ідеться про зміни до Кримінального кодексу Польщі, які можуть передбачати до 30 років або навіть довічне позбавлення волі за відмову виконати бойовий наказ. Преса України пояснює, кого стосуватимуться нові норми та чи можуть вони вплинути на громадян України, які живуть або працюють у Польщі.
Станом на 16 липня 2026 року остаточного законопроєкту ще немає. Польська влада лише проводить правовий аналіз, тому оприлюднені санкції не набули чинності та можуть бути переглянуті під час подальшої роботи.
Які правила діють у Польщі зараз
Чинна стаття 343 польського Кримінального кодексу передбачає військовий арешт або до трьох років позбавлення волі для солдата, який не виконує наказ, відмовляється від нього чи діє всупереч його змісту. Якщо порушення вчинене групою військовослужбовців або спричинило значну шкоду, покарання може становити від трьох місяців до п’яти років.
Окремої санкції за покарання за невиконання наказу саме в бойовій ситуації нинішня редакція кодексу не містить. На думку польської Кодифікаційної комісії кримінального права, під час реального бою наслідки непокори можуть бути значно серйознішими, ніж у мирний час.
Саме відсутність окремої норми для бойової обстановки стала головною причиною перегляду законодавства.
Які зміни пропонує експертна комісія
Комісія пропонує запровадити окремий кваліфікований склад злочину за невиконання наказу під час бою. У такому разі мінімальне покарання може становити п’ять років ув’язнення, а максимальне — 30 років або довічне позбавлення волі.
Передбачається, що нові норми можуть охоплювати такі випадки:
- пряму відмову виконати бойовий наказ;
- свідоме невиконання розпорядження командування;
- виконання наказу всупереч його змісту;
- колективну непокору військовослужбовців;
- дії, які спричинили загибель людей, провал операції або значну шкоду обороні.
Польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що під час аналізу враховується досвід України, якій довелося швидко адаптувати законодавство після початку повномасштабної війни. Водночас він наголосив, що жодного остаточного рішення щодо довічного ув’язнення для військових у Польщі поки не ухвалено.
Чому юристи критикують надто суворі санкції
Частина польських військових і правників вважає, що сама загроза тривалого ув’язнення не гарантує дисципліни. На поведінку військовослужбовця під час бою також впливають якість підготовки, законність наказу, професійність командування, моральний стан підрозділу та реальна небезпека для життя.
«Не кожне невиконання наказу в бойовій ситуації має однакові наслідки», — говорить адвокат Пшемислав Росаті, голова Вищої ради адвокатури Польщі.
За його словами, відповідальність доцільно розділити на кілька рівнів. Найсуворіші покарання мають застосовуватися тоді, коли непокора призвела до загибелі людей, тяжких поранень, провалу операції або загрози державній безпеці.
«У бойовій ситуації солдати думають про життя і порятунок товаришів, а не про строк покарання», — говорить генерал Роман Полько.
Колишній командувач польського спецпідрозділу GROM переконаний, що основу військової дисципліни в Польщі повинні становити грамотне керівництво та особиста відповідальність, а не лише жорсткість Кримінального кодексу.
Порівняння чинних і можливих правил
| Порушення | Чинне покарання | Можлива нова санкція |
|---|
| Відмова виконати наказ | Військовий арешт або позбавлення волі на строк до 3 років | Базова норма може залишитися без змін |
| Групова непокора або заподіяння серйозної шкоди | Позбавлення волі на строк від 3 місяців до 5 років | Можливе додаткове посилення відповідальності |
| Невиконання наказу під час бойових дій | Окремої санкції за бойову обстановку наразі немає | Позбавлення волі на строк від 5 до 30 років |
| Невиконання наказу, яке спричинило особливо тяжкі наслідки | Покарання визначається залежно від інших застосованих статей | Можливе довічне позбавлення волі |
| Відмова виконати явно злочинний наказ | Не вважається злочином | Правовий захист військовослужбовця має бути збережений |
Польське законодавство прямо визначає, що військовослужбовець не несе відповідальності за відмову виконати наказ, який вимагає скоєння злочину. Це правило міститься у статті 344 Кримінального кодексу і є важливою гарантією проти незаконних дій командування.
Чи стосуватимуться зміни українців у Польщі
Запропоновані норми не спрямовані на цивільних іноземців і не пов’язані зі статусом тимчасового захисту, PESEL UKR, картою побиту або соціальними виплатами. Польська військова частина Кримінального кодексу застосовується насамперед до військовослужбовців, а до інших осіб — лише тоді, коли це прямо передбачено окремим законом.
Тому відповідь на запит чи стосуються зміни українців у Польщі є однозначною: звичайних громадян України, які перебувають у країні як працівники, студенти, біженці або члени сімей, вони безпосередньо не зачіпають. Нові правила не запроваджують для них обов’язку служити у польській армії та не змінюють порядок українського військового обліку.
Сам факт проживання у Варшаві, Кракові, Вроцлаві чи іншому польському місті не робить українця суб’єктом військово-кримінальної відповідальності Польщі.
Інша ситуація можлива лише тоді, коли конкретна особа має військовий статус, на який поширюється польське законодавство. Поки що влада не оголошувала про намір поширити нові санкції на цивільних українців або пов’язати їх із легалізацією перебування.
Що варто контролювати українцям
Громадянам України важливо не плутати польську реформу військової дисципліни зі змінами правил перебування іноземців. Питання легалізації варто перевіряти окремо, зокрема ознайомитися з умовами, як оформити карту CUKR у Польщі.
Запит українці в Польщі 2026 охоплює різні правові сфери, які не слід об’єднувати. Польський Кримінальний кодекс регулює відповідальність польських військових, тоді як військовий облік громадян України визначається українським законодавством, про що детальніше можна прочитати в матеріалі про правила мобілізації та розшук ТЦК.
Читайте також: хто з українців може отримати виплати 800+ у Польщі у 2026 році.