Для багатьох водіїв, особливо молодших і емоційних, потужний звук вихлопу — це майже частина іміджу: голосно працює мотор, отже машина «жива», сильна й не така, як у всіх. Водночас для інших учасників руху це не стиль, а відвертий шумовий тиск, особливо вночі у дворі чи на світлофорі під вікнами. У цій історії традиційно є третя сторона — закон. Саме він визначає, де закінчується «ефектний звук» і починається порушення.
Преса України з посиланням на РБК-Україна розповідає, який рівень шуму вважається прийнятним з погляду чинних правил в Україні, що загрожує водіям із занадто гучним вихлопом і чому на практиці покарати таких любителів реву складніше, ніж здається.
Чи є штраф за надто гучний вихлоп
Проблема надмірного шуму від автомобілів і мотоциклів досі залишається фактично «сірою зоною» українського законодавства. Формально надто гучний глушник — це заборонено. Неформально — механізм притягнення до відповідальності працює далеко не завжди.
Наразі поліція може посилатися на пункт 31.4.6 Правил дорожнього руху, який забороняє експлуатацію транспортного засобу з «несправною системою випуску відпрацьованих газів». За таке передбачений штраф за частиною 1 статті 121 Кодексу України про адмінправопорушення — 340 гривень. Фактично це і є єдина чітка норма, до якої можуть апелювати на місці.
Та головна проблема в іншому: що саме вважати «надто гучним» і як це довести? Тут і починаються труднощі.
Чому поліція майже не штрафує за «прямоток»
Досвідчені водії, які давно їздять із «прямотоком» або навмисно зміненим глушником, знають типову лінію захисту: заявити, що глушник щойно «раптово пошкодився». Сценарій звучить приблизно так: «Ще квартал тому все було тихо, далі елемент вихлопу відбився, і я якраз їхав у сервіс, щоби це усунути». У цьому випадку водій може стверджувати, що не експлуатує авто у звичайному режимі, а рухається «найкоротшим шляхом до місця ремонту».
Це важливий момент, оскільки пункт 31.5 Правил дорожнього руху дозволяє рух до місця стоянки або ремонту навіть із певними технічними несправностями. А якщо це вже не «експлуатація», то й претензія про експлуатацію несправного авто не зовсім працює.
До цього додається ще одна деталь: поліцейським на місці потрібно мати не просто суб’єктивне враження «гучно», а доказ. Для цього за логікою контролю шуму треба спеціальний вимірювач рівня звуку (децибелметр), сертифікований і оформлений належним чином. У більшості патрулів таких приладів немає, а отже водій завжди може сказати: «Це не надмірний шум, це нормальна робота мотора».
Виняток — зовсім очевидні випадки, коли елемент вихлопу буквально волочиться по асфальту, сипле іскри й ричить так, що не чути навіть сирени. Але це вже механічна несправність, яку видно фізично.
Спроба врегулювати шум законом: штрафи до 34 тисяч гривень
Кілька років тому депутати намагалися закрити цю прогалину та прописати конкретну відповідальність за надмірний шум. У серпні 2023 року було зареєстровано законопроєкт №9564, у якому пропонувалося прямо заборонити водіям автомобілів і мотоциклів створювати надмірно гучний шум у населених пунктах.
Цей документ передбачав дуже жорсткі санкції: від 17 000 до 34 000 гривень штрафу, а також тимчасове позбавлення права керування на строк від трьох до шести місяців. Тобто фактично йшлося про спробу прирівняти навмисно гучний вихлоп до серйозного порушення громадського порядку.
Але закон так і не ухвалили остаточно. Під час обговорення з’ясувалося, що є кілька суттєвих проблем. По-перше, потрібно зафіксувати сам факт перевищення шуму в децибелах — з технічної точки зору це не завжди можливо прямо «на дорозі під будинком уночі». По-друге, складно юридично довести, що конкретний мотоцикл чи авто порушив «правила тиші», якщо немає заміру та протоколу. Саме питання збору доказів у реальних умовах і стало основним гальмом для законопроєкту.
Водночас сама спроба запровадити суворіші правила щодо нічних перегонів і «вихлопних концертів» у житлових районах показала: тема шумового забруднення в містах уже не сприймається як дрібниця.
Що це означає для водіїв прямо зараз
Гучний басовий вихлоп, який змушує вібрувати шибки у вікнах, справді справляє враження на тих, хто любить тюнінг. Але з точки зору закону ситуація така: формально надмірний шум заборонений, штраф за «несправну систему випуску» існує, але зафіксувати порушення і накласти реальне покарання на місці важко. Це пояснює, чому більшість гучних авто продовжують спокійно їздити містом без негайних наслідків.
Втім, є нюанс, про який зазвичай знають лише спеціалісти. Закон не забороняє звук як такий — він обмежує саме рівень шуму в децибелах. А значить, теоретично можливо зробити так, щоб автомобіль звучав «низько і м’ясно», але при цьому не перевищував допустимий рівень гучності. Для цього потрібна грамотна акустична робота з вихлопом: зміна резонаторів, налаштування частотного діапазону, а не просто «вибити все, щоб ревіло». Іншими словами, звук можна змінити — не обов’язково робити його голоснішим, можна зробити його іншим.
Проблема в тому, що такі акустичні доопрацювання — це не гаражний тюнінг «болгаркою і сваркою», а високий технічний рівень. Потрібне обладнання, знання акустики і точні розрахунки. Сьогодні немає масового, легального сервісу, який би пропонував звуковий тюнінг з орієнтацією на «глибокий звук без штрафів», тому більшість власників гучних машин обирають простіший шлях — максимально відкритий вихлоп, який, своєю чергою, і викликає конфлікти з мешканцями районів, поліцією та потенційно із законом.
Як підсумок: поки що тема шуму від вихлопу формально заборонена, але реально слабо контрольована. Жорсткі штрафи і вилучення прав уже пропонували, однак ці норми не дійшли до чинного закону. А це означає, що й далі лишається простір для маневру: і для водіїв, які хочуть «щоб ревло», і для тих, хто наполягає на тиші під вікнами після опівночі.
Також ми розповідали, як швидко знайти вільне місце для паркування у Києві за допомогою мобільного застосунку.