Європейське космічне агентство 12 листопада відкрило перший великий масив даних телескопа Euclid — DR1-Foundation. У ньому понад 900 мільйонів галактик, близько 15 тисяч гравітаційних лінз і 1,7 мільйона гігабайтів знімків та спектрів. Головне тут навіть не красиві кадри: це перший шматок 3D-карти Всесвіту, на якій науковці шукатимуть сліди темної матерії й темної енергії.
ESA супроводила реліз відео з наближенням до мозаїки північного неба та серією знімків окремих галактик. Усі цифри нижче — з офіційного повідомлення ESA та описів зображень агентства.
Коротко
- 13 місяців спостережень, площа неба — як 9500 повних Місяців.
- Це лише близько 14% території, яку Euclid має охопити за всю місію.
- Повний реліз DR1 з даними слабкого лінзування ESA планує на середину 2027 року.
Що на кадрах: 3 хвилини наближення до мозаїки на 500 гігапікселів
Відео ESA триває 3 хвилини 17 секунд. Камера починає з усього неба: Чумацький Шлях лежить сплюснутим овалом, а ділянки, які зняв Euclid, підсвічені жовтим. Далі — пірнання в північну мозаїку. Вона складена з 740 спостережень восени 2024-го і навесні 2025-го, покриває 367 квадратних градусів і важить майже 500 гігапікселів.
Що на кадрах відео й фото релізу — 4 моменти:
- Від зоряних полів до окремих галактик. Наближення йде крок за кроком: спершу широкі поля зір і галактик, потім окремі спіральні й еліптичні галактики та щільні групи.
- Блакитні пасма. На знімку ядра групи Messier 81 видно напівпрозорі блакитні волокна. Це не далекий космос, а «галактичні перисті хмари» — пил нашого власного Чумацького Шляху на передньому плані.
- M81 і NGC 3077. Велика спіральна галактика праворуч і менша ліворуч. За даними ESA, гравітація M81 запускає спалахи зореутворення у сусідів і поступово змінює їхню форму. До групи — близько 12 мільйонів світлових років.
- Червоні цятки на тлі. Найдальші галактики в кадрах Euclid мають червоний відтінок — їхнє світло йшло до нас найдовше.
Кільце NGC 1291 і скупчення Abell 3128: що показали фото
Найефектніший знімок релізу — кільцева галактика NGC 1291 приблизно за 33 мільйони світлових років. Біле ядро, широке м’яке сяйво, темніша смуга і ледь помітне зовнішнє кільце зір: в описі ESA прямо сказано, що галактика нагадує око. Дрібні блакитні точки в диску — ділянки, де зорі народжуються досі.
Цей близький план Euclid знімав близько 70 хвилин, і він охоплює лише 0,11 квадратного градуса — приблизно половину Місяця. Ширший кадр тієї ж ділянки (14 квадратних градусів, півтори доби зйомки) показує поруч скупчення Abell 3122 і блакитну спіраль MCG-07-07-007.
Ще один кадр — багате скупчення Abell 3128: дві великі бліді еліптичні галактики вгорі та сотні дрібніших навколо. На вузькому вертикальному знімку надскупчення Годинника видно тонкі блакитні нитки між галактиками.
Цифри DR1-Foundation
| Показник | Значення |
|---|---|
| Галактики | понад 900 млн |
| Кандидати в сильні гравітаційні лінзи | близько 15 000 |
| Кандидати в квазари | понад 60 млн |
| Джерела зі спектрами | понад 160 млн |
| Площа широкого огляду | 1900 кв. градусів |
| Обсяг даних | близько 1,7 млн ГБ |
Для порівняння: попередній реліз у березні 2025 року охоплював близько 60 квадратних градусів і кілька днів спостережень. Тепер — понад рік роботи.
Не лише про красиві знімки: навіщо ці дані
Директорка наукового напряму ESA Керол Манделл сформулювала це так: «Це набагато більше, ніж красиві картинки». Головна цінність — у спектрах. За сигналом водню-альфа науковці визначають відстані до галактик і будують об’ємну карту космічної павутини.
Каталог лінз — найбільший на сьогодні: він перевищує всі попередні разом узяті. Частину кандидатів знайшли не алгоритми, а волонтери проєкту Space Warps на платформі Zooniverse. Долучитися до таких проєктів може будь-хто з комп’ютером, зокрема й з України.
Дані вже відкриті: їх можна переглядати й завантажувати через платформу Euclid Data Space. Нагадаємо, нещодавно астрофізики показали й іншу сторону ранньої історії космосу — симуляцію Lumina про перші зорі й чорні діри.
Що далі
Euclid стартував у липні 2023 року, регулярні наукові спостереження почав 14 лютого 2024-го. Місія розрахована на шість років. Повний реліз DR1 ESA запланувала на середину 2027 року — у ньому з’являться вимірювання слабкого гравітаційного лінзування і дані про те, як галактики та скупчення вписані в космічну павутину. Скупченнями галактик з нового релізу дослідники обіцяють зайнятися вже найближчими місяцями.
Поки ж Euclid продовжує знімати: попереду ще близько 85% запланованої площі неба. Про те, як NASA готує до роботи інший оглядовий телескоп, ми писали раніше — як налаштували різкість телескопа Roman.
Фото / відео: галактика NGC 1291 і мозаїка північного неба. ESA/Euclid/Euclid Consortium/NASA, обробка J.-C. Cuillandre та E. Bertin, ліцензія CC BY-SA 3.0 IGO, esa.int.

