Вибори є основою демократичного суспільства, але під час війни цей процес стає загрозою національній безпеці. У таких умовах вибори можуть перетворитися на інструмент зовнішнього впливу, а не спосіб реалізації волі народу. Саме тому в жодній розвиненій країні не проводять виборів, коли тривають бойові дії. Це розуміли навіть у США: після нападу на Перл-Харбор у 1942 році жоден політик не вимагав дострокових виборів, повідомляє “Преса України” з посиланням на YIGAL LEVIN.
Однак сьогодні міжнародні партнери наполягають на виборах в Україні, хоча не висувають аналогічних вимог до Росії, де політична система збудована на диктатурі. Це свідчить, що справа не у демократії, а у вигідності тієї чи іншої влади. Українське керівництво не погоджується на компроміси з агресором, що викликає невдоволення як у Кремлі, так і в окремих політичних колах Заходу.
Зеленський як незручний гравець для Путіна та Трампа
Володимир Зеленський є фігурою, яка не влаштовує ні Володимира Путіна, ні Дональда Трампа. Обидва вони – частина політичної системи: Путін – екс-офіцер КДБ, а Трамп – бізнесмен, звиклий до жорстких переговорів. Вони сприймають Зеленського як непередбачуваного новачка, що не грає за їхніми правилами. Це й стає причиною негативного ставлення до нього.
Водночас під час війни вибори можуть мати катастрофічні наслідки. Втомлене війною суспільство голосуватиме за політичну силу, яка обіцяє швидке припинення конфлікту, навіть якщо це означатиме капітуляцію перед ворогом.
Вибори як шанс для проросійського реваншу
Будь-яке голосування у воєнний період створює ризик приходу до влади політичних сил, які готові поступитися державними інтересами заради миру на умовах агресора. В таких умовах кандидати, що говорять про мобілізацію та боротьбу до перемоги, не мають шансів на перемогу. Історія показує, що у важкі часи люди завжди схильні обирати обіцянки легких рішень.
Світові лідери розуміють цю закономірність, тому будь-які вимоги щодо виборів в Україні лише грають на користь Росії. Кремль використовує цей наратив для просування тез про «нелегітимність» української влади. Насправді ж питання не у формальній легітимності, а у спробах дестабілізації України зсередини.
Війна – це боротьба за існування держави, а не про демократію
Під час війни першочергове завдання – це виживання країни, а не демократичні процедури. В Ізраїлі, наприклад, не скасовують обов’язковий призов, адже це підважило б обороноздатність держави. Те саме стосується виборів: у стані війни суспільство хоче миру, що створює вразливість до зовнішнього впливу.
Росія неодноразово використовувала демократичні механізми для маніпуляцій та просування своїх інтересів. Якщо Україна піде цим шляхом зараз, ризик втратити суверенітет стане реальнішим, ніж будь-коли. І ця поразка відбудеться не на полі бою, а за столом переговорів. Лукашенко заявив про готовність провести дострокові вибори.