Енергетичний конфлікт між Україною та Угорщиною навколо нафтопроводу «Дружба» став одним із найбільш напружених дипломатичних протистоянь у Європі на початку 2026 року. Будапешт звинуватив Київ у блокуванні транзиту російської нафти та висунув жорсткі вимоги щодо відновлення поставок. Водночас українська влада пояснює ситуацію технічними причинами та називає дії угорського уряду політичним тиском. Ситуація має значні економічні й політичні наслідки не лише для двох держав, а й для Європейського Союзу. Про це розповідає Преса України з посиланням на Reuters.
Що сталося з нафтопроводом «Дружба»
Нафтопровід «Дружба» — один із найбільших трубопроводів у світі, який транспортує російську нафту до країн Центральної та Східної Європи. У січні 2026 року його робота була порушена після атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України, що пошкодило насосні станції на українській ділянці трубопроводу. Через це постачання нафти до Угорщини та Словаччини тимчасово припинилися.
Українська сторона пояснила, що транзит неможливо відновити одразу, оскільки потрібен ремонт пошкоджених об’єктів. Проте уряди Угорщини та Словаччини заявили, що Україна нібито затягує відновлення поставок із політичних причин. Саме це стало причиною дипломатичної ескалації та низки ультиматумів з боку Будапешта.
Який ультиматум висунула Угорщина
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що його країна має намір змусити Україну відновити транзит нафти через «Дружбу». Будапешт вимагав від Києва негайно відновити постачання і навіть встановив короткий дедлайн — фактично кілька днів для запуску трубопроводу.
Крім політичного тиску, Угорщина застосувала й інші важелі:
- пригрозила блокувати важливі рішення Європейського Союзу щодо підтримки України;
- заблокувала виділення приблизно 90 млрд євро фінансової допомоги від ЄС;
- порушила питання транзиту нафти на рівні європейських інституцій.
Орбан також заявляв, що Угорщина може використовувати «політичні та фінансові інструменти», щоб змусити Київ відновити роботу трубопроводу.
Як на ультиматум відреагував Київ
Українська влада відкинула звинувачення у свідомому блокуванні транзиту. Уряд заявив, що причиною зупинки є пошкодження інфраструктури внаслідок російських атак і що ремонт потребує часу.
Представники України також різко розкритикували ультимативну риторику. У МЗС заявили, що подібні вимоги є політичним тиском і що «ультиматуми слід надсилати Кремлю», а не Києву.
Крім того, Україна наголосила, що енергетична інфраструктура постійно перебуває під ударами Росії, тому відновлення роботи трубопроводів залежить від безпекової ситуації.
Які рішення вже прийняли Угорщина та Словаччина
Паралельно з ультиматумами країни Центральної Європи почали застосовувати економічний тиск. У лютому 2026 року Угорщина та Словаччина припинили експорт дизельного пального до України. Це рішення серйозно вдарило по паливному ринку, оскільки словацькі та угорські НПЗ були одними з головних постачальників дизеля для української економіки.
Крім того, Словаччина пригрозила припинити аварійні поставки електроенергії до України, якщо транзит нафти не буде відновлений. Такі кроки значно посилили енергетичний тиск на Київ у зимовий період.
Чим ця ситуація може зашкодити Україні
Конфлікт навколо нафтопроводу має кілька потенційно небезпечних наслідків для України.
По-перше, блокування фінансової допомоги від Європейського Союзу може створити проблеми для бюджету та програм відновлення країни. В умовах війни Україна значною мірою залежить від міжнародної підтримки, тому затримки з фінансуванням можуть ускладнити економічну ситуацію.
По-друге, припинення експорту дизельного пального з боку сусідніх держав здатне вплинути на роботу транспорту, аграрного сектору та військової логістики. Саме дизель залишається одним із ключових видів палива для економіки та оборонних потреб.
По-третє, дипломатичний конфлікт із країнами ЄС може ускладнити переговори щодо вступу України до Європейського Союзу та ухвалення нових санкцій проти Росії. Угорщина вже неодноразово використовувала право вето для блокування важливих рішень на рівні ЄС.
Чому конфлікт має ширший політичний контекст
Енергетичне протистояння пов’язане не лише з технічними проблемами трубопроводу. Угорщина та Словаччина залишаються одними з небагатьох країн ЄС, які продовжують отримувати російську нафту через спеціальні винятки із санкцій. Саме тому для їхніх економік робота «Дружби» має стратегічне значення.
Водночас Європейська комісія зазначала, що альтернативні маршрути постачання нафти до Центральної Європи існують. Зокрема, розглядається транспортування через хорватський нафтопровід Adria, який може частково компенсувати втрату поставок через «Дружбу».
Таким чином, конфлікт довкола трубопроводу став не лише енергетичною проблемою, а й важливим політичним інструментом у відносинах між Україною, Угорщиною та Європейським Союзом.
Раніше ми розповідали, хто і навіщо міг викрасти інкасаторів Ощадбанку з валютними цінностями та де зараз їх переховують.