Чи можливо втілити мирний план повернення Донбасу в Україну

Алекс Зоркий 03 Сентябрь 2016, 23:11
Чи можливо втілити мирний план повернення Донбасу в Україну

Навколо теми повернення Донбасу до складу України ведеться безліч дискусій. Але до останнього часу обговорення проблеми не заходили далі рамок «Мінських угод», які не виконуються Росією і бойовиками Новоросії. Можливо, через пасивність процесу повернення окупованих територій до складу України в останній день літа український Кабмін затвердив план деокупації Донбасу. Це означає, що український уряд намітив основні кроки і розробив концепцію державної цілеспрямованої програми з відновлення мирного процесу в східних регіонах України.

За даними Міністерства з питань тимчасово окупованих територій даний документ розроблявся за участю 150 міжнародних організацій. За словами розробників програми, в сучасному світі існує безліч прогресивних можливостей рішень наслідків подібних конфліктних ситуацій.

За повідомленнями розробників плану мирного врегулювання, він розглядає питання, пов'язані з безпекою, відновленням інфраструктури та житлового масиву тимчасово окупованого Донбасу. Крім того, важливу роль в даному плані займає надання необхідних соціальних послуг населенню окупованих територій. Поки подробицям програми деокупації Донбасу не надають широкого розголосу. Терміни виконання даної програми також не повідомляються. Представники Міністерства з питань тимчасово окупованих територій стверджують, що позначати чіткі часові рамки плану врегулювання поки рано. Головне завдання плану врегулювання на першому етапі - це повне припинення обстрілів і ведення будь-якого виду вогню в прикордонних зонах конфлікту на Донбасі.

Така невизначеність термінів даного плану і деяка таємність змісту наштовхує на думку, що це всього лише черговий жест доброї волі з боку українського уряду. Адже в ситуації з поверненням Донбасу існує безліч «підводних каменів» і домовленостей, написаних «вилами на воді». Але повна зупинка руху в питанні врегулювання донбаського конфлікту зараз не бажана. Як тільки процес переговорів на Донбасі припиняється, російсько-терористичні війська посилюють обстріли. Іншої мови переговорів, крім силового підштовхування до дій шляхом посилення обстрілів, бойовики не знають. Іноді здається, що за посиленими обстрілами прикордонної території Донбасу бойовики і Кремль не чують навіть власних вимог і забувають про них в запалі лютих обстрілів.

Для української сторони існує три можливі варіанти реагування на події в окупованому Донбасі.

Перший варіант пасивний. Після зриву виборів на Донбасі і з огляду на канікули Верховної Ради, зараз відбувається деяке заморожування будь-яких активних переговорів. Але в глобальному варіанті український уряд може просто нічого не робити і чекати слушного моменту. Росія намагалася повернути окупований Донбас до складу України шляхом проведення тут місцевих виборів, які пройшли б під диктовку Кремля. Це планувалося зробити до того, як цієї осені в США відбудуться вибори президента, а так само в деяких країнах ЄС пройдуть парламентські і регіональні вибори. Росія нав'язувала термінові вибори на Донбасі через те, що після осінніх виборів в ЄС і США міг помінятися розподіл сил, які підтримують санкції проти Росії. Крім того, у другій половині 2017 року відбудуться парламентські вибори в Німеччині. Що також може дати нового канцлера Німеччини і багато чого змінити в розстановці сил всередині ЄС.

Другий варіант розвитку подій на Донбасі полягає в тому, щоб виконувати вимоги РФ і рано чи пізно проводити тут місцеві вибори. У глобальному аспекті не так вже й важливо, наскільки будуть дотримуватись при проведенні виборів пункти «Мінських угод». Результатом повернення окупованого Донбасу до складу України буде передусім фінансове навантаження на український бюджет. Навіть повне виконання Росією «Мінських домовленостей» в зв'язку з виборами на Донбасі внесе в політичне життя України безліч несподіваних сюрпризів.

Третій варіант рішення донбаського питання виглядає більш радикально. В такому випадку українській влади доведеться остаточно визнати територію Донбасу окупованою і відповідно обмежити або повністю припинити всілякі зв'язки. Це не означатиме відмову від цих територій, просто утримання республік Новоросії в такому випадку повністю ляже на плечі РФ. Причому, така перспектива ізоляції і заморожування будь-яких зв'язків буде довгостроковою. За цей час Україна зможе розвиватися в плані реформ і економіки більш швидкими темпами, не маючи на шиї тягар відновлення і утримання цих областей.

Швидше за все, чіткого рішення або зрушень в питанні проведення виборів і деокупації на території окупованого Донбасу найближчим часом не буде. А це означає, що потрібно буде вибрати більш ефективну стратегію врегулювання військового конфлікту і початку мирного повернення Донбасу. Адже поки обстріли на Донбасі тривають, ніякі домовленості не здатні будуть врегулювати цей конфлікт. Росія звикла вести переговори за допомогою шантажу, підкріпленого обстрілами. Україна поки витримує лінію мирного врегулювання конфлікту. Чогось середнього бути не може. Тут як в історичному романі Льва Толстого: або «Війна» або «Мир». Мабуть, кремлівські ідеологи погано знають російську літературу і не розуміють, що неможливо сидіти на двох стільцях - говорити про мир, але продовжувати обстріли. Процес повернення Донбасу в Україну може початися лише після повного припинення обстрілів. Поки ситуацію на Донбасі можна описати, перефразувавши Льва Толстого словами: «Не мир і не війна».