RSS
App Store Google Play
Больше информации
Реклама
Актуально
  • Франция пригласила Украину к расшифровке «черных ящиков» самолета МАУ
  • За сутки в Украине от коронавируса умерли 14 человек - СНБО
  • В Украине 706 новых случаев Covid-19

ЯКІСТЬ ВОДИ В УКРАЇНІ - ОДНА З ПРИЧИН ВИНИКНЕННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ

zmxn 24 июня 2012, 06:28
ЯКІСТЬ ВОДИ В УКРАЇНІ -  ОДНА З ПРИЧИН ВИНИКНЕННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ

Прагнучи нових благ цивілізації, люди безпечно втручаються в закони природи. Проте користь, на яку вони розраховують, приходить разом із наслідками, котрих не чекали. Сучасні умови життя населення в більшості країн світу й, у тому числі, в Україні, характеризуються прогресуючим погіршенням якості навколишнього середовища внаслідок його антропогенного забруднення, різким збільшенням психоемоційних навантажень на людину, глибоким порушенням її біологічних і соціальних ритмів, що призводить до виникнення в суспільстві хвороб цивілізації.

Це твердження повною мірою стосується сучасної екологічної ситуації в Україні. І насамперед – ситуації з питною водою. Відомо, що вода є одним із найважливіших елементів біосфери, основою для відтворення будь-якої форми органічного життя, але разом з тим вона виступає й головним чинником ризику виникнення захворювань інфекційної та хімічної етіології. Значна кількість хвороб людини пов’язана з незадовільною якістю питної води і порушенням санітарно-гігієнічних норм водопостачання. Питна вода та її якість істотно впливають на всі фізіологічні та біохімічні процеси, що відбуваються в організмі людини, на стан її здоров'я. Отже, можна стверджувати, що якісні характеристики води, рівень її забруднення впливає на стан захворюваності населення. Багато з цих захворювань є смертельними або ж з тяжким перебігом. Особливу увагу хотілося б звернути на захворювання, спричинені канцерогенним впливом забрудненої або недостатньо очищеної питної води, зокрема виникненню, поширенню і динаміці злоякісних захворювань.


Основним джерелом питного водопостачання в Україні є поверхневі та підземні прісні води. Більшість басейнів річок і водоймищ із яких, головним чином, забезпечуються потреби населення у воді, не можна вважати екологічно безпечними, оскільки вони не завжди відповідають вимогам до питної води через підвищений вміст хімічних сполук, нітратів і бактеріологічного забруднення. Централізоване питне водопостачання країни майже на 80% забезпечується за рахунок поверхневих вод, які підлягають антропотехногенному забрудненню, що з урахуванням неефективної роботи водопровідних очисних споруд (невідповідність технологічних схем водоочистки класу джерела, порушення технологічних режимів очищення води, незадовільний технічний стан розподільчої мережі, відсутність кваліфікованих експлуатаційних служб тощо) створює серйозну проблему отримання якісної питної води. Високий рівень техногенного навантаження на водойми та використання застарілих технологій підготовки питної води, які розраховані на доведення природної води до якості питної лише у випадку, коли вихідна вода відповідає 1 класу поверхневих джерел водопостачання, не дозволяють забезпечити населення якісною та безпечною для здоров’я людини водою. Застосування в технології підготовки питної води хлору, неефективних коагулянтів, відсутність сорбційних фільтрів з активованим вугіллям, тощо призводить до надходження у питну воду значної кількості неорганічних та органічних забруднювачів, спільна дія яких на організм людини, особливо в умовах радіаційного навантаження, становить реальну загрозу здоров’ю нації. Крім того, питна вода з поверхневих водойм потенційно небезпечна у вірусному відношенні, так як технологія її підготовки не гарантує видалення вірусів. Спостерігається також зростання нітратного забруднення ґрунтових вод унаслідок ненормованого використання в сільськогосподарському виробництві мінеральних добрив. Слід зауважити, що ефективних методів видалення нітратів з води в умовах децентралізованого водопостачання практично не існує. Забруднення води понад нормативних концентрацій нітратами призводить до виникнення захворювання на водно-нітратну метгемоглобінемію у дітей, зниження загальної резистентності організму, що сприяє збільшенню рівня загальної захворюваності, в тому числі онкологічної.


У липні 2010 року Генеральна Асамблея прийняла резолюцію, в якій визнається право на питну воду і санітарію, як права людини. У тексті резолюції висловлюється глибока заклопотаність тим, що приблизно 884 млн. чоловік позбавлені доступу до безпечної питної води і, в загальному підсумку, понад 2,6 мільярда людей не мають доступу до основних санітарних послуг. В Україні за даними Європейської бази даних «Здоров’я для всіх» станом на 2006 рік 75 % населення мають житло, підключене до центральної системи водопостачання (після Азербайджану – 48%) на відміну від Росії – 82% і Польщі – 98%. Забезпечення населення України якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою залишається одним із найбільш соціально значимих питань, оскільки безпосередньо впливає на стан здоров'я громадян і визначає ступінь екологічної та епідемічної безпеки цілих регіонів.


Розвиток економіки, виникнення нових технологій, збільшення чисельності міського населення за останні десятиріччя спричинили значні зміни у водоспоживанні та водовідведенні, що у свою чергу призвело до збільшення скидів забруднених вод у навколишнє середовище. До основних чинників забруднення води можна віднести антропогенний та природний фактори. Перший фактор значно переважає у кількості викидів забруднюючих речовин, але і піддається управлінню шляхом удосконалення правового, економічного та екологічного регулювання діяльності людини. Засобом актуалізації проблеми забруднення питної води є медико-статистичне дослідження впливу якості води на стан захворюваності населення, зокрема на рівень виникнення злоякісних новоутворень як таких, що найважче піддаються лікуванню, переважно мають швидкий перебіг з несприятливими для життя наслідками. Щоб визначитися з об’єктами управління слід виявити види діяльності людини, які завдають найбільшої шкоди стосовно забруднення води.


За даними Державного агентства водних ресурсів України основними споживачами прісної води є промисловість, сільське господарство і комунальне господарство. Відповідно ці види економічної діяльності мають найбільшу питому вагу скидання зворотних вод. У промисловості спостерігається найвища частка скидів забруднених вод без очистки та нормативно чистих без очистки. Комунальні господарства скидають переважно недостатньо очищені та нормативно очищені води після очистки. Тобто, ці галузі є головними забруднювачами поверхневих вод, які в свою чергу є основним джерелом постачання питної води.


Більше новин:

Біологами встановлено, що більше 400 видів речовин можуть викликати забруднення води. У разі перевищення допустимої норми хоч б за одним з показників шкідливості: санітарно-хімічним, санітарно-бактеріологічним, радіоактивним або органолептичним, вода вважається забрудненою. Потенційно значний вплив на виникнення злоякісних новоутворень мають хімічні речовини. Вивчення впливу забруднення питної води на здоров’я людей ускладнюється тим, що патологічний стан людини може бути не лише явним, але й прихованим, коли діють мінімальні дози якихось хімічних елементів або їхніх сполук, що, накопичуються в організмі не викликаючи захворювання. Окрім того, за статистикою, щороку у світі виробляється кілька тисяч нових хімічних сполук, які можуть негативно впливати на здоров’я, і які тим чи іншим шляхом потрапляють у водне середовище, а отже, і в організм людини.


За даними досліджень Агентства США з охорони навколишнього середовища (Environmental Protection Agency, EPA, що очолює державні програми, пов'язані з вивченням і оцінкою стану навколишнього середовища, освітою, вирішенням різноманітних наукових і практичних завдань) виділено ряд хімічних речовин-забруднювачів питної води. При тривалому впливі в концентраціях, що перевищують ГДК ці забруднювачі спричинюють захворювання печінки, нирок, центральної нервової системи, крові, тощо. Але головним критерієм акцентування уваги саме на цих хімічних речовинах є ризик виникнення злоякісних новоутворень.


В Україні ведуться гідрохімічні вимірювання показників якості поверхневих вод переважно за перевищенням ГДК таких речовин, як сульфати, хлориди, БСК, нітрати, нітрити, фосфат-іони, ХСК, залізо, марганець, мідь. За даними моніторингу найпоширенішими забруднюючими речовинами є залізо загальне, марганець, фосфати, амоній сольовий, БСК; перевищення заліза загального та особливо марганцю у водах річок відбувається внаслідок їхнього вимивання з кристалічних порід українського геологічного щита та проходженням річкових водних об’єктів по заболоченій і лісистій місцевості; забруднення фосфатами та, іноді, амонієм сольовим пов’язано з антропогенними джерелами забруднення, якими є підприємства комунального господарства, промислові і сільськогосподарські підприємства.


Основні забруднювачі поверхневих водойм – перевантажені каналізаційні очисні споруди та мережі, які перебувають у незадовільному технічному стані та потребують проведення капітальних ремонтів та реконструкції. За даними МОЗ України стан централізованих систем водопостачання та водовідведення погіршується, а збільшення обсягу спрямованих коштів держбюджету на розвиток і реконструкцію цих систем не підвищило її надійності, не призвело до зменшення втрат і поліпшення якості питної води. Впродовж останніх десяти років прийнято ряд нормативно-правових актів, якими затверджено або схвалено загальнодержавні та державні цільові програми, в рамках яких передбачено виконання заходів з розвитку і реконструкції централізованих систем водопостачання та водовідведення. І хоча заходи цих програм є взаємопов'язаними, та організацію їх виконання покладено на різні відомства без визначення єдиного координатора. Тобто виконання завдань, поставлених цими програмами є неупорядковане, розрізнене і не приносить очікуваного ефекту.
У таблиці 1 проведено медико-статистичний аналіз динаміки скидів забруднених вод і кількості уперше зареєстрованих випадків виникнення злоякісних новоутворень та їх співвідношення з динамікою наявної чисельності населення України. Для аналізу використаний статистичні прийоми дослідження рядів динаміки: розрахунок ланцюгових темпів зростання, які показують в скільки разів значення показника останнього періоду змінилися в порівнянні з попереднім; визначення середньорічних темпів зростання, як характеристики тенденцій зміни досліджуваних показників.
Позитивним моментом вбачається зменшення темпу зростання скидів забруднених вод в середньому в 0,941 раз та перевищення темпів зростання чисельності населення над темпами зростання скидів забруднених вод в 1,059 рази. До цього призвела не стільки вивірена державна політика, як занепад основних видів економічної діяльності в державі протягом останніх десятиріч. Тривожною тенденцією є зменшення темпів зростання чисельності населення над темпами зростання випадків виникнення злоякісних новоутворень.


Одним із керованих чинників є скиди стічних вод у водні об’єкти. Регулювання цього процесу повинно стати першочерговим завданням відповідних органів управління. Підтвердженням ролі кількості скидів та якості очистки води у виникненні злоякісних новоутворень є проведений кореляційний аналіз. Визначалася щільність зв’язку між скидами стічних вод у водні об’єкти та кількістю зареєстрованих випадків злоякісних новоутворень. Ряди розподілу формувалися за відповідними значеннями в регіонах України у 2008-2009 роках. З вибірки були вилучені регіони в яких стічні води переважно скидаються в море (АР Крим, Одеська область, м. Севастополь) та Харківська область, в якій кількість зареєстрованих випадків злоякісних новоутворень є непропорційно великою в порівнянні зі скидами забруднених вод, що вказує на значний вплив ще й інших факторів. Для вибору критерію оцінювання визначили, що залежність між ознаками має лінійну форму, тому для оцінки щільності зв'язку використали лінійний коефіцієнт кореляції Пірсона та коефіцієнт детермінації.

За шкалою Чеддока лінійний коефіцієнт кореляції в межах r = 0,7-0,9 показує високу щільність зв’язку r = 0,9-0,99 – надзвичайно високу щільність зв’язку. r > 0, це вказує на прямолінійний зв'язок, тобто при збільшенні об’ємів скидів забруднених зворотних вод у поверхневі водні об’єкти, кількість випадків злоякісних новоутворень в цілому і в тому числі, злоякісних новоутворень шлунку збільшується. Отримані коефіцієнти детермінації вказують на те, що зміна кількості зареєстрованих випадків всіх злоякісних новоутворень на 90% і зміна кількості зареєстрованих випадків злоякісних новоутворень шлунку на 81-84% зумовлені зміною скидів стічних вод у водні об’єкти; зміна кількості зареєстрованих випадків всіх злоякісних новоутворень на 75-83% і зміна кількості зареєстрованих випадків злоякісних новоутворень шлунку на 72-74% зумовлені зміною скидів води без очистки і недостатньо очищених. Таким чином, факт прямолінійного щільного зв’язку між досліджуваними показниками можна вважати доведеним.


Таким чином, за результатами проведеного аналізу можна стверджувати, що якість питної води беззаперечно впливає на здоров’я людей. Чимало хімічних речовин – забруднювачів води мають значний канцерогенний вплив на живі організми. Частина з них – це побічні продукти дезінфекції води за допомогою хлорування. Щоб уникнути цієї проблеми необхідно сприяти впровадженню сучасних технологій її обробки та знезаражування. Переважна більшість небезпечних хімічних речовин виводяться із стічними водами. Основними споживачами прісної води в Україні є промисловість, сільське і комунальне господарство. Ці ж галузі є і основними призвідниками забруднення поверхневих вод. Хоча етіологія виникнення злоякісних новоутворень є багатофакторною і хімічне забруднення не є першопричиною виникнення злоякісних новоутворень, та проведений кореляційний аналіз все ж доводить значний прямолінійний зв'язок між кількістю скидів забруднених вод та виникненням нових злоякісних новоутворень. Тому для збереження здоров’я нації слід ретельніше підходити до реалізації заходів із зменшення кількості забруднених зворотних вод та забезпечення населення якісною питною водою.


Отже, пріоритетними напрямами державних екологічних, медичних і економічних органів є: створення умов для стимулювання впровадження маловодних та водозберігаючих технологій; посилення управлінської підтримки зусиль підприємців щодо створення вітчизняного водоочисного обладнання, прискорення процесу оновлення, удосконалення, заміни обладнання комунальних господарств; підвищення контролю за скидами забруднених вод та перегляд санкцій за порушення вимог санітарного законодавства; перегляд нормативних вимог до скидів зворотних вод; підвищення контролю за використанням гербіцидів суб’єктами підприємницької діяльності у сільському господарстві.


Для організації планування, фінансування і контролю над всіма заходами, пов’язаними із покращенням якості питної води слід призначити головного координатора зі значними повноваженнями. Лише за умови чіткої організації, стабільного фінансування та жорсткого суспільного контролю за водокористуванням можна досягнути значних позитивних зрушень в збереженні якісного стану водних ресурсів, а відтак і здоров’я людей.

..

Больше информации
Комментарии 0

Только зарегистрированные пользователи могут оставлять комментарии.