Державний секретар США Марко Рубіо запланував візит до Туреччини на 14–16 травня. За даними Державного департаменту США, він візьме участь у неформальній зустрічі міністрів закордонних справ НАТО в Анталії. Головна тема обговорення — безпекові пріоритети Альянсу, серед яких і припинення війни в Україні, повідомляє “Преса України” з посиланням на Держдеп США.
Очікується, що Рубіо просуватиме позицію президента США Дональда Трампа, який наполягає на посиленні внеску союзників у обороноздатність НАТО. Цей візит має стратегічне значення напередодні саміту НАТО в Гаазі, що запланований на червень.
Чи пов’язана поїздка з пропозицією Путіна
Дати візиту Рубіо до Туреччини збігаються з датами, згаданими російським президентом Володимиром Путіним під час нещодавньої прес-конференції. Тоді Путін запропонував повернутися до перемовин із Україною після 15 травня в Стамбулі — на базі формату, започаткованого ще 2022 року.
Цей збіг викликав запитання, чи має поїздка Рубіо відношення до планів Москви. Проте офіційний Вашингтон не коментує жодної координації з Кремлем. Основна заявлена мета — участь у заходах НАТО.
Передісторія: ініціатива щодо перемир’я
10 травня до Києва прибули лідери кількох європейських країн, які провели зустріч з Володимиром Зеленським, а згодом зв’язалися з Дональдом Трампом. У результаті переговорів союзники, включно з Україною, підтримали ідею повного припинення вогню з 12 травня на 30 днів — на суші, морі й у повітрі.
Президент Зеленський підтвердив готовність до тимчасового перемир’я. Втім, у ніч на 11 травня Володимир Путін відкинув цю ініціативу. Замість підтримки припинення бойових дій, він виступив за відновлення перемовин після 15 травня.
Роль США в регіональній дипломатії
Перед поїздкою до Туреччини держсекретар Рубіо супроводжуватиме президента Трампа у його близькосхідному турне до Саудівської Аравії та Катару, яке триватиме з 11 по 14 травня. Як заявили в Держдепі, ці візити спрямовані на поглиблення співпраці з партнерами у регіоні, а також на обговорення інвестицій, торгівлі та безпеки.США, як один із ключових гравців у питанні мирного врегулювання, продовжують виконувати роль координатора між союзниками НАТО та Україною, зберігаючи дистанцію від прямих контактів із Кремлем.
Раніше Путін відмовився від компромісу.