Припустімо, що дрібний мерзотник не відкусив би у нас Крим і не влаштував би кривавий фарс на нашому східному кордоні. Як би сьогодні складалися наші стосунки з РФ? Приїжджали б наші урядові делегації на парад 9 травня до Москви? Як йшла б торгівля? Які б ціни на газ і рівень споживання у кубах був би на сьогодні? Як би йшли справи з зайвими хромосомами, гітлерівськими посіпаками, польськими підстилками і генетичними рабами?
Чи розуміє ця бліда погань і його медіа-військо, що наробили в довгостроковій перспективі? Років, отак, на 50-70?
Родичі, друзі, ділові та культурні зв’язки…
Весь жах в тому, що зроблене на даному історичному етапі незворотньо. І особисто у мене немає ніякого бажання нічого налагоджувати з тими, хто кричав крымнаш або розповідав про криваву українську хунту.
Невже ніхто в оточенні маленького мерзотника нічого не передбачив? Кому взагалі в голову могла впасти думка про цю війну? Навіщо?
Адже жодна мета не досягнута. Все зламано, перегажено, вивернуте, згвалтовано. Тисячі вбитих. Мільйони знедолених.
Бездумна і божевільна банда узурпировавшая владу в Росії. І кінця-краю цьому не видно.
Борис Бітнер