По всій Україні власники маршрутних таксі масово почали піднімати тарифи за проїзд. При тому не зрозуміло, чи існують для цього підстави. Схоже, що на українцях вкотре намагаються нажитися, адже на початку 2017 року мінімальна зарплата зросла майже вдвічі. Чому громадяни повинні переплачувати за «повітря» в маршрутках і хто від цього залишиться у вигоді?
Підвищення мінімальної зарплатні стала спокусою для маршрутників
З 1 січня 2017 року в Україні удвічі підвищили мінімальну заробітну плату. На думку уряду, це оздоровить економіку та значно підвищить соціальні стандарти. Люди зможуть купувати більше товарів, рух грошей збільшиться, а рівень життя покращиться. Мета, у цілому, благородна і справді покликана покращити стан справ в українській економіці. Проте влада не врахувала, що знайдуться люди, які постараються на цьому нажитися. Спекуляції в Україні справа традиційна. Особливо це стосується громадського транспорту. Важко згадати випадок, коли власники маршруток не спробували скористатися з коливання цін і зарплат. Наприклад, кожного разу, коли ціна на бензин повзла вгору, маршрутчики з усіх сил намагалися домогтися підвищення цін за проїзд. При тому, жодного разу громадські активісти не знаходили раціональних причин для підвищення проїзду в маршрутних таксі. Ось і після підвищення «мінімалки» власники маршрутних таксі почали підвищувати ціни за проїзд. Вони просто зрозуміли, що в людей які працюють з’явилися зайві гроші, а їздити на роботу їм доведеться саме в маршрутках. Ось і виникла спокуса підняти ціни на проїзд. В деяких регіонах вартість почала підніматись поступово, а, наприклад, в Херсоні ціна піднялася одразу на дві гривні. Але чи є зростання мінімальної зарплатні достатнім приводом для таких радикальних рішень? Громадськість і місцеві влади так не вважають. Адже ціни на паливо не зросли взагалі і ніяких додаткових витрат власники маршрутних таксі не понесли.
Свавілля підприємців
У тому ж таки Херсоні активісти домоглися скасування підвищення вартості проїзду. Виявилось, що це абсолютно ніяк не обґрунтовано. Середня зарплатня водіїв маршруток в Україні вища від нової мінімалки. В основному, вона становить близько 4 тисяч гривень на місяць. Тобто їх роботодавці вирішили заробити грошей з повітря, наживаючись на громадянах. І це в той час, коли власники маршрутного таксі, з урахуванням податків, зарплати, ремонту заробляють близько 1700-2500 тисяч гривень з кожного водія за один робочий день. Неважко порахувати, що якщо маршрутне таксі виходить на зміну кожен день, то чистий місячний дохід однієї маршрутки складає 50-70 тисяч гривень. Тепер порівняйте цю суму чистого доходу маршрутників з зарплатою бюджетника – 3200 гривень, з якої він кожен місяць буде переплачувати за проїзд 40-60 гривень. І головне, що у багатьох людей, які кожен день їдуть на роботу на маршрутці, просто не буде вибору. А це вже необгрунтоване нав’язування монопольних цін на ринку транспортних послуг.
За цю справу повинні взятися правоохоронні органи, адже маршрутчики, використовуючи свою монополію на перевезення, займаються нечесною підприємницькою діяльністю. Це абсолютно неприпустимо, таких бізнесменів треба штрафувати і позбавляти ліцензії, бо іноді доходить до відвертого свавілля. В деяких регіонах, після рішення місцевих влад про заборону підняття тарифів, на маршрути випустили меншу кількість автомобілів, що спричинило ледь не транспортний колапс. В пікові години на дорогах було менше маршруток ніж зазвичай, тому багато людей не могли потрапити на роботу. Це не нормально, так немає бути. Адже це прямий саботаж транспортної системи. Люди отримали ліцензії на перевезення громадян, ціни за проїзд справедливі, то чому вони не виконують свої обов’язки? Це повинно бути покарано прямо зараз, аби у майбутньому подібні ситуації не повторювались. А повторитись вони можуть дуже легко, достатньо невеличкого стрибка цін на паливо, чи підвищення зарплатні.
Вирватися з замкненого кола
Взагалі, всі ці проблеми з маршрутками – це вина української влади, в першу чергу. Чому? Тому що за роки незалежності не було створено ефективних інститутів, які б займалися громадським транспортом. Чомусь у нас власники маршрутних автомобілів постійно займаються маніпуляцією над цінами. Можливо, це тому, що відсутня конкуренція та контроль за їх доходами? Згадайте – коли вам давали квитка в маршрутному таксі, при чому в громадському транспорті тролейбусах існує чіткий звіт кондуктора за кількість проданих квитків. Виходить, що не продаючи квитків, власники маршрутних таксі мають змогу приховувати свої реальні прибутки та платити менше податків.
Якби існувало змагання між різними підприємцями за кожного пасажира, то подібні ситуації не могли б виникнути в принципі. Більше того, тоді б не довелось регулювати ціни на проїзд. Бо зрозуміло, що підприємець, який хоче заробити на цьому не поставить вартість вищу, ніж у конкурента. Ніхто просто не буде їздити на його таксі. Створенням саме ось такого здорового конкурентного середовища і повинна займатись влада. Просто по-іншому ці маніпуляції ніколи не закінчаться.
Впровадження ефективних інститутів, створення конкуренції за гроші пасажира, контроль за кількістю проданих квитків нарешті зупинить свавілля підприємців в галузі маршрутних перевезень. Це і є той правильний напрямок за яким повинна рухатися вся Україна, і не тільки окрема транспортна галузь. Невірний маршрут, яким ми рухаємось зараз лише створює можливості для злочинної діяльності, але не працює на користь українців. Потрібно це терміново змінювати, адже «неправильний маршрут» рано чи пізно приведе нас у місце, куди ми аж ніяк не хочемо рухатись – до розрухи, нестабільності і бідності. Власники маршрутних таксі, які мають чималі прибутки не розуміють, що існує замкнене коло. Сьогодні хтось додумався підвищити ціни на проїзд в транспорті, а вже завтра підвищаться ціни на транспортні перевезення і автоматично зростуть ціни на усі товари. А значить, ціна життя стане дорожче в тому числі і для господарів маршрутного бізнесу.
[articles_related]