В історії незалежної України бували випадки, коли окремі політики чи журналісти вели війну компромату і намагалися докорінно змінити політичну систему. Але мало хто потім міг пояснити, хто саме стояв за плівками майора Мельниченка або звідки з’явилася на світ «амбарна книга Партії Регіонів». В ситуації політичної і економічної нестабільності в Україні продовжують з’являтися політики, які намагаються своїми діями щось докорінно змінити. А іноді за появою чергового компромату експерти намагаються знайти руку Кремля або підступи внутрішніх ворогів нинішньої влади. Недавні заяви депутата Олександра Онищенка, який втік за кордон, можуть підлити масла в вогонь компромату проти української влади.
Як жонглювати компроматом
Чи є у втікача депутата Олександра Онищенка реальний компромат на чинного президента Петра Порошенка чи це блеф, але резонанс від його заяв може принести чималу шкоду нинішній українській владі. Звичайно, на відміну від цивілізованого Заходу наші високопоставлені чиновники при наявності компромату у відставку не йдуть. Мало того, схоже, що часті звинувачення окремих політиків в різних смертних гріхах роблять їх більш популярними. Але ще більш популярним стане той політик, хто наважиться опублікувати компромат проти своїх опонентів. В якійсь мірі, сама спроба вести популістську риторику і жонглювати якимись викриваючими даними робить політика в очах соціуму більш благороднішими та чесним. Головне тут не переграти.
Від голлівудських сценаріїв до серйозної гри
Що зараз намагається зробити опальний депутат Олександр Онищенко? Здавалося б, сидячи за кордоном, він міг би переконати Інтерпол в політичних переслідуваннях і про нього забули б через тиждень. Але Онищенко постійно нагадує українській владі, що у нього є якийсь компромат і навіть щось на президента України. Онищенко заявляє, що передасть цю інформацію в руки російських і західних спецслужб. Росія, швидше за все, могла б зробити з компромату на українську політичну еліту серію чергових гнівних сюжетів в ЗМІ. Але російські мас медіа і так регулярно займаються ганьбою української влади. Тут для російського глядача немає нічого нового – однією сенсацією про «бандерівську хунту» більше, однією менше!
Більш високим завданням російських спецслужб, є викид чергової порції «чорного піару» проти української влади на Заході. Незабаром Дональд Трамп почне робити висновки щодо України і вибудовувати зовнішню політику США. Тому Кремлю потрібен новий «дисидент» що втік, який заговорить з Лондона про страшні гріхи української влади. Саме тому Олександр Онищенко погрожує «злити» новий компромат на українську владу до кінця січня 2017 року. Тут як кажуть: «дорога ложка до обіду!».
Схоже, що лаври майора Мельниченка, не дають Онищенко спокою. Колишній офіцер Управління державної охорони України на початку 2000-х років надав світові записи з компроматом на тодішнього президента України Леоніда Кучму. До сих пір автентичність записів Миколи Мельниченка офіційно не встановлена і не визнана. Так що Онищенко довгі роки спокійно може гратися в чергового суперагента, в руках якого є якийсь серйозний компромат. Не дарма ж Олександр Онищенко дуже любить зустрічатися з кінозірками Голлівуду типу Ван Дама, Сильвестра Сталлоне, Джейсона Стетхема і Дольфа Лундгрена. Тільки відомі закордонні актори всього лише грали супергероїв, а Онищенко має шанс їм стати і реально утерти носи своїм голлівудським кумирам. Головне для Онищенко не забути – де Голлівуд, а де реальна політика.
Кремлівська війна компромату
З огляду на те, що російський президент Путін кував свої навички в кузні радянських спецслужб, в справі викиду компромату і закулісних інтриг Кремлю немає рівних у світі. Робиться це планомірно і методично, тому активність різного роду політиків, які таврують українську владу, зростає в найзручніші для цього ключові моменти. Це і називається кремлівською війною компромату. Головне завдання путінської пропаганди полягає в тому, щоб доля України вирішувалася де завгодно: в Брюсселі, Вашингтоні чи Москві, але тільки не в самому Києві. Компромат Онищенко, який ніхто досі не бачив, можуть використовувати як галас напередодні входження в посаду нового президента США Дональда Трампа. При цьому, дискредитація української влади навіть на рівні чуток може допомогти Путіну переконати Трампа в тому, що Україна є безперспективною країною для зовнішньої політики США.
[articles_related]