Коротко:
- Львівська митниця передала на тимчасове зберігання Державному природознавчому музею НАН України кам’яну плиту з повним скелетом кейхозавра.
- Експертиза підтвердила: це оригінальна скам’янілість, а не репліка; вік роду — приблизно 240–230 млн років.
- У повідомленні знахідку назвали динозавром, але кейхозаври — морські рептилії, далекі родичі плезіозаврів.
Сіра плита, на ній — невеликий темний силует: гостра голова, довга шия, ребра, чотири ласти й тонкий хвіст. Саме цей знімок Державна митна служба опублікувала 13 листопада, коли повідомила, що скам’янілість кейхозавра передали до музею у Львові. Для фондів це рідкісний випадок: тварина збереглася цілою, від морди до кінця хвоста.
Про передачу Держмитслужба написала у своєму Telegram-каналі. Знахідка відтепер на тимчасовому зберіганні в Державному природознавчому музеї НАН України, де її зможуть досліджувати науковці. За якими обставинами плита опинилася в митників — у повідомленні не уточнили.
Що на кадрах
Митники показали чотири фото, і на них видно більше, ніж у самому тексті.
- Повний скелет на камені. Тварина лежить витягнуто, головою ліворуч. Шия майже така ж довга, як тулуб, грудна клітка — щільний ряд тонких ребер, по боках розкинуті кінцівки-ласти. Хвіст відходить праворуч тонкою ниткою і губиться біля краю плити.
- Момент передачі. Троє людей позують у приміщенні; митник у чорній формі тримає плиту двома руками, як тримають раму з картиною. Скелет на ній помітний навіть з відстані.
- Хребці зблизька. Знімок у теплому золотавому світлі: ланцюжок хребців, до яких кріпляться ребра. Кожен елемент окремий, кістки не розсипалися і не змістилися.
- Кістки кінцівки. Останній кадр — дрібні подовжені кісточки, складені віялом. Саме з них колись складався ласт, яким рептилія гребла у воді.
Така «анатомічна» цілісність — одна з причин, чому кейхозаври цікаві і науковцям, і колекціонерам: їх часто знаходять зчленованими, тобто зі збереженим порядком кісток.
Чому це не зовсім динозавр
У заголовку митного повідомлення йдеться про «фосилію динозавра», а в самому тексті уточнено: зразок належить до роду Keichousaurus — вимерлих морських рептилій. Різниця не формальна. Динозаври жили на суходолі, а кейхозаври — у теплих мілких морях тріасового періоду. Палеонтологи відносять їх до зауроптеригій, тієї ж великої групи, до якої належать і пізніші плезіозаври.
Кейхозаври були дрібними: у дорослих особин довжина від кінчика морди до основи хвоста — близько 15–16 сантиметрів. Перший скелет знайшли в Китаї в 1957 році, рід описали наступного року. Найвідоміша сторінка їхньої історії — живонародження: у 2004 році в журналі Nature описали самиць із зародками всередині тіла. Це один із ранніх доказів того, що морські рептилії не відкладали яєць, а народжували живих дитинчат.
Динозаври на сайті вже з’являлися — наприклад, у матеріалі про «Річку смерті» в Канаді, де масову загибель тварин пов’язують із повінню. Кейхозавр — інша гілка рептилій і старший за більшість відомих динозаврів.
Паспорт знахідки: цифри з повідомлення митників
| Параметр | Дані |
|---|---|
| Рід | Кейхозавр (Keichousaurus) |
| Вік роду | приблизно 240–230 млн років, тріас |
| Ймовірне походження | провінція Гуйчжоу, Китай (за морфологією і характером збереження) |
| Автентичність | оригінальна скам’янілість, не репліка |
| Ринкова вартість подібних зразків | орієнтовно 1 000–5 000 доларів США |
| Де тепер | Державний природознавчий музей НАН України, Львів (тимчасове зберігання) |
Сума в таблиці — не оцінка саме цієї плити, а діапазон, у якому, за експертною оцінкою, продаються автентичні скам’янілості невеликих тріасових морських рептилій із Китаю.
Що далі
Статус «тимчасового зберігання» означає, що остаточна доля плити ще не визначена: митники не повідомили, чи стане вона частиною колекції. Поки що науковці музею отримали змогу вивчати зразок. Як фото здатні розповісти про давні знахідки більше за сухий перелік, видно і в нашому матеріалі про гробницю хунну в Монголії.
Фото: скам’яніла плита зі скелетом кейхозавра; передача знахідки до музею. Державна митна служба України, t.me/UkraineCustoms.