Яких тільки обіцянок не давала нинішня українська влада народу за останні роки. Якщо згадати передвиборчу риторику кандидата на пост президента країни Петра Порошенка, то в 2014 році було обіцяно в короткі терміни закінчити АТО. Далі нова влада, яка прийшла в президентські і парламентські кабінети, обіцяла забезпечити безвізовий режим з ЄС, побороти корупцію, провести реформу медицини та інших сфер життєдіяльності. Нова довгострокова ідея, яку нещодавно озвучив президент країни Петро Порошенко в інтерв’ю німецькому виданню «Berliner Morgenpost», стала несподіваною як для експертів, так і для українського народу. Глава української держави повідомив, що має намір ініціювати референдум, темою якого стане бажання українців вступити до військового Північноатлантичного альянсу НАТО. Чим викликані такі несподівані заяви глави української держави і до чого вони можуть призвести?
Чи треба НАТО?
Зараз не до кінця зрозуміло, що саме спонукало українського президента вимовити слова про можливий вступ України в НАТО відразу ж після спілкування з канцлером Німеччини Ангелою Меркель. Порошенко озвучив цю ідею перебуваючи в Німеччині в інтерв’ю авторитетній німецькій газеті «Berliner Morgenpost». Не виключено, що думка про можливий вступ до НАТО прозвучала в момент, коли російсько-терористичні війська почали масивні обстріли Авдіївки. Можливо, таким чином, Порошенко намагався розіграти черговий «козир» проти військової ескалації дій Кремля, щоб зупинити черговий виток потужного військового конфлікту на Донбасі.
Але якщо згадати історію спроб України стати кандидатом в НАТО, то в листопаді 2014 року президент РФ Володимир Путін відкрито погрожував українській владі черговим військовим нагнітанням обстановки на Донбасі, в разі спроб вступу в Євросоюз і НАТО. Які гарантії того що зараз не відбудеться схожої реакції Кремля на спробу провести референдум серед українців з питанням про вступ до НАТО? Крім того відповідно до «Статуту НАТО» Україна не зможе бути членом цього військового блоку поки на її території відбувається територіальний спір і ведуться військові дії. Так що перспектива вступу України в НАТО цілком може бути черговою нездійсненною ідеєю. Але все-таки такі заяви та ще з уст самого президента країни просто так не робляться.
Кому адресовано послання про вступ до НАТО
Деякі експерти вже встигли зв’язати заяву Петра Порошенка про можливий вступ України до НАТО з черговою передвиборною риторикою. На думку деяких політологів, такі гучні заяви найчастіше робляться напередодні передвиборчої кампанії і можуть говорити про дострокові перевибори до Верховної Ради. Але швидше за все, дане послання Петра Порошенка було спрямоване на досягнення двох визначених геополітичних цілей і було темою для роздумів в особі членів НАТО – ЄС і США і приводом понервувати для їх вічних противників – Росії.
По-перше, референдум про вступ до НАТО це вже не просте економічне співробітництво з ЄС, а входження України під крило «Північноатлантичного військового альянсу». Звичайно, тут є елемент захисту від військової агресії сусідньої Росії. Але такий розвиток подій в Україні для президента РФ Путіна може бути гірше будь-якого кошмарного сну. Для Кремля членство України в НАТО це присутність сучасної і численної ворожої армії «Північного альянсу» на державному кордоні під боком у Росії. Така трансформація України для Кремля може виявитися найгіршим варіантом розвитку подій, нехай навіть в далекій перспективі. Таким чином, натяк Петра Порошенка на референдум про вступ України до НАТО може бути прямим посиланням Кремлю про тверді наміри йти в ЄС не тільки економічно, а й політично. Звичайно, перспектива проведення такого референдуму є довгостроковою, а імплементація цього рішення може затягнутися на ще більші терміни. Але Кремль отримає сигнал, що Україна йде в Євросоюз не тільки для економічної вигоди, а й для геополітичного захисту. Не потрібно забувати, що альянс НАТО це саме військово-політичний блок, в який входить більшість демократичних країн Європи. А політика демократичних країн це щось більше, ніж захист громадян від зовнішньої військової агресії, це, перш за все, захист прав і свобод своїх громадян.
По-друге, ідея провести референдум про вступ до НАТО, це також і посил України цивілізованому світу і головним учасникам «Північноатлантичного блоку» США і Євросоюзу. До «Революції гідності» ідею вступу до НАТО схвалювало лише 16% українців. Зараз в умовах військової агресії РФ на Донбасі цей показник виріс майже втричі і становить 54%. Така відсоткова кількість голосів на передбачуваному референдумі зможе зробити остаточний вибір України щодо військової коаліції і захисту в складі блоку НАТО. Коли саме може відбутися фактичний вступ України до НАТО, вже не матиме особливого значення. Адже це буде новий чіткий курс, обраний українським народом на референдумі.
Звичайно, вступ України до НАТО може бути чимось на зразок чергової солодкої і довгострокової «морквини», якою українська влада буде довгі роки вабити суспільство до чергової нездійсненної мрії. Але якщо українське суспільство всерйоз перейметься цим питанням і вирішить, що статус члена НАТО дійсно буде гарантією захисту від будь-якого військового агресора, то збити українців з цього курсу буде складно. А будь-які агресивні дії сусідньої Росії будуть лише підштовхувати українців, щоб швидше вступити до військового альянсу НАТО.
[articles_related]