Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт №15111-д, який вводить нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Йдеться про так званий «податок на OLX», який зачіпає широкий спектр онлайн-сервісів — від маркетплейсів до сервісів таксі та оренди житла. За відповідне рішення проголосували 234 народні депутати, що дозволило ухвалити документ за основу.
Нові правила є частиною зобов’язань України перед міжнародними партнерами, зокрема МВФ, і спрямовані на детінізацію доходів громадян. Влада фактично прагне перевести у легальне поле доходи сотень тисяч українців, які заробляють через інтернет. Водночас сам законопроєкт уже викликав значний суспільний резонанс, адже змінює підхід до оподаткування онлайн-заробітків. Преса України зазначає, що нова модель може суттєво вплинути на малий бізнес і самозайнятих осіб.
Що передбачає новий законопроєкт
Законопроєкт №15111-д вводить окрему систему оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. До таких платформ належать сервіси на кшталт OLX, Bolt, Uber, Airbnb, Glovo та інші, де користувачі можуть продавати товари або надавати послуги.
Документ передбачає впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи користувачів. Це означає, що онлайн-платформи будуть зобов’язані збирати дані про заробітки своїх користувачів і передавати їх до податкових органів.
Йдеться про такі види доходів:
- продаж товарів;
- надання послуг;
- оренда нерухомості;
- оренда транспортних засобів.
Звітування планується здійснювати один раз на рік через спеціальний електронний сервіс. Це має значно спростити адміністрування податків і зменшити бюрократію для користувачів.
Який податок доведеться платити
Однією з ключових змін є запровадження спеціальної пільгової ставки оподаткування. Замість стандартних 18% ПДФО пропонується встановити ставку 5% від доходу, а також додатково 5% військового збору.
Таким чином, загальне податкове навантаження становитиме 10%, що значно менше за чинну модель оподаткування. За словами авторів законопроєкту, це має стимулювати людей легалізувати свої доходи та вийти з тіні.
Водночас важливо, що податок буде утримуватися автоматично самими платформами. Вони виступатимуть податковими агентами і самостійно перераховуватимуть кошти до бюджету.
Це означає, що користувачам не доведеться подавати складні декларації — значну частину процесу буде автоматизовано.
Хто зможе користуватися пільговими умовами
Пільговий режим оподаткування не буде універсальним і матиме низку обмежень. Скористатися ним зможуть лише ті громадяни, які відповідають визначеним критеріям.
Зокрема:
- фізичні особи від 18 років;
- самозайняті особи без найманих працівників;
- ті, чия діяльність через платформу не є основною;
- особи, які не продають підакцизні товари.
Крім того, встановлюється граничний рівень доходу — до 834 мінімальних зарплат на рік (приблизно 7,2 млн грн).
Якщо цей поріг буде перевищено, податкові зобов’язання визначатимуться за іншими правилами через податкову службу.
Пільги для дрібних продавців
Одним із важливих аспектів законопроєкту є захист дрібних продавців. Для них передбачено спеціальну пільгу, яка звільняє від оподаткування невеликі доходи.
Зокрема, якщо річний дохід від продажу товарів через платформи не перевищує еквівалент 2000 євро, податок сплачувати не потрібно.
Це означає, що люди, які продають власні речі або мають незначний додатковий заробіток, фактично не відчують змін. Такий підхід покликаний зменшити соціальну напругу та уникнути надмірного податкового навантаження на населення.
Коли запрацюють нові правила
Запровадження нових норм не буде миттєвим. Законопроєкт передбачає перехідний період для підготовки бізнесу та державних систем.
Очікується, що протягом 2026 року триватиме технічна підготовка, а самі правила можуть почати діяти з 1 січня 2027 року.
При цьому фактичне оподаткування може стартувати ще пізніше — після повноцінного запуску міжнародного обміну даними.
Це дає час як платформам, так і користувачам адаптуватися до нових умов.
Що зміниться для українців
Прийняття законопроєкту означає суттєву зміну підходу до онлайн-заробітку. Якщо раніше багато доходів із цифрових платформ фактично не контролювалися, то тепер вони стануть прозорими для держави.
З одного боку, це спрощує життя користувачам — не потрібно реєструвати ФОП або вести складну звітність. З іншого боку, зникає можливість отримувати доходи без оподаткування у значних обсягах.
Фактично держава пропонує компроміс: нижчі податки в обмін на повну прозорість доходів. Така модель вже використовується в країнах ЄС і відповідає міжнародним стандартам обміну податковою інформацією.
У перспективі це може призвести до збільшення надходжень до бюджету та зменшення тіньової економіки, однак водночас змінить правила гри для мільйонів українців, які заробляють онлайн.
Раніше ми розповідали, що військовий збір 5% можуть зробити постійним.