RSS
App Store Google Play
Більше інформації
Реклама
Актуально
  • Путін про Мінські угоди: Подобається не подобається - терпи моя красуня
  • Письменник прокоментував озвучені потенційні жертви Україи в разі війни
  • З Канади в Україну полетів літак з інструкторами та військовим обладнанням

Суддя Чаус стане частиною історії або комедії

Алекс Зоркий 08 вересня 2016, 11:32
Суддя Чаус стане частиною історії або комедії

Схоже, що суддя Дніпровського районного суду Микола Чаус має всі шанси потрапити в історію, як останній суддя-корупціонер, якому вдалося втекти від правоохоронних органів завдяки недосконалій процедурі винесення обвинувачення. Нещодавно Верховна Рада зняла недоторканність з судді-корупціонера Чауса. Але за той час, поки парламент відпочивав на канікулах, Чаус встиг сховатися з поля зору правоохоронних органів і переїхати в окупований Крим.

Взагалі історія, пов'язана з обвинуваченням і затриманням судді Миколи Чауса, гідна того, щоб стати сценарієм до якоїсь сатиричної драми або кінокомедії. Все, що було пов'язано з цією справою, викликає посмішку і сміх. Як у глобальному плані, так і в дрібницях, історія з Чаусом сміховинна і повчальна.

Черговий суддя розіграв нову комедію - спокійно спакував валізи і зник у Криму. Посудіть самі, хіба не смішною була інформація про те, що суддя Чаус зберігав хабарі в двох трилітрових банках. Напевно, грошей від отримання хабарів судді вже ніде було подіти, і він вирішив їх консервувати в банки, як соління на зиму.

Не менш комічно звучить висловлювання глави Антикорупційної прокуратури Назара Холодницького, який повідомляє пресі свої побоювання з приводу заяви про розшук Чауса на території окупованого Криму. Холодницький каже, що діяти в плані оголошення розшуку Чауса потрібно акуратно, щоб мимоволі не визнати в формулюванні про розшук судді-втікача територію Криму частиною РФ. Виникає одна юридична заковика, як же визначити статус території окупованого Криму - як закордон або як тимчасово окуповану територію України. Адже, якщо оголосити втікача Чауса в міжнародний розшук, то територія анексованого Криму не є іншою державою, хоча Росія недавно включила Крим в один зі своїх округів.

Виходить, що чергова заминка з оголошенням Чауса в міжнародний розшук пов'язана з його можливим перебуванням в Криму, що достовірно не встановлено. Ситуація воістину анекдотична. Українські правоохоронні органи не знають, як правильно вказати статус території Криму і тому не поспішають оголошувати суддю, що втік, в міжнародний розшук.

Дана історія може стати черговим і останнім повчальним прикладом. Є ймовірність, що Чаус стане останнім суддею-хабарником, якому вдалося спокійно і неспішно покинути територію України до зняття недоторканності. Завдяки новому «Закону про судоустрій і статус суддів» вже цієї осені підозрюваних суддів можна буде затримувати без рішення Верховної Ради. З початком дії цього закону відповідальність суддів збільшиться, а їх імунітет буде обмежений і стосуватиметься лише прямих судових обов'язків. Для контролю роботи суддів буде створена Вища рада правосуддя. Цей орган буде займатися розглядом дисциплінарних справ проти недобросовісних і незаконних дій суддів.

На думку авторів закону, політичний тиск в питанні надання згоди на затримання суддів буде усунений. Адже тепер право на винесення обвинувального вироку і арешт судді буде надавати не політизована Верховна Рада, а незалежна Вища рада правосуддя.

Тепер контроль за роботою суддів посилиться і забезпечить більш прозору і незалежну роботу судів. Це і є частина конституційної реформи судів. В такому випадку вплив на роботу суддів з боку різних гілок влади буде обмеженою. Але деякі експерти побоюються, що діяльність Вищої ради правосуддя може бути підконтрольною президенту України, що в свою чергу може призвести до посилення політичного впливу з боку президентської партії БПП і самого президента Петра Порошенка.

З іншого боку, вся відповідальність за ефективну роботу суддів може лягти на плечі президентської вертикалі. Раніше на роботу суддів намагалися впливати різні вертикалі влади. При цьому від перестановки політичних сил в парламенті і уряді одні справи порушувалися, інші швидко забувалися і «спускалися на гальмах».

Закон про судоустрій і статус суддів в рамках судової реформи може дати можливість політичного впливу з боку президентської вертикалі влади. З одного боку, зараз саме президент Порошенко відповідає за політику проведення реформ в країні, і він може трактувати роботу суддів в необхідному для європейського курсу ракурсі. Тобто, президентський контроль за роботою суддів може бути виправданий необхідністю певного курсу євроінтеграції. З іншого боку, президентський контроль може посилити залежність судової влади від президентського курсу реформ. Прямого тиску може не бути, але може виникнути якась політична лінія, відхилення від якої буде розцінюватися як нерозуміння принципів реформ і євроінтеграції. Судді, які будуть працювати за старими принципами, можуть отримати клеймо таких, які не відповідають новим віянням реформ.

Онсновне питання полягає в тому, чи захоче нинішній президент скористатися конституційними змінами, щоб регулювати роботу судочинства в такому ракурсі, який буде йому політично вигідним і суспільно виправданим. Нові повноваження президентської вертикалі можуть побічно, або за вказівкою зверху, привести до ще більшої політизації судової влади.

Головне в нових змінах, щоб нові спроби зняти недоторканності з підозрюваних в порушенні закону суддів не перетворювалися в нові анекдоти. Як відомо з історії, коли дії влади викликають суспільний сміх, це говорить про політичну неміч влади і тупикову ситуацію в політичному житті країни.


Більше інформації
Коментарі 0

Тільки зареєстровані користувачі можуть лишати коментарі.