Коротко:
- Телескоп Джеймса Вебба двічі, з інтервалом у 88 днів, зафіксував яскраву інфрачервону лінію там, де в надглибокому полі Хаббла не видно жодного об’єкта.
- Сигнал на довжині хвилі близько 1,6 мікрометра не має «пари» — інших ліній, за якими астрономи зазвичай визначають відстань.
- Чотири версії — від галактики раннього Всесвіту до зорі, яку розірвала чорна діра, — і жодна не пасує повністю.
Надглибоке поле Хаббла — мабуть, найретельніше вивчений клаптик неба. Тепер у ньому знайшлося місце, яке астрономи не можуть пояснити: спектрограф NIRSpec телескопа Вебба зафіксував яскраву емісійну лінію в точці, де ні Хаббл, ні сам Вебб раніше нічого не бачили.
Дослідження команди під керівництвом Мейсона Г’юберті з Університету Міннесоти опубліковане в The Astrophysical Journal, детально його розбирає ScienceAlert.
Що на кадрах
У полі, про яке йдеться, на знімку Хаббла видно майже 10 тисяч галактик — від яскравих спіралей до ледь помітних червоних цяток. Щоб зібрати цей кадр, Хаббл дивився в одну точку сузір’я Піч понад 270 годин.
- Темне тло, щільно засипане галактиками. На архівному знімку NASA та ESA майже немає зір нашої Галактики — лише кілька яскравих точок із променями. Усе інше — далекі зоряні системи.
- Порожній центр схеми. На ілюстрації зі статті кольорові прямокутники показують, куди дивилися мікрозатвори спектрографа в чотирьох серіях спостережень. Рожевими колами позначено три сусідні галактики. А в центрі, де і з’явилася лінія, — нічого.
- Наближення з відео NASA. Офіційне відео NASA нижче веде до найглибшої частини того самого поля — eXtreme Deep Field. Саме тут, у межах цього крихітного клаптика неба, і шукали слабкі об’єкти.
Чому це не схоже на збій
Зазвичай спектрограф наводять на вже відомі цілі. Команда Г’юберті зробила навпаки: відкрила майже всі мікрозатвори NIRSpec, закрила лише ті, що припадали на відомі близькі об’єкти, і шукала емісійні лінії «наосліп». Метод називається MOCSS.
Спостереження провели двічі — у серпні та листопаді 2023 року, під різними кутами орієнтації телескопа. Шість знайдених ліній упевнено прив’язали до відомих далеких галактик. Сьома з’явилася в усіх чотирьох наборах експозицій, з узгодженими вимірами. Списати її на артефакт складно.
Ще одна деталь робить історію дивнішою. Лінія настільки яскрава, що мала б потрапити на знімки огляду JADES у жовтні 2022-го. Її там немає. Отже, можливо, джерела тоді просто ще не було — і це був короткий спалах.
Чотири підозрювані
| Версія | Що не сходиться |
|---|---|
| Галактика раннього Всесвіту | Лінії важко пробитися крізь нейтральний водень тієї епохи; її мав би побачити JADES |
| Ближча галактика | Мали б бути інші емісійні лінії, не одна |
| Наднова | Теж очікувалася б друга лінія, якої немає |
| Зоря, розірвана чорною дірою | Може дати одну сильну лінію, але доказів замало |
Проблема в тому, що одна лінія без контексту — як одна нота без тональності. Розширення Всесвіту «розтягує» світло: інфрачервоний фотон може бути і далеким енергійним світлом, і ближчим слабшим. Без другої лінії відстань не визначити.
Що далі
Автори прямо пишуть, що об’єкт «дуже незвичний» і потребує повторних, глибших спостережень. Лише чутливіша спектроскопія може показати додаткові лінії, а з ними — червоне зміщення і природу джерела. Дат нових спостережень поки не оголошено.
Якщо цікаво, як NASA показує в кадрі зовсім іншу далечінь, — ось маршрут і нове фото марсохода Perseverance після 2006 солів. А небесні події, які можна побачити з України неозброєним оком, ми збирали в матеріалі про пік Персеїд-2026.
Архівне фото: надглибоке поле Хаббла. NASA та ESA, суспільне надбання, commons.wikimedia.org. Відео: NASA, YouTube.