У білоруській столиці пройшов мітинг представників відверто шовіністичної та проросійської організації (НОД), яка фінансується російськими грошима.
Користувачі соціальних мереж вже встигли висміяти численність акції, адже на неї прийшли всього 6 чоловік. Однак я не бачу причин для сміху.
Для тих, хто стежить за політичною ситуацією в Україні не буде секретом, що прапори “Новоросії” і “ДНР” з’явилися в Україні за довго до подій в 2014 році. У країні існували кілька проросійських організацій. Однак про них практично ніхто не знав та й були вони дуже нечисленні. А тепер дайте відповідь на запитання, чи завадило їм це перевернути з ніг на голову Україну? Ні. Оскільки ці самі організації це осередки проросійського руху, який запускається в будь-який момент за наказом Кремля.
Положення Білорусі
Білоруський народ дуже добрий і досить порядний. Я впевнений, що якщо б тоді на початку 90-х вони не вибрали б Лукашенка, то зараз були б вже і в Євросоюзі і НАТО, і жили б вже не гірше, а то і краще Польщі. Але це був їх вибір, у результаті Лукашенко встановив диктатуру, власну диктатуру, і довгий час спирався виключно на Росію, сподіваючись, що в Кремлі його не зрадять. Довгий час так і було, однак світ почав стрімко змінюватися і Росії, так само як і іншим великим гравцям, потрібні союзники, а не удільні князьки на землях, які вони вважають своїми. Так-так саме вони вважають Білорусь своєю землею, яка також, як Україна тимчасово відкололася від країни. Навіть у найкращі часи відносин між Україною і Росією Київ не так залежав від Москви, як тепер, після різкого загострення відносин із Кремлем, від нього залежить Білорусь.
Внутрішньополітична обстановка в країні не дає Лукашенко жодних шансів на маневри з вільними виборами і все таке, він замкнув систему на собі настільки, що тепер вихід з під контролю навіть однієї області може призвести до серйозних наслідків. Він звичайно може лавірувати між Заходом і Москвою, але йому все одно доведеться визначаться, з ким він. Якщо він з Москвою, то йому тепер доведеться забути про те, що він господар країни і просто бути маріонеткою, яка буде виконувати всі накази Кремля. Якщо він вирішив, що можна трохи відкрутити гайки і провести більш менш чесні вибори, то це загрожує майданом, хоча в це віриться дуже слабо. За більш ніж 20-річний термін правління Лукашенка населенню країни промили мізки ґрунтовно, і тепер воно боїться будь-яких змін. Білорусь це такий собі Донбас. А тепер уявіть, що там ще є російські військові бази, і не одна, як у Криму. При такій кількості людей, які налаштовані проросійськи, здійснити переворот і скинути Лукашенка не видається особливо складним для Москви. Зрозуміло, що в Білорусі частина населення буде цьому опиратися, але ця частина дуже незначна і швидко розчиниться в натовпі проросійський налаштованих громадян.
Чому Москва не атакує
У Москві на випад від Лукашенка про “братню Україну, яка захищає свою незалежність” відреагували вкрай негативно. Лукашенко вже давно втратив симпатію у росіян, незважаючи на диктатуру, яку вони люблять і всіляко заохочують в будь-якій країні світу, оскільки тоді вона незмінно тягнеться до Росії. Але Москва у відповідь на це не стала форсувати події, а просто почали закручувати гайки в економічному плані. Мало того, Лукашенко натякнули, що його викинуть з усіх економічних союзів і будуть білоруси самі їсти вирощені на грядках ананаси і спіймані в озерах креветки. Плюс до того ж Кремль витратив величезні гроші і зусилля на купівлю політиків на Заході, а також на проведення пропаганди і відверта атака на Білорусь просто знищить всі досягнення останніх років. Тому очікувати прямої атаки на країну найближчим часом немає сенсу.
В майбутньому
Лукашенко все одно треба буде визначатися, якого майбутнього він бажає для своєї країни, якщо у нього вистачить розуму, то він почне домовлятися з Києвом, Варшавою, Прагою та країнами Балтії, що може в майбутньому стати запорукою створення міцного військового блоку, який за чисельністю населення не буде поступатися Росії, а це дуже важливо. Найбільше створенню цього блоку будуть протистояти навіть не в Москві, а в НАТО, і зараз це спостерігається. Однак, якщо в Білорусі вирішать до нього приєднається, то це може значно змінити думку чиновників Північноатлантичного альянсу.[articles_related]