Святвечір 24 грудня — це не просто святкова вечеря напередодні Різдва Христового, а важливий духовний обряд. Згідно з традицією, до появи першої зірки їсти не можна, а після її сходу родина сідає за стіл із дванадцятьма пісними стравами, серед яких обов’язково мають бути кутя та узвар. Кожна з цих страв має глибоке християнське та символічне значення, яке передається з покоління в покоління. Про це повідомляє Преса України з посиланням на СТОПКОР.
Святвечір та його значення
Святвечір — це завершення різдвяного посту, що припадає на 24 грудня. За традицією, дорослим заборонено вживати їжу до того моменту, поки на небі не з’явиться перша зірка, що символізує народження Ісуса Христа. На святковому столі має бути 12 пісних страв, що уособлюють дванадцятьох апостолів. У цей день не вживають м’ясо, молочні продукти та яйця, але риба є обов’язковою складовою частиною меню.
Обов’язкові страви Святвечора та їх значення
- Кутя — головна страва Святвечора. Кутю зазвичай готують з обмолоченої пшениці, яку очищають, не пошкодивши зерно. Іноді використовують рис або ячмінь. До неї додають мед, мак, варення та сухофрукти. Кутя символізує добробут, а мак — мучеництво і пам’ять про невинно пролиту кров.
- Узвар — друга важлива страва, яка готується з сушених фруктів і води з медом. Цей напій символізує духовне очищення і нове життя.
- Пісний борщ — борщ вариться тільки з овочів, на буряковому квасі, що дає йому насичений червоний колір. У християнській традиції такий борщ асоціюється з кров’ю невинних немовлят, які були вбиті за наказом царя Ірода.
- Капусняк — суп із квашеної капусти, який символізує простоту, стійкість і єдність громади навколо віри в Ісуса Христа.
- Карачун, калач або хліб — святковий хліб, що є символом кола життя, смерті та воскресіння. Він втілює ідею зерна, яке “вмирає”, але дає нове життя.
- Риба — одна з найдавніших християнських символів. Риба на столі символізує Святу Трійцю, а також очищення через воду та духовне оновлення.
- Квасоля та горох — ці страви вважаються символом відродження і Божої благодаті, а також сімейної єдності, адже вони нагадують про те, що родина — це єдине ціле.
- Голубці з пшоном — символізують Святого Духа, мир, любов і злагоду в родині.
- Гриби — гриби можуть подаватися вареними, тушкованими або маринованими. Вони символізують дві природи Ісуса Христа: земну (ніжка гриба) і небесну (шапка гриба).
- Пампухи — символ небесної радості та вічного життя. Вони також асоціюються з достатком і благополуччям у родині.
- Вареники — ці страви символізують ситість і добробут. У народі кажуть, що праведна людина живе “як вареник у маслі”, що означає життя без нестатків і турбот.
- Каша — символізує продовження роду, єднання сім’ї і родючість землі. Включення каші до святкового столу означає працьовитість господаря та надію на майбутній достаток.
Кожна з цих страв має своє глибоке символічне значення, яке нагадує про важливі християнські традиції та духовні аспекти Різдва. Святвечір — це не просто святкова вечеря, а й обряд, який зберігає звичаї наших предків, що передаються через покоління. Ці страви не лише наповнюють стіл смачними продуктами, а й глибоко пов’язані з вірою, надією та єдністю родини.
Раніше ми розповідали, коли зійде Капелла 24 грудня та що вона означає.