Український скелетоніст Владислав Гераскевич, який представляв збірну України на зимових Олімпійських іграх 2026 у Мілані-Кортіна (Італія), не був допущений до участі в змаганні буквально за кілька десятків хвилин до старту. Причина — його намір виступати у шоломі, на якому були зображені портрети українських спортсменів і тренерів, убитих під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Про це розповідає Преса України з посиланням на УНІАН.
Міжнародний олімпійський комітет (МОК) розцінив цей шолом як порушення правил, що забороняють політичні, релігійні чи інші заяви на спортивних аренах під час змагань, зокрема правило 50 Олімпійської хартії.
Через таке порушення організатори вирішили відмовити спортсмену у праві виступати у цьому екіпіруванні, а пізніше навіть відкликати його олімпійську акредитацію, що фактично означає дискваліфікацію та примусове повернення додому.
Позиція МОК: чому саме заборонили шолом
Представники МОК і міжнародних федерацій пояснили рішення так: правила Олімпійської хартії прямо забороняють робити політичні заяви під час боротьби за медалі чи змагань. Із цієї причини шолом із символікою та портретами загиблих був визнаний некоректним інструментом заяви на трасі.
МОК не хотів створювати прецедент, де під час спортивних виступів можуть без обмежень з’являтися політичні або військові послання, і пропонував компроміси. Зокрема, дозволити Гераскевичу демонструвати “шолом пам’яті” в інших зонах (преса, мікст-зона, до та після змагань), а також чорну пов’язку на руці під час старта замість шолома.
Однак саме виступ у змаганнях із цим шоломом на трасі організатори заборонили на підставі цього ж правила.
Як на це відреагував сам Гераскевич
Спортсмен відмовився знімати свій шолом пам’яті до кінця відмовився погоджуватися на альтернативи.
Гераскевич заявив, що шолом із портретами загиблих українських атлетів був для нього символом поваги до колег, які втратили життя через війну, і він не розглядав це як порушення спортивних правил. Він наголосив, що не мав наміру провокувати конфлікт або перетворювати змагання на політичний майданчик, однак вважає несправедливим трактування його дій як політичної акції.
За словами скелетоніста, він до останнього намагався вести діалог із представниками організаторів, пояснюючи свою позицію та пропонуючи аргументи щодо гуманітарного характеру символіки. Водночас він визнав, що рішення про відкликання акредитації стало для нього серйозним ударом, оскільки готувався до Олімпіади роками.
Спортсмен також повідомив про намір оскаржити рішення у встановленому порядку та не виключив звернення до Спортивного арбітражного суду, щоб домогтися правової оцінки ситуації. Він підкреслив, що незалежно від розвитку подій продовжить спортивну кар’єру та надалі говоритиме про війну в Україні у межах дозволених правил міжнародних змагань.
Реакція української сторони та міжнародна підтримка
Рішення Міжнародного олімпійського комітету викликало різку реакцію в Україні та за її межами.
У Національному олімпійському комітеті України заявили, що розцінюють ситуацію як надто формальний підхід до трактування правила 50 Олімпійської хартії та наголосили, що йдеться не про політичний жест, а про вшанування пам’яті загиблих спортсменів. Українські спортивні функціонери підкреслили, що підтримують Владислава Гераскевича та готові надати йому юридичну допомогу у випадку подання апеляції до Спортивного арбітражного суду.
Частина українських атлетів публічно висловила солідарність із колегою, заявивши, що пам’ять про загиблих не може трактуватися як порушення духу спорту. У суспільстві рішення МОК сприйняли болісно, а в інформаційному просторі розгорнулася широка дискусія щодо подвійних стандартів у міжнародному спорті.
Водночас міжнародна спільнота відреагувала неоднозначно: окремі спортсмени та експерти з Європи підтримали позицію українця, зазначивши, що правила потребують гнучкішого застосування в умовах війни, тоді як представники деяких спортивних структур наголосили на необхідності збереження політичного нейтралітету Олімпіади. Дискусія швидко вийшла за межі спортивної тематики й стала частиною ширшої розмови про межі свободи самовираження спортсменів на міжнародних змаганнях.
Що чекає спортсмена
Гераскевич не змагатиметься в Олімпійських іграх-2026 через порушення правил щодо екіпірування. Він може подати апеляцію в Спортивний арбітражний суд, проте, враховуючи, що змагання вже почалися, можливості для відновлення участі мінімальні.
МОК заявив, що хоче продовжити діалог і шляхом компромісів дозволити спортсменам висловлювати свої думки поза полем змагань.
Раніше ми розповідали, фігурист Марсак встановив особистий рекорд на Олімпіаді-2026 та пробився у довільну програму.