Вплив дитячого досвіду на доросле життя неможливо недооцінювати, особливо коли йдеться про стосунки з батьками. Психолог Марк Треверс, доктор філософії, пояснив, як ранні проблеми у спілкуванні з батьками можуть впливати на романтичні стосунки та довіру до людей у майбутньому, повідомляє “Преса України” з посиланням на Forbes.
“Ці труднощі не обов’язково означають, що у людини були погані відносини з батьками або що вона виросла без них. Швидше, вони є наслідком незадоволених емоційних потреб або невирішених травм, які формують стиль спілкування в дорослому віці,” – зазначив експерт у своїй статті для Forbes.
У психології цей феномен називають “батьківською травмою”, яка може мати різні прояви в залежності від того, яким був вплив матері або батька.
Материнська травма: як вона проявляється у стосунках
Цей вид психологічної травми зазвичай формується внаслідок емоційної відстороненості або надмірної критичності матері в дитинстві. Наслідки можуть бути різними, але зазвичай вони поділяються на дві основні моделі поведінки:
- Пошук постійного підтвердження. Людина може несвідомо прагнути отримати схвалення від партнера, заповнюючи таким чином емоційну порожнечу, що залишилася з дитинства.
- Відштовхування партнера. Уникнення глибоких зв’язків через страх вразливості, що також може бути наслідком контролюючої або емоційно нестабільної матері.
Дослідження The Journal of Psychotherapy Practice and Research свідчить, що деякі люди шукають у стосунках роль “опікуна”, тобто партнера, який би замінив ідеалізований образ матері. Це явище психологи пов’язують із так званим “Едіповим комплексом”.
З іншого боку, якщо мати була надмірно владною, дитина могла вирости зі страхом перед близькістю, оскільки вона асоціюється з втратою автономії. У дорослому віці такі люди можуть уникати будь-яких емоційних прив’язаностей, аби зберегти незалежність.
Батьківська травма: труднощі з довірою та самооцінкою
Як зазначає Австралійський і Новозеландський журнал сімейної терапії, наявність емоційно відстороненого або фізично відсутнього батька може мати серйозні наслідки для психологічного розвитку дитини.
Основні прояви такої травми у дорослому житті:
- Проблеми з довірою – людина може з підозрою ставитися до партнерів, побоюючись бути покинутою.
- Занижена самооцінка – відсутність батьківської підтримки може призвести до внутрішньої невпевненості.
- Труднощі у спілкуванні з авторитетними фігурами – страх перед владними людьми, що сформувався в дитинстві, може зберігатися й у дорослому віці.
Реакція на батьківську травму також може бути протилежною:
- Прагнення до стабільності. Людина підсвідомо шукає партнера, який компенсуватиме відсутність батьківської підтримки, надаючи відчуття безпеки.
- Емоційне дистанціювання. Внаслідок минулого болю людина може уникати тісних емоційних зв’язків, щоб запобігти можливому розчаруванню.
Згідно з дослідженням, опублікованим у Child Abuse Review (2012), така модель поведінки багато в чому пов’язана з традиційними патріархальними нормами. У суспільстві, де чоловіки зазвичай виконують роль “сильного захисника”, вони можуть зосереджуватися на контролі й стабільності, уникаючи емоційної відкритості.
Висновок: як дитячі переживання формують майбутнє
Ранній досвід у родині відіграє ключову роль у тому, як людина будує свої романтичні стосунки. Незалежно від того, чи йдеться про брак емоційної підтримки з боку матері чи відсутність батька, ці фактори впливають на самооцінку, довіру до партнерів і рівень емоційної відкритості.
Розуміння власних дитячих травм – перший крок до їхнього подолання. Психологи радять працювати над самоусвідомленням, шукати підтримку та, за потреби, звертатися до фахівців, щоб навчитися будувати здорові, гармонійні стосунки.
Також ми писали про те, як вдягати немовля.