RSS
App Store Google Play
Більше інформації
Реклама
Актуально
  • Кабмін спростив процедуру призначення субсидій
  • Порошенко сів на валізи
  • Арешти «свиноборонпрому» спровокували паніку і втечу в рядах друзів Порошенка – Онищенко

Кому необхідне суспільне мовлення в Україні

Алекс Зоркий 25 січня 2017, 22:44
Кому необхідне суспільне мовлення в Україні
  • Instagram сторінка Дженніфер Еністон встановила новий світовий рекорд

    Instagram сторінка Дженніфер Еністон встановила новий світовий рекорд

Нещодавно українцям було презентовано проект нового за своєю сутністю суспільного телебачення. ПАТ «Національне суспільне телебачення України» розпочне роботу вже у вересні цього року. Вперше загальнодержавні ЗМІ запрацюють на основі європейського досвіду. Влада обіцяє українському глядачу якісне, самодостатнє і незалежне від будь-яких впливів телебачення.  Це велика робота, яку тільки доведеться зробити у наступні 5-10 років. Проте все ще треба з’ясувати чи потрібне українцям  таке телебачення взагалі.

Три роки підготовки

Перша редакція закону «Про суспільне телебачення і радіомовлення» була прийнята ще у 2014 році. Згодом доповнення вносились у 2015 і 2016 роках. Законом передбачається створення приватного акціонерного товариства, де 100% акцій буде належати Україні. ПАТ буде опікуватися зокрема двома загальнонаціональними каналами: інформаційним та культурно-освітнім, а також цілою мережею регіональних компаній, там існуватиме ще й третій напрям: молодіжний.  Статутний капітал суспільного мовника складає понад 2 мільярди гривень. В Європі незалежне суспільне телебачення звична справа. Майже у кожній провідній країні існує свій аналог ініціативи. Найвідоміші приклади такої організації – британське BBC та Euronews, що працює по всьому ЄС. Влада запевняє, що врахувала у законі найкращий досвід провідних європейських країн. Представники Ради Європи повністю підтримали створення НСТУ, але зазначили, що для ефективного існування такої структури потрібно повністю незалежне функціонування. Планується, що відповідні кошти будуть отримуватися переважно з реклами.

Суспільний мовник – це відповідь на неефективність старої системи

Національне телебачення було жахливим. «Перший Національний» – яскравий приклад того, як не має працювати державний телеканал і головний доказ того, що державне телебачення не має майбутнього взагалі.  Тотальна залежність від влади у всі часи заважала об’єктивному висвітленню інформації. І це зрозуміло, адже канал завжди був збитковим, а тому не міг існувати без подачок з боку осіб, що перебували у владі на той момент. Позбутися цієї залежності не було жодного шансу. Чи може заробити на рекламі канал, який нікому не цікавий? Канал, де найголовніший проект –  це новий концерт Поплавського, а контентом займаються люди, що працюють за мізерні гроші, не може бути цікавим широкій аудиторії. Про радіо взагалі говорити смішно, його слухали в основному пенсіонери. Не було здійснено жодної спроби осучаснити канали українського радіо. У цьому легко пересвідчитись: відкрийте сайт «Першого каналу національного радіо», а потім сайт будь-якої з сучасних інтернет-радіостанцій. Це як різниця між стаціонарним телефоном і смартфоном останнього покоління.

Старі завдання досі актуальні

Питання фінансування – один з головних чинників незалежності нового телебачення. Зараз воно повністю державне, увесь статутний капітал закладено державою. Проте керівництво буде обрано на відкритому конкурсі і це дає надію, що керування новими медіа будуть забезпечувати компетентні люди з чітким планом на розвиток. Таке телебачення повинно заробляти. Щоправда, зробити це буде дуже важко. З часів «Першого Національного» збереглась погана репутація, тому буде складно зацікавити дорослу і молодіжну аудиторію. Та й конкуренти нікуди не поділися. У таких країнах як Великобританія, Німеччина і Франція суспільне телебачення сформувалось надзвичайно давно і особливих конкурентів немало.

В Україні, за відсутності суспільного мовника, сформувалася значна конкуренція серед телеканалів. Багаті олігархи готові вкладати величезні гроші у свої неприбуткові канали, аби донести до глядача потрібну їм інформацію. І це на фоні зростання популярності інтернету, коли все більше людей відмовляється від телевізора. Суспільний мовник собі таке задоволення дозволити не зможе, йому доведеться знаходити альтернативні способи заробітку. Не буде конкуренції хіба що культурно-освітньому каналу телебачення, адже олігархам цей напрям взагалі не цікавий. Проте новому керівництву доведеться ще вигади концепції, які змусять глядача забути про політику і дивитися програми про літературу чи музику. 

Проект вартий того, аби його виконати

По суті, закон «Про суспільне телебачення і радіомовлення» дійсно хороший, він заснований на європейському досвіді, враховує українські реалії і має чіткі завдання: незалежне, об’єктивне і цікаве телебачення. Цього цілком можна досягнути. Яскравим прикладом є «Громадське телебачення», що з’явилося у дуже непростий для країни час, але вистояло, перейшло з інтернету у кабельні мережі і зараз існує з реклами і європейських грантів. Це доводить, що можна створити щось з нуля і вивести на пристойний рівень, навіть в умовах конкуренції з багатими загальнонаціональними каналами. Суспільний мовник має на початку більше: підтримку держави, громадських діячів і партнерів з Європи. Суспільство вперше виступить як засновник, споживач і критик і це дуже добре. Можливо нове суспільне телебачення дасть українському мовному простору дійсно щось нове сучасне та суспільно корисне для розвитку демократичного суспільства.

 


Більше інформації
Коментарі 0

Тільки зареєстровані користувачі можуть лишати коментарі.