Микола Вересень — український журналіст і телеведучий, один із найвідоміших облич телебачення 1990-х, автор програми «Табу» на «1+1». Про нього знову говорять після інтерв’ю, у якому він сказав, що «дав би Героя України» Віктору Медведчуку, — фраза розійшлася мережею 15–16 жовтня 2026 року і викликала хвилю обурення.
Слова прозвучали в розмові з журналісткою Оленою Думою, фрагмент якої поширили як відео у Facebook; контекст висловлювання детально переказав «Главком», біографічні дані — за Вікіпедією та профілем «Обозревателя».
Коротко: хто такий Микола Вересень
| Справжнє ім’я | Микола Костянтинович Ситник («Вересень» — псевдонім) |
| Народився | 1960 рік, Київ |
| Освіта | Історичний факультет Київського університету імені Шевченка (1977–1983) |
| Професія | Журналіст, телерадіоведучий, викладач, актор |
| Найвідоміша програма | «Табу» на «1+1» (кінець 1990-х, перезапуск у 2012 році) |
| Де працює зараз | Ведучий на телеканалі «Еспресо» (з 2022 року) |
Що сказав Вересень про Медведчука
Дослівно фраза звучала так: «Я б Медведчуку дав би Героя України. За те, що ми не програємо війну». Вересень пояснював її як іронію: на його думку, Медведчук роками переконував Кремль, що Україна «чекає» Росію, і ця хибна картина світу допомогла Москві помилитися з оцінкою українців. Як приклад він згадав прогноз Медведчука 2004 року, що Ющенко ніколи не стане президентом.
Попри пояснення, багато користувачів і частина медіа сприйняли слова як образливі — особливо з огляду на те, що Медведчук в Україні фігурує у справах про держзраду, а 2022 року його передали Росії під час обміну полоненими. Офіційних реакцій держорганів на заяву ведучого станом на 16 жовтня не було.
Звідки псевдонім «Вересень»
Прізвище за паспортом — Ситник. Його батько, ботанік Костянтин Ситник, був віце-президентом Академії наук УРСР. Сам журналіст в інтерв’ю ZAXID.NET розповідав, що взяв псевдонім для ефірів на іноземному радіо наприкінці 1980-х, аби його було складніше знайти КДБ.
З чого почалася кар’єра
До журналістики Ситник встиг попрацювати археологом-реставратором у заповіднику «Херсонес» (1976), моряком далекого плавання на науково-дослідних суднах Академії наук «Михайло Ломоносов» і «Академік Вернадський» (1979–1980) та вчителем історії в київському педагогічному училищі (1983–1990).
Наприкінці 1980-х він почав співпрацювати з BBC: стажувався в Лондоні й понад десять років, до 2001-го, був кореспондентом російської та української редакцій.
Які програми вів Микола Вересень
- «Табу», «Без табу», «Особливий погляд» — «1+1», 1997–2001; був і заступником генпродюсера студії. «Табу» відродили на «1+1» у 2012 році.
- Ефіри на «5 каналі» (2004) — за роботу під час Помаранчевої революції він отримав нагороду канадської організації журналістів CJFE «Свобода преси».
- «Підсумки з Миколою Вереснем» на «Еспресо» (2014–2015), зокрема спільно з Віталієм Портніковим.
- Авторська програма «Вересень» на UA:Першому (2015–2017).
- Ток-шоу на радіо «Ера», «Радіо Вєсті», ефіри на NewsOne, «Прямому» та «Апостроф TV» (2011–2022).
Він також знімався у фільмі Ігоря Подольчака «Las Meninas» (2008), з 2012 року викладав у Київському національному університеті культури і мистецтв, є співавтором книжок «Табу» та «Без табу про „Без табу“». У 2002 році балотувався до Верховної Ради за списком блоку «Команда озимого покоління», але блок до парламенту не пройшов.
Нагороди
За «Табу» Вересень отримав приз «Золота Ера» (1997), а 1998 року — премію «Журналіст року» програми «Людина року». Він академік Національної телеакадемії України.
Що далі
Сам ведучий після хвилі критики своєї позиції публічно не змінював. Ми оновимо матеріал, якщо Вересень чи канал «Еспресо» дадуть офіційний коментар.
Ще одна біографія дня: хто такий Петер Мадяр, новий прем’єр Угорщини.
Фото: Микола Вересень, архівне фото. Ukraine Media / Wikimedia Commons, CC BY 3.0, commons.wikimedia.org.