Печера Мовіле, розташована в Румунії, вважається одним із найтоксичніших місць на Землі. Її унікальна екосистема існує без сонячного світла вже понад 5 мільйонів років. Еволюційний біолог із Ратгерського університету Скотт Треверс розповів у своїй колонці для Forbes про те, як організмам вдається виживати в настільки ворожих умовах, повідомляє “Преса України” з посиланням на Forbes.
Печера була випадково відкрита в 1986 році, коли румунські робітники шукали місце для будівництва атомної електростанції. Першим, хто спустився в її глибини, був геолог Крістіан Ласку. Він виявив мережу звивистих тунелів, які вели до підземного озера, вкритого густою мікробною піною.
Небезпечне повітря та токсична вода: що робить Мовіле найтоксичнішою печерою
Особливістю печери Мовіле є її повітряний склад, який зовсім не придатний для дихання. Рівень кисню тут становить лише від 7% до 10%, тоді як у звичайній атмосфері він сягає 21%. Крім того, рівень вуглекислого газу перевищує норму в 100 разів, а в повітрі міститься сірководень — газ, відомий своїм запахом тухлих яєць і здатністю викликати зупинку дихання у великих концентраціях.
Вода в печері також насичена токсичними сполуками та майже не містить розчиненого кисню. Незважаючи на це, тут процвітає ціла екосистема, ізольована від зовнішнього світу мільйони років.
Хемосинтез замість фотосинтезу: як працює унікальна екосистема Мовіле
У більшості екосистем життя залежить від сонячного світла та процесу фотосинтезу. Проте печера Мовіле є унікальним винятком. Її екосистема базується на хемосинтезі — процесі, під час якого бактерії використовують енергію хімічних реакцій замість сонячного світла.
Бактерії, що живуть у Мовіле, окислюють метан, аміак і сірководень, утворюючи поживні речовини, необхідні для виживання інших організмів. Цей хімічний коктейль дозволяє існувати цілому харчовому ланцюгу, починаючи від мікробів і закінчуючи безхребетними.
Ендемічні види печери: істоти, які не вижили б на поверхні
Печера Мовіле є домом для 37 ендемічних видів тварин, які більше ніде не зустрічаються на Землі. Серед них — п’явки, павуки, псевдоскорпіони, багатоніжки та ізоподи. Ці істоти еволюціонували в умовах повної ізоляції протягом мільйонів років і адаптувалися до життя без світла.
За словами Скотта Треверса, ці організми втратили зір, але натомість розвинули чутливі органи дотику та нюху, що дозволяє їм орієнтуватися в темряві.
Суворий контроль доступу: як охороняють печеру Мовіле
Щороку до печери Мовіле дозволяють спускатися лише невеликій кількості дослідників. Це робиться не тільки для того, щоб захистити людей від небезпечної атмосфери печери, а й для збереження її крихкої екосистеми.
Зайве втручання може зруйнувати унікальний баланс, який підтримувався мільйони років. Біолог підкреслює, що навіть найменша зміна в складі повітря чи води може поставити під загрозу існування місцевих видів.
Інші загадкові місця Землі: печера Верьовкіна та Долина Смерті
Скотт Треверс також розповідав про інші унікальні місця планети. Одним із них є печера Верьовкіна, найглибша печера у світі, розташована в масиві Арабіка на Західному Кавказі. Вона теж має унікальну екосистему, що існує в ізоляції від зовнішнього світу.
Ще одне дивовижне явище — рухоме каміння в Долині Смерті. Величезні валуни пересуваються по висохлому дну озера самостійно, залишаючи за собою довгі сліди. Вчені змогли пояснити це явище лише нещодавно, пов’язавши його з комбінацією вітру та льодових умов.
Висновок
Печера Мовіле — це справжній науковий феномен, що демонструє, як життя може адаптуватися до найекстремальніших умов. Її ізольована екосистема, заснована на хемосинтезі, відкриває нові горизонти для розуміння того, як могли б існувати організми на інших планетах із ворожим середовищем.
Дослідження печери тривають, і вчені сподіваються, що нові відкриття допоможуть краще зрозуміти механізми виживання в екстремальних умовах не лише на Землі, а й у космосі.
Нагадаємо що новий вид грибка перетворює павуків на «зомбі».