Дикобрази жили в Гірському Алтаї 30-40 тисяч років тому. Це встановила група російських і американських вчених на основі проведеного аналізу виявлених у печерах Гірського Алтаю кісток тварин. Про це повідомив старший науковий співробітник Інституту геології і мінералогії СВ РАН Ярослав Кузьмін.
Новину передає «Преса України».
У повідомленні йдеться про те, що ще з кінця 1980-х років учені рідко, але регулярно знаходили частини черепів, кісток і зубів викопного дикобраза на Уралі і в Гірському Алтаї. Цей вид тварин досі живе у Алтайському краю. Окрім того, ще у 1990-х та 2000-х роках вчені знайшли кістки та зуби. Ці знахідки підтвердили, що про існування дикобразів у цьому краю нічого невідомо. Опісля цього вчені сибірських і уральських наукових інститутів вирішили спільно провести радіовуглецеве датування останків з Університетом Аризони (Тусон, США).
«Вчені з’ясували, що присутність дикобраза в Гірському Алтаї близько 30 тисяч років тому в печері Розбійницької і близько 40 тисяч років тому в печері Страшної можна розглядати як надійно встановлена», – йдеться у повідомленні.
Фахівець уточнив, що дикобрази жили на Алтаї протягом так званого каргінского межстадіала, тобто у період між двома заледеніннями. Але з приходом холодів він зник. Це відбулось приблизно 27 тисяч років тому. Ярослав Кузьмін зазначив, що кістки дикобраза, знайдені на Уралі, за віком старші за алтайські кістки. Вчені висловили припущення, що уральські дикобрази жили близько 100-130 тисяч років тому в період Микулинського межльодовиков’я.
«Знахідки кісток і зубів викопного дикобраза на Уралі і Алтаї є на сьогоднішній день найбільш північними в світі, а останків з печер Розбишацька і Страшна – наймолодшими з них за віком», – розповів Ярослав Кузьмін.
Він вказав, що 30-40 тисяч років тому на Алтаї існував рефугіум (ділянка, де вид або група видів пережили або переживають несприятливий для них період геологічного часу, протягом якого на великих просторах ці форми життя зникали) для дикобраза. Але й той же час дикобраз не жив у суміжних регіонах Сибіру. Вчені підсумували, що феномен тепер офіційно підтверджений результатами радіовуглецевого датування. Також Кузьмін додав, що дикобраз є «рідкісним гостем», який не часто трапляється під час розкопок. Встановлення дати проживання дикобраза є важливим для розуміння процесу формування сучасної фауни тварин Євразії.
Нагадаємо, російські вчені знайшли аналог морфію.
[articles_related]