На двох картах Тихого океану від NASA різниця між 10 жовтня 2025-го і 10 жовтня 2026 року видна без жодної легенди: торік екватор був строкатим, цьогоріч від середини океану до узбережжя Перу тягнеться суцільна темно-бордова смуга. Так виглядає Ель-Ніньйо 2026, який у NOAA вже називають кандидатом у найсильніші з 1950 року.
Візуалізацію з трьох наборів супутникових даних 15 жовтня оприлюднила Студія наукової візуалізації NASA — NASA Scientific Visualization Studio. Цифри нижче — з цього релізу та з жовтневого огляду Центру кліматичних прогнозів NOAA від 8 жовтня.
Ель-Ніньйо 2026 у цифрах
| Показник | Значення | Джерело |
|---|---|---|
| Аномалія температури в зоні Niño-3.4 | +2,1 °C | NOAA, 8 жовтня |
| Аномалія в зоні Niño-1+2 (біля Південної Америки) | +3,9 °C | NOAA |
| Локальні аномалії на сході екваторіальної частини | понад +4 °C | NOAA |
| Шанс, що у жовтні–грудні подія стане найсильнішою з 1950 року | 83% | NOAA |
| Підйом рівня океану на сході Тихого океану | до 30–40 см | NASA, Sentinel-6 |
| Пониження рівня біля Індонезії та півночі Австралії | 15–20 см | NASA |
| Наступний огляд NOAA | 12 листопада 2026 | NOAA |
Що на кадрах NASA
- Температура. Верхня карта, 10 жовтня 2026-го: від центру океану до Еквадору й Перу лежить майже чорна від червоного смуга, підписана «поверхня океану тепліша, ніж зазвичай». На нижній, торішній, у цьому ж місці — блакитні плями прохолоднішої води.
- Колір води. Дані супутника PACE показують, що екватор посинів: у 2025 році вздовж нього тягнулася зеленкувата смуга, у 2026-му на заході вона помітно звузилася. Синя вода — це менше фітопланктону.
- Висота океану. Карта Sentinel-6 зафарбована помаранчевим і червоним біля Південної Америки й блакитним біля Індонезії: тепла вода буквально «перелилася» на схід.
- Порівняння «рік до року». Усі три пари карт зняті на ті самі дати, тож різниця — не сезонна, а саме Ель-Ніньйо.
Чому синя вода — погана новина не лише для океанологів
Зазвичай пасати женуть теплу воду на захід, а біля Південної Америки з глибини піднімається холодна й багата на поживні речовини. Цьогоріч вітри ослабли, і цей «ліфт» майже зупинився. Провідний науковець команди PACE у Центрі Годдарда Метью Керлі нагадує, що вода лише здається просто синьою: у океану багато відтінків, і саме їх зміну зараз видно в даних майже в реальному часі.
Наслідки вже відчутні на суходолі. Ще в серпні Earth Observatory NASA писала, що Міністерство виробництва Перу кілька разів у 2026 році призупиняло промисел анчоуса, а пелікани в пошуках їжі залітали в порти й міста. Перуанський анчоус — одна з головних сировин для рибного борошна, тож ланцюжок тягнеться далеко за межі Тихого океану.
Як це помітили ще взимку
У січні 2026-го альтиметри Sentinel-6 зафіксували біля Мікронезії хвилю Кельвіна — повільний «горб» теплої води завдовжки в тисячі кілометрів. На початку квітня вона дійшла до сходу океану, і поверхня почала нагріватися. Науковець NASA JPL Джош Вілліс назвав такі хвилі «серцебиттям Ель-Ніньйо». Супутники міряють висоту океану кожні 10 днів з точністю до часток дюйма, а безперервний ряд таких вимірювань існує з 1993 року.
Що далі і чи стосується це України
NOAA очікує, що сильний або дуже сильний Ель-Ніньйо протримається щонайменше до січня–березня 2027 року, з імовірністю понад 83%. Водночас у центрі наголошують: великий епізод підвищує ймовірність погодних наслідків, але не гарантує їх. Для Європи зв’язок слабший, ніж для Америк чи Австралії, — попередні епізоди давали тут дуже різні зими. Тож ці карти не замінюють прогнозу синоптиків: як змінюватиметься погода в Україні найближчими тижнями, ми розповідали в матеріалі про перші заморозки до −3 °C, а про інші знімки NASA цього місяця — у тексті про рекордний маршрут Perseverance.
Фото / відео: карта аномалій температури поверхні Тихого океану станом на 10 жовтня 2026 року (фрагмент). NASA Scientific Visualization Studio, Kel Elkins, суспільне надбання, svs.gsfc.nasa.gov.